Рішення від 29.07.2022 по справі 340/10885/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/10885/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Новгородківська селищна рада (28200, Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 04367111)

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через адвоката Заболотнього П.Л., звернулася до суду з адміністративним позовом до Новгородківської селищної ради про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 у березні 2021 року звернулася до Новгородківської селищної ради із заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Відповідач у встановлений законом місячний строк не розглянув вказану заяву та не прийняв передбачене земельним законодавством рішення. Лише у грудні 2021 року на адвокатський запит представника позивачки вона отримала рішення Новгородківської селищної ради №1095 від 13.08.2021 року, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки проект рішення не отримав підтримку більшості депутатів ради. Представник позивачки стверджує, що відповідач порушив право позивачки на отримання земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації, тому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Новгородківської селищної ради №1095 від 13.08.2021 року;

- зобов'язати Новгородківську селищну раду надати позивачці дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, в тому числі 2 га ріллі, у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Велика Чечеліївка на території Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Ухвалою судді від 24.12.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено порядок та строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не подав.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 у березні 2021 року подала до Новгородківської селищної ради заяву від 17.03.2021 року, в якій просила надати згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2 га на території Новгородківської селищної ради для ведення особистого селянського господарства в межах земельної ділянки за кадастровим номером 3523455100:02:002:9059 та сусідньої земельної ділянки без визначеного кадастрового номеру. (а.с. 7 - 8) Вказана заява зареєстрована в Новгородківській селищній раді 17.03.2021 року за №01-26/196.

За наслідками розгляду цього питання на пленарному засіданні Новгородківської селищної ради прийнято рішення №1095 від 13.08.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 ", яким вирішено відхилити проект рішення "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 ", як такий, що не отримав підтримку більшості депутатів ради. (а.с. 13)

Не погодившись з цим рішенням, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 ЗК України. Відповідно до частини 1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин".

Частиною 9 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частинами 10, 11 статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності зокрема в разі: в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

За правилами статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1, 5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 4, 10 статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.

За правилами частин 1, 2, 3, 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 6 статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Відтак, до повноважень Новгородківської селищної ради, як представницького органу місцевого самоврядування, належить розпорядження землями комунальної власності Новгородківської селищної територіальної громади, у тому числі передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України, за встановленими статтею 121 цього Кодексу нормами.

Суд зазначає, що відповідач, дотримуючись установленого законом порядку вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, отримавши 17.03.2021 року заяву позивачки про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, повинен був перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і у місячний строк прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або, у разі виявлення обставин, передбачених абзацу 1 частини 7 статті 118 ЗК України, - прийняти рішення про відмову у наданні такого дозволу з наведенням відповідних мотивів.

Вирішення заяви повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на пленарному засіданні Новгородківської селищної ради, із прийняттям відповідного рішення, оскільки саме такий спосіб прийняття рішень з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру передбачений законодавством.

Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.12.2018 року у справі №509/4156/15-а вказав, що відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини 7 статті 118 ЗК України.

Матеріали справи свідчать про те, що на засіданні десятої сесії восьмого скликання Новгородківської селищної ради, яке відбулося 13.08.2021 року, розглядався проект рішення "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 ". Згідно з результатами поіменного голосування вказане рішення прийнято не було, оскільки при голосуванні пропозиції щодо прийняття проекту рішення із 26 депутатів сільської ради та сільського голови проголосували "за" - 13, "проти" - 0, "утрималися" - 5, 2 депутатів не брали участі у голосуванні, а ще 7 депутатів були відсутні. Відтак цей проект рішення відхилено (не прийнято), оскільки він не набрав більшості голосів від загального складу ради (27). (а.с. 32 - 34)

Відповідач не надав суду проект цього рішення, який мав би бути попередньо розглянутий за засіданні постійної комісії з питань земельних відносин селищної ради, та не довів наявність підстав для відмови у наданні позивачці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України.

Натомість за заявою позивачки від 17.03.2021 року відповідач прийняв спірне рішення №1095 від 13.08.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 ".

Суд вважає, що це рішення не відповідає вимогам до рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку безоплатної приватизації, для яких абзацом 1 частини 7 статті 118 ЗК України передбачено вимоги щодо обов'язкового наведення мотивів та підстав такої відмови (як-то: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку).

