Справа № 758/10223/20
28 липня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання - Карпишиної К.С.,
учасники справи - не з'явилися,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського районну м. Києва» про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири,
ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського районну м. Києва», у якому просить стягнути з відповідача 25743,30 грн матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, 1600,00 грн витрат на оплату по замовленню та проведенню експертної оцінки.
Зазначає, що 03 січня 2019 року квартиру АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві власності, відбулося залиття квартири внаслідок пориву трубопроводу гарячого водопостачання у підвальному приміщені (яке перебуває на утримані відповідача), потім пар з підвалу проник до квартири позивача, що призвело до залиття. Позивачу завдані збитки, що полягають в наступному: на стіні спостерігається темні плями та відшарування шпалер площею 3 кв.м., на підлозі по всій площі спостерігається відшарування та розходження з'єднань паркету. Таким чином причиною залиття стали застарілі труби у підвалі, які відповідач повинен був утримувати та підтримувати їх у належному стані. Будівельні роботи по ремонту позивачем станом на момент подання позовної заяви не проведено. Позивачем за власні кошти проведено експертну оцінку на ремонт квартири після залиття. Враховуючи наведене, просить відшкодувати майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, а також судові витрати.
Відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив наступне. Згідно з доданим до позовної заяви свідоцтвом про право власності на житло від 31 грудня 1999 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності, окрім позивача ще 6 особам - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в рівних долях. В позовній заяві відсутні будь-які матеріали, які б свідчили про домовленість чи делегування повноважень від інших співвласників позивачу на подання позову в їх інтересах. А тому подання позову одноосібно позивачем, без надання належним чином оформленої згоди інших співвласників квартири, порушує їх права на користування та розпорядження спільною сумісною власністю. Щодо залиття квартири зазначає, що за зверненням позивача, представниками відповідача було складено два акти обстеження зазначеної квартири. В акті від 03.01.2019 та від 17.01.2019 зафіксовано пошкодження, які були спричинені поривом трубопроводу гарячого водопостачання в підвалі будинку. Позивач не зазначив жодних заперечень на обох примірниках актів. На підставі цих актів, відповідачем було складено кошторис на будівельні роботи на ремонт квартири після залиття. За результатами розрахунків вартість робіт та матеріалів по акту від 03.01.2019 склала 5200,00 грн., а по акту від 17.01.2019 - вартість робіт з урахуванням ремонту паркетної підлоги в кухні площею 7,3 кв.м склала 6889,00 грн. Однак позивач ознайомившись з розрахунками відмовилась від відшкодування вартості в такому обсязі. Крім того, за результатами виїзного прийому було прийняте рішення, узгоджене з позивачем, щодо проведення відповідачем ремонту пошкодженого паркетного покриття у коридорі та кухні, що підтверджується листом Подільської РДА від 26.03.2020 №106-Ю6/ОП/К-71/2-734. Однак позивач у зв'язку з оголошенням карантину в України відмовила, відповідачу в наданні доступу до квартири для проведення ремонту. Після послаблення карантинних обмежень, листом від 10.07.2020 №106-Ю6/ОП/К-71/2-1280 Подільська РДА, повторно повідомила позивача, про те, що роботи будуть проведені після узгодження нею зручної дати проведення ремонту. Позивач з того часу так і не повідомила відповідача про узгоджену дату проведення ремонтних робіт. Крім того, у заяві на ім'я голови Подільської РДА від 26.12.2018 №Ю6/ОП/К-8/2, позивач зазначає, що в період з 25 квітня 1986 і по дату звернення, квартиру в якій вона проживає неодноразово заливали і що протягом всього періоду вода вже давно порушила паркетне покриття у квартирі. Тобто, на думку відповідача, причина утворення грибка на стінах та відслоєння шпалер і пошкодження паркету - є залиття водою, які відбувалися раніше, а не прорив системи теплопостачання в підвальному приміщенні і проникнення пару до квартири. Слід зауважити, що відповідач надає послуги з квітня 2015 року та правонаступником попередніх підприємств не являється. А тому, з огляду на те, що ремонт в квартирі протягом тривалого часу не проводився та залиття відбувалися в період обслуговування будинку іншими комунальними підприємствами, правонаступником якого відповідач не є, вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими. Також просить врахувати, що позивач має заборгованість по сплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території у сумі 22084,89 грн, а також 2684,12 грн позивач заборгувала попередньому комунальному підприємству. Відповідачем лише в 2020 році здійснено робіт з поточного ремонту будинку на 93 272,00 грн, а вартість послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж - 180 742,00 грн. Заборгованість по будинку станом на 01.02.2021 року складає 417 083,00 грн. З урахуванням наведеного, просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
18 травня 2021 року у справі проведено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з ухваленням рішення Вищою радою правосуддя «Про звільнення з посади судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_8 » від 08 квітня 2021 року № 798/0/15-21, за результатами якого головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено Якимець О. І.
