Справа № 589/555/22
Провадження № 2/589/759/22
22 червня 2022 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Прачук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3
- про стягнення інфляційних витрат, трьох процентів річних, нарахованих на суму боргу по невідшкодованій заподіяній шкоді, внаслідок злочину зі смертельним наслідком, -
ОСОБА_2 , діючи в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат, трьох процентів річних, нарахованих за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року на суму боргу по невідшкодованій шкоді, заподіяну смертю внаслідок злочину.
Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні державного виконавця Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) знаходиться двадцять чотири виконавчих проваджень, які входять до зведеного виконавчого провадження № 34454292 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди скоєним злочином та заподіяної шкоди по втраті годувальника в результаті скоєного злочину, а також стягнення інфляційних витрат та три проценти річних, нарахованих на суму несплаченого боргу.
В свою чергу відповідач добровільно не сплачує заборгованість по виконавчим листам, тому станом на 01.01.2022 загальний залишок несплачених коштів по зведеному виконавчому провадженню № 34454292 становить 480 348,36 грн.
Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 18 387 грн 23 коп. інфляційних витрат та три проценти річних в розмірі 14 410 грн 45 коп., нарахованих за період з 01 січня 2021 по 31 грудня 2021 року.
Станом на 22 червня 2022 року відзив на позов та заперечення від відповідача до суду не надійшли.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі, також не надходили.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.
З наявних у матеріалах справи судових рішень встановлено, що рішенням Шосткинського місьрайонного суду Сумської області від 25.08.2012 року, залишеним в цій частині без змін рішенням суду апеляційної інстанції, з ОСОБА_3 , як винуватого в дорожньо-транспортній пригоді, крім іншого, стягнуто 100000 грн. в рахунок компенсації моральної шкоди неповнолітній ОСОБА_2 , а також шкоду, завдану малолітній ОСОБА_2 , яка перебувала на утриманні загиблої у ДТП матері, у зв'язку з втратою годувальника.
Судом також встановлено з облікової картки про зведене виконавче провадження № 34454292 /а.с.6-8/, що на момент розгляду справи, присуджені вказаним судовим рішенням кошти відповідачем позивачу ОСОБА_2 не сплачені, в результаті чого виникла заборгованість.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи положення частини 4 статті 263 («Законність і обґрунтованість судового рішення») ЦПК України, якими визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд вважає за необхідне врахувати застосування наведених вище норм права Великою Палатою Верховного Суду, який, відступивши від певних висновків Верховного Суду України, у постанові № 686/21962/15-ц від 16.05.2018 дійшов висновку, що оскільки стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Таким чином, Верховний Суд вказав, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Оскільки відповідач має грошове зобов'язання перед позивачем, що підтверджує вказане вище судове рішення, яке в цій частині набрало законної сили, та порушив вказане грошове зобов'язання, у позивача ОСОБА_2 , виникло право на застосування наслідків такого порушення, передбачених статтею 625 ЦК України.
Перевіряючи обґрунтованість розрахунків, суд виходить з наступного.
Так, інфляційні витрати за заявлений період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року і в межах заявлених ОСОБА_2 сум становлять: (150 000,00 + 9 944,32 + 23 928,00) х 1,10 - 183 872,32 = 18 387 грн 23 к.)
Три проценти річних за заявлений період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року і в межах заявлених ОСОБА_2 сум складають: 14 410 грн 45 к.
Відповідач жодних заперечень з цього приводу до суду не подав та зазначені розрахунки не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд вважає правомірним позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат, трьох процентів річних, нарахованих на невідшкодовану моральну шкоду, матеріальну шкоду, заподіяну смертю внаслідок злочину, задовольнити
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп. пропорційно розміру задоволених вимог, від оплати якого позивача звільнено вказаним Законом.
Керуючись ст. ст. ст. 509, 625, 1208 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 інфляційні витрати в сумі 18 387 гривень 23 копійки та 3 відсотки річних в сумі 14 410 гривень 45 копійок нарахованих за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 992 гривні 40 копійок судового збору.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук