Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1330/22
Заочне
12 липня 2022 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі Ковальовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське+» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське+», через свого представника, адвоката Макеєва В.Ф., звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками (по 1/2 частки) квартири АДРЕСА_1 . Квартира АДРЕСА_1 , утримання та експлуатацію якого здійснює ОСББ «Дніпровське+».
Вказує, що відповідачі отримують та споживають житлово-комунальні послуги, що включають утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, послуги прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем, купівлю електричної енергії тощо. Поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. За таких обставин, між ОСББ «Дніпровське+» та відповідачами утворились договірні правовідносини, які породжують цивільні права і обов'язки у сфері житлово-комунальних послуг, у порядку ст. 11 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, рішення загальних зборів є обов'язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Крім того, зазначає, що рішенням загальних зборів ОСББ «Дніпровське+», що у протоколі № 2 від 13.10.2019, затверджено внесок на фонд капітального ремонту будинку АДРЕСА_2 у розмірі - 3,57 гривень за кв.м. загальної площі квартири чи приміщення на місяць, тариф на управління будинку АДРЕСА_2 у розмірі -5,69 гривень за кв.м загальної площі квартири чи приміщення на місяць.
Звертає увагу, що прийняті загальними зборами рішення, розміри внесків та дольової участі є діючими, правомірними, ніким неоспореними та не скасованими. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 57 споживач зобов'язаний щомісячно сплачувати вартість комунальних послуг. У разі незгоди споживача щодо якості та кількості наданих послуг, ст.ст. 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлюють спеціальний порядок оформлення претензій щодо ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.
Між тим, вказує, що відповідачами претензій щодо якості та кількості наданих послуг по обслуговуванню будинку АДРЕСА_2 та прибудинкової території у передбаченому законом порядку не оформлено.
Разом з тим, додає, що за період з листопада 2019 року по березень 2022 року відповідачі плату за житлово-комунальні послуги не здійснюють, чим спричиняють майнову шкоду позивачу та перешкоджають належному виконанню позивачем передбачених зобов'язань по забезпеченню збереження житлового фонду, утриманню будинку та прибудинкової території.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» - відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і відповідно до ст. 17 Закону є підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із встановлених об'єднанням платежів по відповідних рахунках у примусовому порядку.
Так, згідно з нарахуваннями бухгалтерії ОСББ «Дніпровське+», станом на 01.03.2022, заборгованість відповідачів за утримання будинку та прибудинкової території становить 10710,43 грн. Крім того, за час затримки розрахунку відповідачі повинні сплатити інфляційні збитки та 3% річних. Відповідно до розрахунків за спожиту електроенергію, утримання будинку та прибудинкової території 3% річних становить - 254,85 грн., інфляційні становлять - 784,97 грн.
Крім того, позивач повідомив, що відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, заходи досудового врегулювання спору ним не проводилися.
Таким чином, оскільки заборгованість до цього часу відповідачами не сплачена, то позивач просить стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території - 10710грн. 43коп.; 3% річних - 254,85грн., інфляційних - 784,97грн., а разом - 11750 грн. 25 коп., судові витрати (судовий збір) в сумі 2481 грн. 00 коп., а також судові витрати, понесені позивачем на правничу допомогу - 5200,00грн.
Ухвалою суду від 21.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
У судове засідання представник позивача - ОСББ «Дніпровське+» не з'явився, судом повідомлявся про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. У матеріалах справи наявне письмове клопотання представника позивача - адвоката Макеєва В.Ф. про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з'явилися, хоча повідомлялися судом про місце, день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомлено.
Справу вирішено розглядати за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідачів, які повідомлялися у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи, які не з'явилися у судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечував позивач.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 299268752 від 12.02.2022), - об'єкт нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_1 , на праві приватної (спільної часткової) власності належить: ОСОБА_1 (розмір частки - 1/2), ОСОБА_2 (розмір частки - 1/2).
Згідно з відомостями відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради від 16.03.2022, отриманих судом 17.03.2022, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 з 14.08.2013. Інформація про реєстрацію відповідачки ОСОБА_2 у відділі реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради відсутня.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
На виконання вказаних вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішенням зборів співвласників ОСББ «Дніпровське+» (протокол № 2 від 13.11.2019), було затверджено кошторис на 2020 рік та тариф з 01.11.2019. Затверджено внесок у фонд капітального ремонту будинку по АДРЕСА_2 у розмірі 3,57 грн. з кв.м. загальної площі квартири чи приміщення на місяць. Крім того, затверджено тариф на утримання будинку по АДРЕСА_2 у розмірі 5,69 грн. з кв.м. загальної площі квартири чи приміщення на місяць.
У матеріалах справи відсутні відомості про наявність договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між відповідачами та ОСББ «Дніпровське+». Між тим, відсутність такого договору не є підставою для відмови у задоволенні позову, зокрема, не свідчить про відсутність у відповідачів, як споживачів, обов'язку сплачувати нараховані кошти за надані позивачем житлово-комунальні послуги, адже ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є також і співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори, рішення яких є обов'язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Таким чином, за період з листопада 2019 року по березень 2022 року відповідачі плату за житлово-комунальні послуги не здійснювали та відповідно до оборотної відомості нарахування та оплати наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 послуг по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, заборгованість, яка рахується за ними становить - 10710,43 грн.
Такі обставини свідчать про те, що відповідачі не мають намірів добровільно сплачувати заборгованість.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи, може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даного спору визначені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов'язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням. При цьому, відсутність договору не свідчить про відсутність обов'язку споживача сплачувати комунальні послуги.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України, плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності, здійснюється за затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
У судовому засіданні встановлено, що ОСББ «Дніпровське+» надавало відповідачам житлово-комунальні послуги, факт надання яких не спростовано відповідачами.
Також встановлено, що борг відповідачів перед позивачем за надання послуг з утримання будинків та прибудинкової територій за період з листопада 2019 року по березень 2022 року становить 10710 грн. 43 коп. Вказаний борг нарахований, виходячи із загальної площі квартири та відповідно до рішень загальних зборів ОСББ «Дніпровське+».
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
До того ж, як вбачається з розрахунків, наданих позивачем, інфляційні збитки за період прострочення платежів становлять 784 грн. 97 коп. та 3% річних у сумі - 254 грн. 85 коп., що відповідає вимогам закону. Крім того, слід зазначити, що відповідачі не скористалися правом подати відзив на позов та докази в обґрунтування заперечень проти позову.
Відповідно до ст. 541 ЦПК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме до солідарного стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10710грн. 43коп., 3% річних - 254грн. 85коп., інфляційні - 784грн. 97коп., а всього - 11750грн. 25коп.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у сумі 2481 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 80 від 09.03.2022.
Тож, до стягнення із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача підлягає судовий збір у рівних частках по 1240 грн. 50 коп. з кожного.
Крім того, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатом розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України).
Частиною шостою статті 137 ЦПК України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, обсягом та витраченим часом.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви позивачем долучено Договір №136 від 25.05.2021 про надання правничої допомоги, укладений позивачем із адвокатом Макеєвим В.Ф., Акт наданих послуг від 10.03.2022 на виконання зазначеного договору, ордер серії СА № 1026639 від 10.03.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000856.
А тому, враховуючи вище викладене, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5200 грн. 00 коп., а також беручи до уваги, що відповідачами до суду не подавалося відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, як це визначено ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідачів на користь позивача понесених ним судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу адвоката у рівних частках по 2600 грн. 00 коп. з кожного.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 11, 15, 16, 264, 267, 360, 382, 509, 525, 526, 530, 541, 543, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код дані відсутні) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код дані відсутні) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське+» (м. Черкаси, вул. Надпільна, 530, код ЄДРПОУ 43298708) заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10710грн. 43коп., 3% річних - 254грн. 85коп., інфляційні - 784грн. 97коп., а всього - 11750грн. 25коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код дані відсутні) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське +» (м. Черкаси, вул. Надпільна, 530, код ЄДРПОУ 43298708) судовий збір - 1240грн. 50коп., витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги - 2600грн. 00коп., а всього - 3840грн. 50коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код дані відсутні) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровське +» (м. Черкаси, вул. Надпільна, 530, код ЄДРПОУ 43298708) судовий збір - 1240грн. 50коп., витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги - 2600грн. 00коп., а всього - 3840грн. 50коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 18.07.2022.
Головуючий: С. М. Позарецька