Справа № 296/3680/22
2/296/2191/22
Іменем України
"05" липня 2022 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 102 ОСББ" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої затопленням квартири,-
ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 6000,00 грн. та моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.
Дослідивши подану заяву,слід дійти висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Позивачем всупереч вказаним вимогам, позовна заява не містить посилання на докази та засоби доказування, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, позивач звернулась до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири АДРЕСА_1 посилаючись на те, що вона є власником даної квартири.
Однак, позивачем не зазначено доказів того, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить їй на праві власності. Також, не зазначено доказів, які підтверджують обставини того, що власником квартири АДРЕСА_3 є саме відповідач ОСОБА_2 , не вказано про неможливість отримання таких доказів з підтвердження цього.
Слід також зазначити, що позивач у позовній заяві зазначає, що внаслідок залиття приміщення балкону загальною площею 12 кв.м. їй завдано матеріальну шкоду, яка виразилася в пошкодженні одягу, а саме: двох жіночих зимових пальто, жіночої куртки, 2 пари зимового жіночого взуття, жіночого светру, та інше майно, на загальну суму 4000,00 грн. Крім вищевказаного одягу, залиттям приміщення балкону також було пошкоджено саме приміщення балкону вартість відновленого ремонту якого складає 1000,00 грн., та пошкоджено продукти харчування, які знаходяться на балконі, а саме: ковбаса, сосиски, сир, творог, молоко, йогурт, сало, фрукти, овочі, приготовлене м'ясо, сухофрукти вартістю 1000,00 грн. Загальна сума завданої матеріальної шкоди складає 6000,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Разом з тим, позивачем не обґрунтовано розмір матеріальної шкоди у сумі 6000,00 гривень, не зазначено доказів реальної вартості пошкодженого одягу на суму 4000,00 гривень та продуктів харчування на суму 1000,00 гривень. Так само відсутній обґрунтований розрахунок суми, що стягуються чи оспорюються. Не додано висновок експерта або спеціаліста про встановлення розміру матеріальної шкоди, завданою залиттям балкона або інші докази на підтвердження заявленого розміру шкоди.
Суд також звертає увагу, що позивачем до позовної заяви додано клопотання про призначення судовї-товарознавчої експертизи в якому зазначено, що сума матеріальної шкоди складає 4200 грн., хоча у мотивувальній та прохальній частині позовної заяви позивач зазначає суму завданої матеріальної шкоди 6000 грн.
Крім того, як встановлено зі змісту позовної заяви, позивачем в якості третьої особи зазначено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 102 ОСББ".
Згідно з ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
В силу приписів частини 5 статті 53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Таким чином, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам ст.ст.53, 175,177 ЦПК України, вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.
Враховуючи вищевикладене, у разі необхідності залучення до участі у справі третіх осіб, позивачу необхідно звернутися до суду з відповідною окремою письмовою заявою з обґрунтуванням та вказівкою повного статусу третіх осіб (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача).
Також позивачу необхідно усунути інші недоліки позовної заяви шляхом надання її в новій редакції з зазначення обставин та відповідних доказів, з наданням таких доказів, повідомленням про неможливість їх надання.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом із тим, суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 102 ОСББ" про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої затопленням квартири - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) дні з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Й. Адамович