Рішення від 18.07.2022 по справі 911/4610/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Симона Петлюри, 16/108, м.Київ, 01032, тел.(044)235-95-51, е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2022 р. м. Київ Справа № 911/4610/15 (911/314/22)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Когтіна Є.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні

позовну заяву ОСОБА_1 , м. Київ

до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - розпорядника майна Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» арбітражного керуючого Сольського Володимира Степановича, м.Львів

про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення грошових коштів

у межах справи №911/4610/15

про банкрутство Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870)

У засіданні суду беруть участь:

представник позивача: Скрипаль О.В. (посвідчення адвоката № 000137 від 21.04.17; ордер б/н від 17.01.2022);

представник відповідача: Артамонов О.І. (посвідчення №598 дійсне до 31.12.2022, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);

третя особа: не з'явилась

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 25.01.2022 засобами поштового зв'язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) із позовною заявою б/н від 25.01.2022 (вх. №313/22 від 28.01.2022) до Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «РЕМ», відповідач), в якій просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ в.о. генерального директора ДП «РЕМ» №200-ос від 25.10.2021 в частині відміни надбавки за високі досягнення в праці директору технічному ОСОБА_1 у розмірі 40% до посадового окладу; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за весь час дії незаконного наказу ДП «РЕМ» №200-с від 25.10.2021 надбавку за високі досягнення в праці у розмірі 40% посадового окладу, а саме з 25.10.2021 по дату винесення судового рішення у справі.

Позовну заяву обґрунтовує ст. 97 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та зазначає, зокрема, що:

відміна надбавки відбулась у зв'язку із зниженням активності та ініціативності в роботі, проте, в оскаржуваному наказі не міститься обґрунтованих посилань на те, які саме конкретні погіршення якості роботи, зниження активності та ініціативності в роботі були допущені, за який період, та якими документами підтверджується проведення перевірки за наслідками погіршення якості в роботі;

новопризначений в.о. генерального директора ДП «РЕМ» після його призначення та до винесення відповідного наказу (8 робочих днів) не міг об'єктивно оцінити показники діяльності та відсутність досягнень в праці позивача;

позивач використав можливість досудового врегулювання спору та направив лист-прохання про відновлення виплати надбавки, проте, відповідь від відповідача на вказане звернення не отримав.

1.2. Відповідач у відповідності до ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив з наступних підстав:

станом на 25.10.2021 на ДП «РЕМ» склалась критична фінансова ситуація, що була зумовлена економічною кризою, зростанням вартості електроенергії, газу, діями колишнього керівництва, в тому числі бездіяльністю позивача, що спричинило зменшення виробництва, про що був обізнаний ОСОБА_1 , оскільки відповідач проводив з приводу зазначеного роз'яснювальну роботу;

позивачем в межах повноважень не проводилось жодних дій щодо оптимізації витрат фінансових ресурсів ДП «РЕМ», а навпаки відбулось зниження активності та ініціативності в роботі;

рішення про встановлення (скасування, зменшення розміру) надбавки за високі досягнення в праці приймає керівник в залежності від виконання працівником трудових обов'язків, а тому відповідач діяв відповідно до умов передбачених трудовим законодавством, тому відміна такої надбавки не може вважатись зміною умов праці.

1.3. Позивач скористався правом, передбаченим ст. 166 ГПК України, та подав відповідь на відзив, в якій зазначив, про те що:

відповідачем не доведено, яким саме чином зростання цін на електроенергію на території всієї країни вплинуло на прийняття відповідного наказу;

посилання відповідача на бездіяльність з боку позивача, що спричинило зменшення виробництва не підтверджено доказами;

твердження ДП «РЕМ» про те, що останнім проводились роз'яснювальні роботи не відповідає дійсності, оскільки новопризначений керівник відповідача заборонив позивачу брати участь у будь-яких нарадах.

1.4. Відповідач згідно положень ст. 167 ГПК України подав заперечення на відповідь, які за своїм змістом є аналогічними відзиву на позовну заяву. Додатково зазначив, що на підприємстві проведено позаплановий внутрішній аудит діяльності ДП «РЕМ», яким встановлено, що останнім не виконано основний показник фінансового результату господарської діяльності, а саме отримання прибутку; управлінським персоналом отримується винагорода за працю, яка взагалі не узгоджується із результатами діяльності підприємства та не враховує негативні наслідки управлінської діяльності. Указані висновки позивачу були відомі.

1.5. ДП «РЕМ» на виконання ч. 5 ст. 161 ГПК України надав розрахунок суми відповідної суми надбавки та зазначив, що ОСОБА_1 звільнено із займаної посади наказом від 04.02.2022.

1.6. Розпорядник майн ДП «РЕМ» арбітражний керуючий Сольський Володимир Степанович правом, передбаченим ст. 168 ГПК України не скористався та письмових пояснень по суті справи не надав.

