Справа № 420/1803/22
29 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії, яку було перераховано на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/15049/21, а саме: починаючи з 01.01.2018 року, виходячи із розрахунку 90% суми грошового забезпечення та з 01.04.2019 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 27.07.2021 року №ЮО106001, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру, яку було перераховано починаючи з 01.01.2018 року на підставі рішення суду №420/15049/21, виходячи із розрахунку 90% суми грошового забезпечення та з 01.04.2019 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 27.07.2021 року №ЮО106001, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 05.03.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, починаючи з 01.01.2018 року, відповідно до рішення суду №420/15049/21 без обмеження її максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протягом періоду з 20.12.2016 р. (набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося, стаття 1-1 Закону №2262-ХІІ є чинною.
Ухвалою судді Бутенка А.В. від 07.02.2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із увільненням головуючого судді Бутенка А.В. від роботи через призов по мобілізації, згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2022 року, зазначена справа передана на розгляд судді Андрухіву В.В.
Ухвалою від 23.05.2022 року прийнято до провадження вказану позовну заяву. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
03.06.2022 року від представника ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, що перерахунок пенсії позивачу здійснено з урахуванням норм чинного законодавства.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.
З 01.01.2018 року відповідачем зроблено перерахунок пенсії позивачу, в якому основний розмір пенсії розраховується як 70% від суми грошового забезпечення (а.с. 33 зворотній бік).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року по справі № 420/15049/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.01.2018 року, виходячи із розрахунку 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням вже виплачених сум; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО106001 від 27.07.2021 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 05.03.2019 року, з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО106001 від 27.07.2021 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 05.03.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.
03.12.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі рішення суду від 01.11.2021 року по справі № 420/15049/21 проведено перерахунок пенсії позивача, яка перерахована з 01.04.2019 року, виходячи з 90% грошового забезпечення, з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії. З 01.04.2019 року пенсія з урахуванням надбавок і доплат до пенсії, обчислена та складає 27076,03 грн., та з урахуванням обмеження пенсії максимальним розміром, розмір пенсії обмежено сумою 14970 грн. (а.с. 35).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Поміж тим, суд звертає увагу, що частина сьома статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дати прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
За таких обставин, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Відповідний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №127/4267/17.
Таким чином, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Крім того, ст.1-1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (№2262-ХІІ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, іншими законами є неможливою, і такі закони у разі їх прийняття не підлягають застосуванню в частині визначення умов і норм пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Протягом періоду з 20.12.2016 р. (дати набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін до Закону №2262-ХІІ, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося, стаття 1-1 Закону №2262-ХІІ є чинною.
Суд зазначає, що Закон № 2262-XII є спеціальним, що регулює питання пенсійного забезпечення військовослужбовців, по відношенню до Закону №3668-VI, а тому суд застосовує спеціальний Закон.
Також суд бере до уваги, що норми статті 2 Закону №3668-VI є абсолютно тотожними нормам частини 7 ст.43 Закону № 2262-XII, які рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 вже визнані неконституційними стосовно обмеження розміру пенсій осіб, звільнених з військової служби.
Таким чином, з дати прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 і до моменту виникнення спірних правовідносин законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, не містить норм, які обмежують пенсії цих осіб максимальним розміром.
Доводи відповідача з посиланням на постанови Верховного Суду від 06.03.2017 у справі № 390/5309/16-а, від 14.03.2018 у справі № 183/342/17, від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17, від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, від 08.07.2020 у справі № 607/7115/17, від 21.05.2021 у справі № 347/2083/16 - суд до уваги не бере, оскільки жодна з цих постанов не є релевантною до спірних правовідносин у цій справі, тому як наведені вище справи не стосувалися обмеження максимальним розміром пенсій, призначених згідно Закону № 2262-ХІІ.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у безпідставному обмеженні максимального розміру призначеної позивачу пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що звернення до суду з даним позовом не обмежуються строком, і перерахунок пенсії позивача без її обмеження максимальним розміром відповідач зобов'язаний провести з 01.04.2019 року.
Разом з тим, у задоволенні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, починаючи з 01.01.2018 року, відповідно до рішення суду №420/15049/21 без обмеження її максимального розміру належить відмовити, оскільки розмір пенсії позивачу було обмежено максимальним розміром (сумою 14970 грн.) саме з 01.04.2019 року, а не з 01.01.2018 року, як то зазначає позивач.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при проведенні з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру його пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.07.2021 року №ЮО106001 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення, з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.07.2021 року №ЮО106001 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премії, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Андрухів