провадження №2/279/811/22
25 липня 2022 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Волкович Н.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/1184/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія"УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації ,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в порядку суброгації відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 ЦК України, , зазначивши, що 05.08.2021 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування №370016/4057/0000377, предметом якого є страхування транспортного засобу "BMW", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 21.09.2021 року на автодорозі Київ-Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу "DAF" державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.10.2021 року в справі №279/5355/21 вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України . Відповідно до звітів та актів виконаних робіт вартість відновлювального ремонту склала 273903,44 грн. У відповідності до умов договору страхування (п. 1.2.9; 1.2.10; 8.1; 8.4; 9.1; 9.5; 9.12) ПрАТ "СК"УНІКА" на підставі страхових актів здійснило на СТО виплату страхового відшкодування у розмірі 273903,44 грн. Цивільно-правова відповідальніть ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ "УПСК" за полісом АТ/475325 (страхова сума по майну 130000 грн., франшиза 2600 грн.), згідно довідки НПУ та централізованої бази МТСБУ. Страхова компанія визнала дану подію страховим випадком та виконала взяті зобов'язання в межах страхової суми 127400 грн., залишок не відшкодованої суми складає 146503,44 грн.. З урахуванням положень ст.27 Закону україни "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" просив стягнути з відповідача кошти в сумі 146503,44 гривень сплаченого відшкодування та понесені судові витрати. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачем подано відзив, в якому він зазначив, що вимоги позовної заяви визнає частково, оскільки згідно експертного висновку №2789 від 21.01.2022 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "BMW", реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 234286,10 грн.. Таким чином, не відшкодованою є різниця (234286,10-127400,00) у сумі 106886,10 грн.
Просив зменшити суму стягнення з нього на адресу ПрАТ «СК «УНІКА» на 39617,34 грн., що становитиме 106886,10 грн.. Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відповідності до умов Договору страхування (п.1.2.9.; 1.2.10; 8.1; 8.4; 9.1; 9.5; 9.12), ПрАТ "СК"УНІКА" на підставі страхового акту здійснило виплату 273903,44 грн. страхового відшкодування на рахунок СТО офіційного дилера марки ТЗ. ТОВ "АВТ Баварія Київ" є спеціалізованим СТО для марки BMW та є вповноваженим дилером компанії BMW. Тому рахунок № НОМЕР_3 від 26.09.2021 року, додатковий рахунок № НОМЕР_4 від 04.10.2021 року, акт виконаних робіт №DIN00003646 від 05.11.2021 року та №DIN00003804 від 27.11.2021 року було отримано саме від профільного СТО, яке здійснювало сервісне обслуговування для транспортного засобу марки "BMW", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, експертний висновок ОСОБА_4 не спростовує переліку пошкоджень, вартості матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт та цін на використані запчастини. Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне: Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди. е Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
У спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що 05.08.2021 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування № 370016/4057/0000377, предметом якого є страхування транспортного засобу "BMW", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 21.09.2021 року на автодорозі Київ-Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу "DAF", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.10.2021 року в справі №279/5355/21 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення. Відповідно до звітів та актів виконаних робіт, вартість відновлювального ремонту склала 273903,44 грн.. Страхове відшкодування становить собою суму завданих страхувальнику збитків за мінусом франшизи, розмір якої встановлюється в Договорі страхування. Відповідно до платіжних доручень № 249472 від 01.10.2021 року, №252896 від 19.10.2021 року, № 263841 від 03.12.2021 року ПРаТ "СК"УНІКА" здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ "АВТ Баварія Київ" в сумі 273903, 44 грн.. Таким чином, до ПАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст.993 ІІК України в порядку суброгації. Відповідач ОСОБА_1 самостійно звернувся до судового експерта Землюка В.В., який склав експертний висновок №2789 автотоварознавчого дослідження автомобіля "BMW" Х3 реєстраційний номер НОМЕР_1 після ДТП. Згідно експертного висновку №2789 матеріальний збиток, завданий власнику БМВ Х3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору, станом на 21.09.2021 року, внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 21.09.2021 року становить 234286,10 грн. Позивач з вказаним висновком не погодився, посилаючись на те, що саме відповідач має відшкодовувати повну вартість відновлювального ремонту, а експерт на замовлення відповідача визначив розмір матеріального збитку з врахуванням зносу.
Оцінюючи правомірність правої позиції сторін суд виходить з наступного:
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові №686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15. Крім того, аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також і у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №359/2309/17 вказавши, що системний аналіз п.32.7 ч.1 ст.32 закону №1961-IV, ст.22, абз.3 п.3 ч.1 ст.988, стст.1166, 1187, 1194 ЦК, пп.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й уразі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі така майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
За таких обставин, суд приймає до уваги визначений позивачем та відшкодований потерпілій особі розмір збитку, невідшкодована різниця якого підлягає стягненню з відповідача. Враховуючи, що позивач відшкодував шкоду, яка була завдана відповідачем, позов підлягає задоволенню. З відповідача підлягають стягненню і судові витрати, понесені позивачем. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.22,993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 р. зі змінами,
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» в порядку суброгації 146503 (сто сорок шість тисяч п'ятсот три) гривні 44 копійок виплаченого ОСОБА_2 страхового відшкодування відповідно до Договору страхування №370016/4057/0000377 від 05.08.2021 року та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню судових витрат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка", місце проживання: 04112, м.Київ, вул Теліги Олени, 6-В, РНОКПП 20033533,.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Волкова Н.Я.