Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/5589/22
2/357/2338/22
28 липня 2022 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат повністю або частково, зменшення їх розміру чи їх відстрочення або розстрочення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В липні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб зареєстрований між нею та відповідачем 20 червня 2009 року у Виконкомі Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, актовий запис № 31.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2022 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.
Справа згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів переданих для розгляду судді, отримана суддею 13 липня 2022 року.
Одночасно з позовом, позивач звернулась до суду з клопотанням про звільнення від сплати судових витрат повністю або частково, зменшення їх розміру чи їх відстрочення або розстрочення, мотивуючи його тим, що вона сама виховує та утримує малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і на даний час ніде не працює, основним джерелом її доходів на теперішній час є державна допомога по догляду за дітьми, тому сплата судового збору може значно вплинути на її бюджет та рівень життя дітей. У зв'язку з цим, просить суд звільнити її від сплати судових витрат повністю або частково або зменшити їх розмір чи відстрочити або розстрочити їх сплату.
Ухвалою суду від 14 липня 2020 року позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, було залишено без руху та зобов'язано позивача надати до суду оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн., або надати документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.
На вимогу ухвали суду від 14.07.2022 року, позивач надала до суду заяву, зареєстровану 27.07.2022 року за вх. № 24904, з довідкою про отримання допомоги при народженні дитини, виданою Управління соціального захисту населення 14.07.2022 року за вих. № 07-38/202.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481,00 грн.
Відповідно до пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про розірвання шлюбу фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн.
Отже, позивачу ОСОБА_1 за звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу потрібно сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
При здійсненні правосуддя у цивільних справах, суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи заявлене ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судових витрат повністю або частково, зменшення їх розміру чи їх відстрочення або розстрочення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 має на утриманні чотирьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 20 лютого 2010 року); сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 24 березня 2011 року); доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 від 15 березня 2018 року) та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 від 17 лютого 2021 року). На даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною та з 01 березня 2021 року по 01 березня 2024 року їй призначено допомогу при народженні дитини. Допомогу нараховано у розмірі 860,00 грн., що підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області № 07-38/202 від 14 липня 2022 року.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 (в редакції від 25.09.2015), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Саме такого висновку Європейський суд доходить у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 року.
З оглядку на вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище, немає змогу сплатити судовий збір у розмірі визначеному законодавством, а тому її клопотання про звільнення від сплати судових витрат повністю або частково, зменшення їх розміру чи їх відстрочення або розстрочення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 133, 136, 177, 353 ЦПК України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат повністю або частково, зменшення їх розміру чи їх відстрочення або розстрочення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О. І. Орєхов