Справа №: 272/258/22
Провадження № 1-кп/272/99/22
28 липня 2022 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , потерпілої - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі cудового засідання № 4 в місті Андрушівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022065480000080 від 22 квітня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, суд -
встановив:
У провадженні Андрушівського районного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, який надійшов до суду разом з угодою про примирення між потерпілою та обвинуваченим від 09 травня 2022 року. Вказаною угодою обвинуваченому було погоджено покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Ухвалою судді Андрушівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 від 11 травня 2022 року вказане кримінальне провадження було призначене до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю, однак повідомив суду, що має інвалідність другої групи.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в затвердженні угоди про примирення, оскільки обвинувачений, маючи інвалідність другої групи, з очевидних причин не зможе відбувати узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений та потерпіла у судовому засіданні не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про відмову у затвердженні угоди.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладені угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно зі ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Статтею 471 КПК України визначено, що в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Із змісту ч. 7 ст.474 КПК України вбачається, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Частиною 3 ст. 56 КК України встановлено, що громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.
За результатами розгляду угоди про визнання винуватості суд може прийняти одне з двох рішень: затвердити угоду та ухвалити обвинувальний вирок, або відмовити у затвердженні угоди.
Враховуючи те, що обвинувачений має інвалідність другої групи та відповідно до ч. 3 ст. 56 КК України такий вид покарання як громадські роботи йому не може бути призначений, суд приходить до висновку, що узгоджена в угоді міра покарання не відповідає вимогам КК України, а угода про примирення не відповідає вимогам КПК України, тому суд відмовляє у її затвердженні.
Керуючись ст.ст.8, 9, 468, 469, 471, 474 КПК України, суд -
ухвалив:
Відмовити в затвердженні угоди про примирення від 09 травня 2022 року, укладеної між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022065480000080 від 22 квітня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України продовжити в загальному порядку зі стадії судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_1