справа № 361/3299/22
провадження № 1-кп/361/879/22
01.08.2022
01 серпня 2022 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022116130000613 від 02 травня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Абрамівка Вишгородського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
З метою уникнення від встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу (посвідчення водія), ОСОБА_3 у порушення вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» та п. 16 постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», у невстановлений час, але не раніше 2019 року, діючи умисно, протиправно, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, вступив у змову з невстановленою особою, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (посвідчення водія), надав невстановленій особі свої анкетні дані, фотокартку для подальшого їх внесення до підробленого документу, та перерахував за допомогою мобільного додатку «Приват24» на невстановлений рахунок невстановленої особи грошові кошти в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.
У подальшому зазначена невстановлена особа у невстановленому місці виготовила підроблений документ - посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 категорії «В1», «В» від 14.05.2019 року, в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_3 .
Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України, наданий на дослідження бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , за способом друку та спеціальними елементами захисту не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Відповідно до інформації ТСЦ № 1244 посвідчення водія НОМЕР_1 від 11.11.2016 року, видане іншій фізичній особі.
Крім того, 01 травня 2022 року приблизно о 14 год. 20 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Русаків, по вул. Київська, будучи учасником дорожнього руху в якості водія автомобіля марки Daewoo моделі Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, достовірно знаючи, що посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 від 14.05.2019 року є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, пред'явив для перевірки працівнику поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 від 14.05.2019 року, і у такий спосіб використав його.
Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме вчинення пособництва у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання, та використання завідомо підробленого документа.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, встановлена судом «поза розумним сумнівом» з таких підстав.
27 липня 2022 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, затверджений прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 .
Обвинувальний акт надійшов до суду разом з: реєстром досудового розслідування; розпискою обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; заявою обвинуваченого ОСОБА_3 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за його відсутності.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- матеріали досудового розслідування.
З наданих матеріалів вбачається, що до ОСОБА_3 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінальних проступків.
Враховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Діючи відповідно до вимог ч. 2 ст. 17, ст. ст. 369 - 371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України, суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що З метою уникнення від встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу (посвідчення водія), ОСОБА_3 у порушення вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» та п. 16 постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», у невстановлений час, але не раніше 2019 року, діючи умисно, протиправно, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, вступив у змову з невстановленою особою, та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (посвідчення водія), надав невстановленій особі свої анкетні дані, фотокартку для подальшого їх внесення до підробленого документу, та перерахував за допомогою мобільного додатку «Приват24» на невстановлений рахунок невстановленої особи грошові кошти в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.
У подальшому зазначена невстановлена особа у невстановленому місці виготовила підроблений документ - посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 категорії «В1», «В» від 14.05.2019 року, в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_3 .
Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України, наданий на дослідження бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 , за способом друку та спеціальними елементами захисту не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Відповідно до інформації ТСЦ № 1244 посвідчення водія НОМЕР_1 від 11.11.2016 року, видане іншій фізичній особі.
Крім того, 01 травня 2022 року приблизно о 14 год. 20 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Русаків, по вул. Київська, будучи учасником дорожнього руху в якості водія автомобіля марки Daewoo моделі Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час перевірки документів, виконуючи законну вимогу працівника поліції, достовірно знаючи, що посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 від 14.05.2019 року є підробленим, усвідомлюючи свої протиправні дії, з метою уникнення встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, пред'явив для перевірки працівнику поліції завідомо підроблений документ, а саме посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 від 14.05.2019 року, і у такий спосіб використав його.
Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Отже, саме з підстав викладеного, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме як вчинення пособництва у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і який надає права або звільняє від обов'язків з метою його використання, та використання завідомо підробленого документа.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.
Суд вважає, що підстави застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, яка його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості.
Згідно з ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням вищевикладених обставин у справі, особистості обвинуваченого, а саме те, що останній раніше в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, а тому суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. ст. 65 - 68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Цивільний позов у провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у провадженні відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 301, 302, 368 -371, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки,
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Процесуальні витрати: на проведення експертизи у сумі 1 372 (одна тисяча триста сімдесят дві тисячі) гривень 96 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази - спецпакет № 5689564, в якому знаходиться посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_1 від 14.05.2019 року, який передано на зберігання в камеру схову Броварського РУП ГУНП в Київській області, знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1