18.07.2022 у судове засідання вказаний учасник справи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання інформувався належним чином та своєчасно. Водночас, явка розпорядника майна обов'язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе продовжити судове засідання без його участі.

1.7. Під час судового засідання представник позивача у вступному слові учасників справи підтримав свою позовну заяву та просив суд її задовольнити з підстав викладених у заявах по суті справи.

У свою чергу, представник ДП «РЕМ» у вступному слові проти позову заперечив та просили відмовити у його задоволенні із урахуванням обставин, викладених у відзиві та запереченнях.

2. Процесуальні дії суду

2.1. У провадженні суду перебуває справа №911/4610/15 про банкрутство ДП «РЕМ» на стадії судової процедури - розпорядження майном боржника.

2.2. Ухвалою суду від 24.03.2022, після усунення позивачем недоліків позову, на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс) та із урахуванням Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», зокрема: прийнято відповідну позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «РЕМ» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення грошових коштів до розгляду в межах справи №911/4610/15 про банкрутство ДП «РЕМ»; відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.04.2022.

На підставі ст. 183 ГПК України підготовче засідання було відкладено за клопотанням відповідача до 23.05.2022, про що судом постановлено ухвалу від 25.04.2022.

Ухвалою суду від 23.05.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.ст. 161, 183 ГПК України, встановлено сторонам строк для подачі заяв по суті справи та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.06.2022.

2.3. 27.06.2022 за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 18.07.2022, про що постановлено відповідну ухвалу від 27.06.2022.

2.4. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 18.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

3.1. Наказом Державного підприємства «Укренерговугілля», правонаступником якого є ДП «РЕМ» №74-к від 01.12.2003 ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника технічного директора начальником відділу з охорони праці та пожежної безпеки (т. 1 а.с. 39).

12.04.2018 ДП «РЕМ» видано наказ №53-ос, яким з 12.04.2018 встановлено надбавку за високі досягнення в праці працівникам ДП «РЕМ», наведеним у додатку 1 (т. 1 а.с. 37). Відповідно до додатку 1 до вищевказаного наказу ОСОБА_1 встановлено надбавку у розмірі 40% до посадового окладу (т. 1 а.с. 38).

3.2. 19.04.2021 позивача переведено на посаду директора технічного, що підтверджується наказом ДП «РЕМ» №53-к та записом у трудові книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 19.04.2021 (т. 1 а.с. 44-47, 50).

3.3. 15.10.2021 наказом ДП «РЕМ» №200-ос відповідно до ч. 4 п. 2.7 додатку №8 Положення діючого Колективного договору відмінено надбавку за високі досягнення в праці директору технічному ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 10).

3.4. 01.11.2021 позивач звернуся до відповідача із листом б/н від 01.11.2021, в якому зокрема, просив відновити ОСОБА_1 виплату надбавки за високі досягнення в праці, яка була незаконно скасована наказом №200-ос від 25.10.2021 (т. 1 а.с. 57-59). У свою чергу, ДП «РЕМ» отримано вказаний лист, про що свідчить вхідний штам відповідача, однак залишений останнім без реагування.

3.5. На підставі наказу Міністерства енергетики від 23.03.2021 №33 «Про позаплановий внутрішній аудит діяльності Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» за період з 01.01.2019 по завершальний звітний період 2021 року, із змінами, внесеним наказом Міністерства енергетики від 02.08.2021 №167 проведений відповідний аудит у період з 24.03.2021 по 06.04.2021 та з 04.08.2021 по 20.08.2021, за результатами чого складений звіт №04-21 (т. 1 а.с. 148-316).

4. Щодо порушеного права

Вважаючи, наказ відповідача про відміну надбавки є незаконним, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

5. Висновки суду із посиланням на докази та норми права, які застосовано

5.1. Відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Так, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структура заробітної плати.

Зокрема, до структури заробітної плати можуть входити: додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

За змістом ч. 2 ст. 97 КЗпП, зокрема, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

При цьому, умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Проаналізувавши зазначені положення, суд дійшов висновку, що доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій належать до видів додаткової заробітної плати. Доплати як складові додаткової заробітної плати, визначаються законодавством і тому становлять обов'язкову частину у структурі заробітної плати (на відміну від премій). В колективному договорі можуть бути передбачені додаткові види доплат, підстави та порядок їх здійснення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі №569/11722/16-ц).

Отже, питання нарахування доплат, у тому числі за високі досягнення в праці, належить до компетенції сторін колективного договору. А тому, суд вважає, що при вирішенні спорів про виплату, зокрема, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

5.2. Так, 16.04.2019 Управлінням праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації зареєстровано Колективний договір, укладений між ДП «РЕМ» (адміністрація) та уповноваженим трудового колективу ДП «РЕМ», на 2019-2021р.р. (прийнято конференцією трудового колективу (протокол №ЗКР-1 від 26.02.2019)).

Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору, останній укладається з метою посилення соціального захисту працівників, регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин, узгодження інтересів найманих працівників і адміністрації з питань, що є предметом цього договору.

У свою чергу, розділом V «Оплата праці» Колективного договору передбачено, що адміністрація зобов'язується:

- проводити політику, спрямовану на збільшення доходів працівників ДП «РЕМ» в залежності від трудового внеску та в міру зростання ефективності виробництва, вживати заходів щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати відповідно до ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» і здійснюють заходи до відповідальних осіб, винний у її затримці;

- встановлювати працівникам підприємства надбавку за високі досягнення в праці згідно з Положенням «Про встановлення працівникам ДП «РЕМ» надбавки за високі досягнення в праці (додаток 8) (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 Положення працівникам підприємства встановлюються надбавки за високі досягнення у праці у розмірі 50% посадового окладу (тарифної ставки), які не збільшують посадових окладів і не враховуються при встановленні інших доплат і надбавок.

Пунктом 2.7 Положення передбачено виключні умови за яких, розмір надбавки за високі досягнення у праці може бути скасовано повністю або частково наказом генерального директора підприємства, а саме, якщо: обов'язки виконуються невчасно; обов'язки виконуються не повністю; якість роботи потребує постійного контролю та перевірок; відбувається зниження активності та ініціативності в роботі.

Як встановлено судом, підставою для скасування відповідної надбавки є ч. 4 п. 2.7 Положення (відбувається зниження активності та ініціативності в роботі).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

За змістом ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Водночас, ані Положенням, ані умовами Колективного договору не визначено критеріїв за якими можна виявити «зниження активності та ініціативності в роботі» певної особи.

Також, відповідачем не надано суду будь-яких доказів (доповідна (службова) записка, акти, довідки, матеріали перевірки діяльності позивача тощо), які б у своїй сукупності вказували на дії/бездіяльність Ковбаси Ф.І., та які стали підставою для прийняття керівником відповідного рішення.

5.3. Щодо наявного звіту №04-21 за період з 01.01.2019 по завершений звітний період 2021 року діяльності ДП «РЕМ», то суд зазначає, що останній є загальним документом перевірки діяльності боржника (а не кожного працівника окремо) та надає право вимагати від підконтрольної установи усунення встановлених органом внутрішнього аудиту порушень та одночасно передбачає обов'язок керівника підконтрольної установи виконати таку вимогу й забезпечити вжиття відповідних заходів реагування, спрямованих на усунення встановлених аудитом порушень.

Проте, суд зазначає, що усунення відповідних порушень повинні керівником здійснюватися виключно у порядку та спосіб, визначений чинним законодавством.

Ураховуючи зазначене, період проведення аудиту та період перебування позивача на відповідній посаді, суд вважає, що відповідний звіт не є тим єдиним та беззаперечним доказом на підставі якого можна зробити висновок про наявність у керівника ДП «РЕМ» підстав для скасування відповідної надбавки.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу ДП «РЕМ» від №200-ос від 15.10.2021.

5.4. Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за період з 25.10.2021 по дату винесення судового рішення у справі, то суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, за змістом ст. 2 Закону України «Про оплату праці» надбавка входить до структури заробітної плати, яку у свою чергу, власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Ураховуючи зазначене та положення ст. 116 КЗпП суд дійшов висновку, що відповідна надбавка підлягає виплаті за виконану працівником роботу по день його звільнення, а не як помилково зазначає позивач - по дату винесення рішення.

Як встановлено судом, оскаржуваний наказ був виданий ДП «РЕМ» 25.10.2021, а звільнення позивача із займаної ним посади відбулось 04.02.2022.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування та виплати відповідної надбавки саме за період з 25.10.2021 по 04.02.2022.

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку нарахування надбавки за високі досягнення в праці ОСОБА_1 за вищевказаний період становить 36 629,99грн (без виключення сум обов'язкових відрахувань).

Ураховуючи зазначене, сума надбавки, яка підлягає нарахуванню та виплаті відповідачем ОСОБА_1 становить 36 629,99грн, а отже, позовна вимога позивача у вказаній частині підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу, ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 129-130, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (ідентифікаційний код 32402870) від 25.10.2021 № 200-ОС в частині відміни надбавки за високі досягнення в праці директору технічному ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

3. Зобов'язати Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (04080, м.Київ, Подільський р-н, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 32402870) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) надбавку за високі досягнення в праці у розмірі 40% посадового окладу за період з 25.10.2021 по 04.02.2022 у розмірі 36 629,99грн (тридцять шість тисяч шістсот двадцять дев'ять грн 99 коп.) із відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.07.2022.

Станом на 28.07.2022 рішення законної сили не набрало.