справа№380/68/21
29 липня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) 04.01.2021 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з такими вимогами:
- скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788, пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 №135050005575 від 15.07.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 23.04.2020.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачка звернулася до органу ПФУ із заявою від 08.07.2020, просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Вказує, що станом на 22.04.2020 досягла віку 45 років, її стаж роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці складає понад 13 років. ГУ ПФУ у Львівській області за наслідками розгляду її заяви прийняло рішення №135050005575 від 15.07.2020, яким відмовило заявниці у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не досягла віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (досягнення віку 50 років, за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них 7 років 6 місяців на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці). Позивачка посилається на норми пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ, в редакції, визначеній пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020, про те, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 […] жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Позивачка стверджує, що на день звернення із заявою про призначення пенсії їй було 45 років, загальний стаж становив більше 15 років (28 років), пільговий стаж за Списком №1 більше 7 років 6 місяців (13 років), що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 28-31), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач вказує, що Закон №1058-IV є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення. Посилається на норми абзаців 1-2 пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідності із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Відповідач вказує, що питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах може розглядатись після досягнення позивачкою віку 50 років. Відповідач наголошує, що рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23.01.2020 на спірні правовідносини не впливає, оскільки норми пункту 1 частини другої статті 114 №1058-IV на час розгляду заяви позивачки були чинними, не визнані неконституційними та не скасовані.
Ухвалою суду від 23.04.2021 провадження у цій справі було зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20. У зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у зразковій справі №360/3611/20 суд поновив провадження у цій справі.
Відповідач надав суду письмові пояснення (а.с. 84-86), погодився з тим, що вимоги позивачки в частині визначення віку виходу на пенсію підпадають під ознаки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 16.12.2020 у зразковій справі №360/3611/20. Відповідач зазначив, що загальний/страховий стаж ОСОБА_1 складає 32 роки 09 місяців 03 дні (в т.ч. додатково за Списком № - 5років) та пільговий стаж за Списком №1 - 05 років 07 місяців 27 днів (при необхідному 7 років 6 місяців) та є недостатнім для призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Позивачка надала додаткові пояснення (а.с. 113-115), ствердила, що її стаж роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 (набирач скломаси, видувальник скловиробів) з 12.10.1994 по 29.11.2006 року становить 12 років 01 місяць 17 днів, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1№; ці обставини підтверджуються записами в її трудовій книжці, архівними довідками та наказами (а.с. 118-124).
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органу ПФУ із заявою від 08.07.2020, просила призначити пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 24). До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 додала серед іншого такі документи: - довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №12 від 06.07.2020, видану ТОВ «Гута; - трудову книжку НОМЕР_2 .
Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_2 (а.с. 10-11) ОСОБА_1 : з 12.11.1993 по 13.09.1994 працювала віпалювачем скловиробів; з 14.09.1994 по 12.10.1994 набирачем скла на Ходовицькому склозаводі, з 12.10.1994 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію наборщика скломаси; з 19.01.1999 по 30.09.2000 працювала видувальником скловиробів на Ходовицькому склозаводі (а.с. 121 звор.). Відповідно до архівної довідки №211 від 27.07.2022 ОСОБА_1 працювала на Ходовицькому склозаводі з 12.11.1993 до 30.09.2020 у цеху виробітку відпалювачем скловиробів (а.с. 118, 118звор.). У зв'язку з реорганізацією Ходовицький склозавод перейменований на ЗАТ «Гута» (а.с. 121). На підставі наказу №46 від 02.11.1994 в листопаді - грудні 1994 року на ЗАТ «Гута» була проведена атестація робочих місць за умовами праці (а.с. 122), за результатом якої відповідно до наказу №12 від 09.03.1995 затверджений на підприємстві Перелік місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням; професія «видувальник скловиробів», «відпалювач скловиробів/виборник» включені до цього переліку (а.с. 122,122 звор.).
В довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №12 від 06.07.2020, виданої ТОВ «Гута», зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ТОВ «Гута» і за період роботи з 01.10.2000 по 29.11.2006 (6 років 01 місяць 28 днів) виконувала роботу в особливо шкідливих умовах скляного виробництва: видування з скломаси в ручну виробів простих форм в склоформах відповідно до технологічного процесу (видувальник скловиробів), що передбачена Списком №1 розділу ХV підрозділу 15.1а, корд КП 7322.2, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, що за період з 01.10.2000 по 29.11.2006 складає 6 років 01 місяць 28 днів. В довідці додатково зазначено, що після атестації 2005 року умови та характер праці не змінилися (а.с. 37).
15.07.2020 ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення №135050005575, відповідно до котрого відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки остання не досягла віку згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. В рішенні зазначено, що питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №1 може розглядатися після досягнення заявницею віку 50 років за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (а.с. 4-5).
ГУ ПФУ у Львівській області 20.07.2020 провело перевірку достовірності документів про стаж роботи для призначення (перерахунку) пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме щодо перевірки даних для підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років ОСОБА_1 , яка працювала у ТОВ «Гута» з 01.10.2000 по 29.11.2006 видувальником скловиробів, за результатом перевірки складено акт №133-1/3 від 20.07.2020 (а.с. 93-94). За вирахуванням перебування ОСОБА_1 у щорічній відпустці та відпустці без збереження заробітної плати орган ПФУ підтвердив ОСОБА_1 пільговий стаж за Списком №1 5 років 7 місяців 27 днів (а.с. 89-90) із заявленого в довідці 6 років 1 місяць 28 днів. Щодо інших періодів роботи (на ЗАТ «Гута» перевірка не проводилася.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 7 Закону №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Як визначено статтею 83 Закону №1788-XII, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 1) частини другої статті 114 Закону №1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, в редакції до 01.04.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 (36-2003-п) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
З 01.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII, яким також внесені зміні до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» викладено в новій редакції, зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Конституційний Суд України 23.01.2020 за результатами розгляду справи № 1-5/2018(746/15) прийняв рішення №1-р/2020 та вирішив таке:
- визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
- стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
„На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам. […].
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383). Згідно з пунктом 10 цього Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N637.
Як визначено пунктом 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
За період роботи позивачки чинними є Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений 1) постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 (діяв до 16.01.2003), розділом XV. Скляне і фарфоро-фаянсове виробництво Списку №1 визначено професію « 1150101а-11548 Видувальники скловиробів», « 1150101а-14820 Набирачі скломаси»; 2) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (діяв до 03.08.2016), розділом XV «Виробництво скла та виробів із скла. Виробництво керамічних та фарфоро-фаянсових виробів» визначено професію « 15.1а видувальники скловиробів».
Вирішуючи спір по суті, суд керується такими міркуваннями та мотивами:
08.07.2020 ОСОБА_1 звернулася до органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-XII. Позивачка стверджує, що на день звернення із заявою про призначення пенсії їй було більше 45 років, загальний стаж становив більше 28 років, пільговий стаж за Списком №1 більше 7 років 6 місяців, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Натомість орган ПФУ при прийнятті рішення керувався Законом №1058-IV, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 якого право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Оскільки ОСОБА_1 не досягла визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV віку, відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Позивачка стверджує, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 є чинною редакція статті 13 Закону №1788-XII до внесенням до неї змін Законом України №213-VIII від 02.03.2015, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При вирішенні питання про застосовність до спірних правовідносин положень Закону №1058-IV чи Закону №1788-XII суд враховує такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 за результатами перегляду зразкового рішення №360/3611/20 від 21.04.2021:“[…] Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV».
При прийнятті цього рішення суд враховує, що у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020 Конституційний Суд України вказав таке: статтею 13 Закону №1788 до внесення змін Законом №213 було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років. Отже, у статті 13 Закону №1788 до внесення змін Законом №213 було встановлено такий пенсійний вік: у пункті „а“ для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років; у пунктах «б»-«з» для чоловіків - 55 років, для жінок - 50 років. У Законі №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, збережено вказану пропорцію щодо зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку без урахування різниці між пенсійним віком для чоловіків і жінок. У частині першій статті 13 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, встановлено однаковий пенсійний вік для чоловіків та жінок, а саме: у пункті «а»- 50 років (на 10 років менше, ніж загальний пенсійний вік), у пунктах „б“-„з“ - 55 років (на 5 років менше, ніж загальний пенсійний вік). Вказаними положеннями Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років. Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Станом на дату звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком (заява подана 08.07.2020), з урахуванням наведеного рішення Конституційного Суду України, чинною є редакція пункту а) частини першої статті 13 Закону №1788-XII, відповідно до якої право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Станом на 08.07.2020 ОСОБА_1 :
1) досягла віку 45 років (45 років 2 місяці 16 днів);
2) мала страховий стаж не менше15 років (ПФУ підтвердило страховий стаж в розмірі 27 років 09 місяців 3 дні)
3) пільговий стаж за Списком №1 становив не менше 7 років 6 місяців:
- за період роботи на ТОВ «Гута» з 01.10.2000 по 29.11.2006 ПФУ підтвердив 5 років 7 місяців 27 днів;
- за період роботи на ЗАТ «Гута» на посаді набирача скломаси з 12.10.1994 по 18.01.1999 4 роки 2 місяці 6 днів, що підтверджується записами трудової книжку НОМЕР_2 , архівними довідками, кадровими наказами та наказами про затвердження результатів атестації робочих місць (а.с. 118-124.).
Отже, станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії (08.07.2020) в ОСОБА_1 досягла визначеного пунктом а частини першої статті 13 Закону №1788-XII пенсійного віку за наявності необхідного страхового та пільгового стажу. Тому суд, враховуючи висновки ВП ВС щодо застосування до спірних правовідносин релевантних норм права, дійшов висновку про протиправність рішення №135050005575 від 15.07.2020 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки позивачка звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії віком на пільгових умовах (08.07.2020), не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, то відповідно до статті 83 Закону №1788-XII пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягає призначенню з дня досягнення нею пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Підсумовуючи свої висновки суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, за правилами, визначеними статтею 139 КАС України судові витрати позивачки компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №135050005575 від 15.07.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 23.04.2020 пенсію за віком відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.