Цим рішенням оформлено процедурне питання, передбачене Регламентом Новгородківської селищної ради, щодо відхилення проекту рішення селищної ради, яке при голосуванні депутатів не отримало необхідної більшості голосів для його прийняття.

Так, пунктом 5 статті 21 Регламенту Новгородківської селищної ради передбачено, що рішення, що не одержало потрібної кількості голосів депутатів, вважається відхиленим як таке, що не отримало підтримку більшості депутатів ради. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення селищної ради: "Відхилити проект рішення..." і супровідним листом разом із проектом рішення та інформаційно-довідковими матеріалами надсилається суб'єкту внесення пропозиції на розгляд ради.

За пропозиціями депутатів рішення може бути направлене на доопрацювання, якщо за це проголосувало більшість депутатів від загального складу ради. Якщо і в цьому разі буде відсутнє результативне голосування - головуючий оголошує про зняття даного питання з розгляду.

В разі надходження пропозицій щодо повернення до розгляду рішень, які не набрали достатньої кількості голосів, (переголосування) рада може прийняти таке рішення більшістю голосів від загального складу ради, або якщо на цьому не заперечує жоден із присутніх.

Отже, ні Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", ні Регламент Новгородківської селищної ради не передбачають оформлення відхилення проекту рішення ради, яке через нерезультативне голосування не отримало необхідної більшості голосів на його підтримку, окремим рішенням (актом) ради, натомість такий результат голосування фіксується у протоколі пленарного засідання ради.

Таким чином спірне рішення №1095 від 13.08.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 " не може вважатися таким, що прийнято радою на її пленарному засіданні відкритим поіменним голосуванням, як того вимагає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Суд прийшов до висновку, що спірне рішення як індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень прийнято відповідачем безпідставно, необґрунтовано та нерозсудливо, а позов про визнання його протиправним та скасування слід задовольнити.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (№800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах Новгородківська селищна рада, як представницький орган місцевого самоврядування та розпорядник землями комунальної власності, допустила протиправну бездіяльність, оскільки за заявою позивачки від 17.03.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель комунальної власності у встановлений місячний строк та у законний спосіб (на пленарному засіданні ради відкритим поіменним голосуванням) не прийняла жодного рішення з числа тих, які вона повинна була ухвалити за законом, а саме про надання такого дозволу або про відмову у його наданні.

Суд наголошує, що Новгородківська селищна рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення з питань регулювання земельних відносин, які належать до її відання. Ухилення окремих депутатів ради від голосування за рішення ради з питань регулювання земельних відносин та відсутність інших депутатів під час голосування не є обставинами, які виправдовують бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, пов'язаних з набуттям права власності громадян на землю.

Отже таку бездіяльність відповідача слід визнати протиправною.

Вирішуючи похідну позовну вимогу про зобов'язання відповідача надати позивачці дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем перевірки заяви позивачки від 17.03.2021 року та доданих до неї графічних матеріалів на відповідність їх вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України, як умови прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель комунальної власності.

Крім того, Законом України №2145-XI від 24.03.2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 року. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 року. Строк дій воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України №341/2022 від 17.07.2022 року.

Отже на дату ухвалення судом рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України №389-VIII від 12.05.2015 року. До припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Ці обставини не дозволяють суду задовольнити позов у спосіб зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що вона просить у позові.

Тож з огляду на визнання протиправною бездіяльності відповідача, зважаючи на чинне правове регулювання, належним способом захисту та відновлення прав позивачки буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 17.03.2021 року про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на пленарному засіданні Новгородківської селищної ради та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути понесені нею судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908 гривень.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новгородківської селищної ради №1095 від 13.08.2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 ".

Визнати протиправною бездіяльність Новгородківської селищної ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 17.03.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у встановлений законодавством строк та спосіб.

Зобов'язати Новгородківську селищну раду повторно розглянути на її пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 17.03.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Новгородківської селищної ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Попередній документ
105493848
Наступний документ
105493850
Інформація про рішення:
№ рішення: 105493849
№ справи: 340/10885/21
Дата рішення: 29.07.2022
Дата публікації: 01.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.12.2021)
Дата надходження: 22.12.2021
Предмет позову: Про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЧЕРНИШ О А
відповідач (боржник):
Новгородківська селищна рада
позивач (заявник):
Москаленко Наталія Олексіївна
представник позивача:
Адвокат Заболотній Павло Леонідович