24 травня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до КП «Керуюча компанія з обслуговування фонду Подільського районну м. Києва» про відшкодування матеріальної шкоди завданої залиттям квартири та визначено здійснювати розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
03 серпня 2021 року через канцелярію суду позивач подав заяву (арк.спр.76) згідно з якою просить долучити чеки на ремонт кімнати №3 у сумі 1420,70 грн, 992,90 грн, 593,22 грн та зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу ці кошти з інфляційною складовою боргу 8830,76 грн, 3% річних - 3277,09 грн, а також моральну шкоду у сумі 10000 грн, що пов'язано із погіршенням стану здоров'я позивача.
Однак, оскільки зазначена заява подана без урахування вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України, така судом до розгляду не приймається та повертається позивачу.
Позивач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутності позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, а тому враховуючи надані сторонами пояснення та докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяву позивача про розгляд справи у її відсутності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності осіб, які не з'явилися.
Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди - один із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статті 16 ЦК України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, статтею 1166 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої «деліктної шкоди». Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим). Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому, з урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивач звільняється від обов'язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.
Так, ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постановах від 27.05.2021 у справі №761/12945/19, від 01.04.2021 у справі № 464/5150/16-ц.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, на позивача покладається обов'язок доведення наявності шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і шкодою. На відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (положення ст. ст. 317, 319, 322 ЦК України).
Частиною 1 ст. 386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно з матеріалів справи, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 70,0 кв.м., загальною площею 96,1 кв.м., що складається з двох кімнат, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 31.12.1999 та копією технічного паспорту на квартиру (арк.спр. 8, 9).
Оскільки позивач подала позов для захисту своїх інтересів, а не інтересів інших співвласників, які спільно володіють і користуються цією квартирою, аргументи відповідача щодо необхідності делегування повноважень позивачу від інших співвласників на подання позову судом відхиляється.
03 січня 2019 року відбулося залиття вищезазначеної квартири, що сторонами не заперечувалося, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України така обставина не підлягає доказуванню.
Відповідно до акта про залиття квартири від 03.01.2019 вбачається, що такий складено комісією у складі: провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду ОСОБА_9 ; провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду ОСОБА_10 ; майстра технічної дільниці № З ОСОБА_11 , на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 . В ході обстеження встановлено наступне: кімната площею 15.0 кв. м. На стіні (шпалери поліпшені) спостерігаються темні плями та відшарування шпалер площею близько 3 кв. м. На підлозі по всій площі спостерігається відшарування та розходження з'єднань паркету. Виявлені пошкодження у квартирі АДРЕСА_1 , відбулися внаслідок пориву трубопроводу гарячого водопостачання в підвальному приміщенні. На даний час причину залиття усунено працівниками Дільниці № 3 (арк. спр. 10).
Згідно з актом від 17.01.2019 складеного комісією у складі: провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду ОСОБА_10 ; провідного інспектора відділу експлуатації та утримання житлового фонду ОСОБА_12 ; майстра технічної дільниці № З ОСОБА_11 на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 встановлено наступне. Кімната площею 15.0 кв. м. На стіні (шпалери поліпшені) спостерігаються темні плями та відшарування шпалер площею близько 3 кв. м. На підлозі по всій площі спостерігається відшарування та розходження з'єднань паркету. Кухня площею 7.3 кв. м. На підлозі по всій площі спостерігається відшарування та розходження з'єднань паркету. Виявлені пошкодження в квартирі АДРЕСА_1 відбулися внаслідок пориву трубопроводу гарячого водопостачання в підвальному приміщенні. На даний час причину залиття усунено працівниками Дільниці №3 (арк.спр.11).
Зазначені акти скріплені печаткою та підписом першого заступника директора Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського районну м.Києва».
Надалі, за договором про надання оціночних послуг між позивачем та ТОВ «Агенство Експертної Оцінки України» щодо проведення оцінки збитків завданих внаслідок залиття квартири було складено звіт про оцінку майна проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 (далі - звіт про оцінку збитків).
Згідно з витягу із зазначеного звіту про оцінку збитків вартість майнового збитку завданого майну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить на дату оцінки 25743,30 грн (арк.спр.14).
Основними доказами, на які покликається позивач на підтвердження своїх вимог, є акти про залиття квартири від 03.01.2019 та від 17.01.2019 - на підтвердження факту залиття квартири та причин такого залиття, та витяг із звіту про оцінку збитків - на підтвердження розміру завданих позивачу збитків.
