Справа № 357/3147/22
2/357/1919/22
Категорія 69
іменем України
22 липня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участі секретаря - Сокур О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
У квітні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на наступні обставини.
Вона з відповідачем по справі з 2018 року по 2021 рік проживали в цивільному шлюбі.
Від спільного життя мають неповнолітню доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яка проживає із позивачем та знаходиться на її матеріальному забезпечення.
Відповідач добровільного не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, а сама не має матеріальної змоги утримувати доньку.
Позивач намагалась вирішити питання в добровільному порядку, однак відповідач не бажає навіть вести розмову з цього приводу.
На даний час відповідач не надає ніякої матеріальної допомоги на утримання доньки, хоча має змогу, адже офіційно працює та має дохід. А позивач потребує коштів для забезпечення їхньої дитини всім необхідним.
Так як обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тому вважає, що має право на звернення до суду за призначенням аліментів з того хто ухиляється від свого обов'язку.
Відповідач працездатний та матеріального забезпечений, на користь інших осіб аліменти не сплачує.
Просила суд стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Саливонки, Київської області, на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення донькою повноліття (а.с. 1-3).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2022 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. (а.с. 10).
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Судом було здійснено запит стосовно відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача (а.с. 14) та отримано з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача (а.с. 19).
Згідно отриманої інформації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановлено законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Ухвалою судді від 03 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 15-16).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву, отримана судом 22.07.2022 року за вх. № 24231, в якій просила справу за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 31).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву, отримана судом 22.07.2022 року за вх. № 24227, в якій просив суд справу за позовом ОСОБА_1 до нього про стягнення аліментів розглянути за його відсутності. Позовні вимоги щодо стягнення аліментів на дитину визнає частково, а саме в частині стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки відповідачем сплачуються аліменти на утримання іншої дитини (а.с. 29).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення аліментів, підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебували у цивільному шлюбі з 2018 року по 2021 рік.
Згідно з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке було видано Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01 вересня 2020 року, актовий запис № 383, серії НОМЕР_1 вбачається, що батьками неповнолітньої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 4).
З наявної у матеріалах справи довідки, яка видана 14 квітня 2022 року вих. № 292/03-10-11 ОСОБА_3 старостинським округом Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована позивач ОСОБА_1 та її троє неповнолітніх дітей, з яких донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , неповнолітні діти знаходяться на її повному утриманні (а.с. 5).
Оскільки, відповідач не надає матеріальної допомоги неповнолітній донці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , то позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положення ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові Цивільного касаційного суду Верховного Суду від 04.07.2018 р. по справі № 490/4522/16-ц. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, тощо.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні досліджена заява відповідача ОСОБА_2 , отримана судом 22.07.2022 року за вх. № 24227, в якій останній позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину визнав частково, а саме в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, так як відповідачем вже сплачуються аліменти на утримання іншої дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до довідки, яка видана Васильківським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 15.07.2022 року ОСОБА_2 вбачається, що на виконанні перебуває два виконавчих провадження АСВП № 61583336, № 61582392 по виконанню виконавчого листа № 137/899/19 від 27.02.2020 року, виданого Літинським районним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 11.07.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Та про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на її утримання в розмірі 1000,00 гривень щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , трьох річного віку, починаючи з 11.07.2019 року до 28.02.2021 року (а.с. 30).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Тому, враховуючи вищенаведені обставини, матеріальне становище дитини та матері, матеріальне становище платника аліментів, а також ту обставину, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів визнані частково, а саме в частині стягнення аліментів в розмірі 1/6 частини, відповідачем ОСОБА_2 , так як останнім вже сплачуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, відповідно до виконавчого листа № 137/899/19 року, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 квітня 2022 року і до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З 1 січня 2022 року відповідно до Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» ставки судового збору змінюються.
Як визначено у Законі, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення заборгованості, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд врахує, що за подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "Про судовий збір", що діє на час звернення до суду та складає 992 грн. 40 коп. та оскільки позивача звільнено від сплати судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню судові витрати у сумі 992 грн. 40 коп. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 179, ст. ст. 180-184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 133, 141, 211, 247, 265, 273, 274, 353, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства», ст. 51 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Конвенцією ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Саливонки, Васильківського району, Київської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт, серії НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Саливонки, Васильківського району, Київської області, паспорт, серії НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 квітня 2022 року до досягнення нею повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Саливонки, Васильківського району, Київської області, РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт, серії НОМЕР_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір на користь держави в сумі 992 гривень 40 копійок (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , паспорт, серії НОМЕР_4 );
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт, серії НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складено 22 липня 2022 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов