Справа №295/6714/22
1-кс/295/3164/22
Іменем України
28.07.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, внесене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № №12022065410000124 від 20.07.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та додані до нього матеріали,-
Прокурор звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 та позбавити власника та третіх осіб права відчужувати, користуватись та розпоряджатись вищевказаним майном.
У клопотанні вказано, що 19.07.2022 року, близько 18-10 год. за адресою: вул. Центральна, поблизу будинку №358 Давидівського дачного масиві Житомирського району Житомирської області, працівниками поліції в ході оформлення дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля марки ЗАЗ реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який надав працівникам поліції посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я останнього, в ході перевірки якого було виявлено, що посвідчення має ознаки підробки, а саме відсутні захисні голограми та шрифт має ознаки друку кустарним способом.
Відомості про вчинення зазначеного кримінального правопорушення 20.07.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022065410000124 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
В обгрунтування клопотання прокурор вказав, що вилучене посвідчення водія, являється речовими доказами так як був об'єктом кримінально протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом, тому наявні достатні підстави для накласти арешту з метою позбавлення права на відчуження, розпорядження або користування ним.
Прокурором ОСОБА_3 подано заяву про проведення розгляду клопотання без його участі.
Власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 подав до суду заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, не заперечував щодо накладення арешту на майно.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою
Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що в провадженні підрозділу дізнання Відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження провадженні № №12022065410000124 від 20.07.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події від 19.07.2022 року, постанови дізнавача ОСОБА_5 від 20.07.2022 року, вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Врахувавши обставини вчиненого кримінального правопорушення, оскільки вилучене посвідчення є предметом кримінального правопорушення, може бути доказом на підтвердження обставин, факту, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_4 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1