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, зареєстрованих в Мін'юсті 25.08.2005 за №927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком №4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів, наявності сумнівів щодо їх достовірності суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов'язок по доказуванню.
У відзиві представник відповідача зазначає, що витяг із звіту про оцінку майна проведення відновлювального ремонту квартири після її залиття, який долучений до справи на трьох аркушах, перший з яких є титульною сторінкою, другий зі стислим викладом основних фактів та третьою сторінкою зі змістом цього звіту, не є висновком експерта підготовленим у відповідності до статті 102 ЦПК України та заперечує щодо врахування його при розгляді справи у якості доказу. Натомість подає свій кошторис на будівельні роботи на ремонт цієї квартири після залиття та дефектний акт (арк.спр.55-59).
Однак суд вважає зазначені аргументи сторони відповідача неспроможними та зазначає, що у даному випадку позивачем подано витяг із звіту про оцінку збитків (арк.спр.13-15), згідно якого вбачається, що оцінка виконана у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», Національного стандарту №1 «Загальні засади проведення оцінки майна та майнових прав», затверджених Кабінетом Міністрів України за №1440 від 10.10.2003, Норм професійної діяльності оцінювача, затверджених Радою УТО (арк.спр.13). Виконавши зазначені законодавчими актами та іншими нормативно-правовими документами необхідні оціночні процедури, суб'єкт оціночної діяльності робить висновок, що вартість майнового збитку завданого майну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить на дату оцінки 25743,30 грн. Також у ньому містяться дані про суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Агенство експертної оцінки України» сертифікат №123/17 від 21.02.2017, оцінювач ОСОБА_13 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 18.03.2017 МФ№28, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ№6253-ПК від 19.10.2018, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів від 12.05.2017 №105).
У цій категорії справ саме на позивача покладається обов'язок доведення наявності шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і шкодою. На відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Доказів недопустимості цього звіту як доказу у справі чи існування сумнівів у його достовірності суду не подано.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що розмір завданих збитків належним чином доведений позивачем і підтверджується висновком професійного оцінювача (витяг із звіту про оцінку майна від 29.03.2019), за підрахунками якого втрати, які позивач має понести для відновлення свого майна, становлять 25743,30 грн.
За змістом Статуту комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2015 №7 (далі - Статут) вбачається, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» створене з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об'єктів благоустрою та отримання прибутку. Предметом діяльності підприємства, зокрема є: утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового та нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності міста Києва, на договірних засадах у встановленому порядку (п.2.2.1); надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням умов договорів у встановленому порядку (п.2.2.2); надання послуг з аварійного обслуговування внутрішньобудинкових та зовнішніх інженерних мереж, обслуговуванню ліфтового господарства та систем диспетчеризації, обслуговування димовентиляційних каналів, у встановленому порядку (п.2.2.4); надання послуг із ремонту житлового та нежитлового фонду, інженерного й ліфтового обладнання в установленому порядку (п.2.2.5); здійснення будівельно-монтажних, ремонтних та інших робіт (п.2.2.11). Підприємство зобов'язане, зокрема забезпечити ефективне використання, збереження та утримання в належному стані комунального майна, що закріплено за підприємством на праві господарського відання. Здійснювати капітальний ремонт й оновлення основних фондів, забезпечувати своєчасне введення в експлуатацію придбаного обладнання (п.5.2.5).
Крім того, факт перебування житлового будинку АДРЕСА_1 на балансі відповідача, останній не заперечував.
Факт залиття вищевказаної квартири, а також те, що причиною затоплення квартири відбулося внаслідок пориву трубопроводу гарячого водопостачання в підвальному приміщенні, підтверджується актами про залиття квартири (арк.спр.10-11)
Відтак матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що унаслідок незадовільного стану мережі гарячого водопостачання, відбулося пошкодження трубопроводу гарячого водопостачання у підвальному приміщенні вищезазначеного будинку, що призвело до залиття квартири позивача.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином встановивши, що позивач довела розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, а відповідач не спростував і не довів відсутність своєї вини, суд дійшов висновку, що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч.1 ст. 141, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн, та витрати на проведення звіту про оцінку збитків у розмірі 1500,00 грн, що підтверджено квитанцією №14 від 29.03.2019, що долучена до матеріалів позову.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2268,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 280-284, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського районну м. Києва» про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського районну м. Києва» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 25 743 (двадцять п'ять тисяч сімсот сорок три) гривні 30 копійок.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського районну м. Києва» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського районну м. Києва» (місцезнаходження - місто Київ, вулиця Хорива, будинок № 36, код ЄДРПОУ 39609111).
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 28 липня 2022 року.
Суддя О. І. Якимець