Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 липня 2022 року Справа№200/1317/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 за період з 01.05.2018 по 31.10.2021;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 виниклу заборгованість з пенсії за період з 01.05.2018 по 31.10.2021.
Ухвалою суду від 26.01.2022 позовна заява залишалася без руху та позивачці встановлювався десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду, доказів сплати судового збору у визначеному судом розмірі, або доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, які в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №3674 можуть бути враховані судом, як підтвердженням факту, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплатити судовий збір, у встановлений судом строк недоліки адміністративного позову усунені.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання, позивачці відстрочено сплату судового збору.
Відповідачем 23.05.2022 року отримано копію ухвали суду від 23.05.2022 року про відкриття провадження у справі, вказане підтверджується довідкою про доставку листа до електронного кабінету позивача. Додатково 05.07.2022, на запит ГУ ПФУ в Донецькій області, судом спрямовано копію позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача.
Відповідачем у встановлений судом строк відзив на адміністративний позов не подано.
Відповідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачка є отримувачем пенсії та перебуває на обліку відповідача, як внутрішньо переміщена особа.
В обґрунтування позовних вимог позивачкою надані копії документів: паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 ; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_2 ; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщену особу від 13.01.2015 №1437011746, пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 .
Листом ГУ ПФУ в Донецькій області №15514-14835/П-15/8-050021 від 19.10.2021 підтверджено, що позивачка перебуває на обліку відповідача, як отримувач пенсії, має статус ВПО, пенсійні виплати припинені з 01.05.2018 у зв'язку із неспівпаданням персональних даних з Єдиною інформаційною базою про переміщених осіб. З жовтня 2021 року виплати поновлені на підставі особистої заяви позивачки від 10.09.2021 №1893. Щодо виплати заборгованості з пенсійних виплат відповідач послався на приписи постанови КМУ від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» наголосивши, що виплата сум пенсії за минулий час буде проводитьсь на умовах окремого порядку, визначеного КМУ після його затвердження.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачкою та відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати такого виду страхової виплати, як пенсія.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 року за №1706-VII, з наступними змінами та доповненнями, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Частиною 1 даної статті передбачено, що для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року за №637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, з наступними змінами та доповненнями, припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або територіальними органами Пенсійного фонду України згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за №365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за №365 Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, з наступними змінами та доповненнями, комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року за № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року за № 365, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи.
Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року за №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до ч.1 ст. 7 даного Закону, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов'язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.
Пунктом 9 ч.1 ст.16 цього ж Закону передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
З аналізу вищенаведених норм можна прийти до висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судом з листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 15514-14835/П-15/8-050021 від 19.10.2021 виплату пенсії позивачці припинено з 01.05.2018, з жовтня 2021 пенсійні виплати поновлені, тобто періодом заборованості є період з 01.05.2018 по 30.09.2021. При цьому заборгованість не виплачується відповідачем на підставі приписів постанови КМУ від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Однак, суд не погоджується із твердженням відповідача, оскільки відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі Суханов та Ільченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Щокін проти України, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Вирішуючи спір, судом враховуються правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), стосовно того, що не підтвердження фактичного місця проживання не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
В силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України зазначені висновки мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд зазначає, що доказів того, що за період з 01.05.2018 по 30.09.2021 позивачці була нарахована та виплачена пенсія, відповідачем суду не надано.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав.
При обранні способу відновлення порушеного права суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З огляду на наведене дії суб'єкта владних повноважень щодо припинення та не виплати позивачці пенсії за спірний минулий період підлягають визнанню протиправними, а порушені права - відновленню шляхом зобов'язання виплатити позивачці заборгованість з пенсійних виплат, яка утворилась за період з 01.08.2015 по 30.09.2021 (матеріалами справи підтверджений саме такий період).
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку, оскільки стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані але не виплачені, доказів нарахування певної суми заборгованості сторонами не надано.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 23.05.2022 позивачці відстрочено сплату судового збору.
Як вбачається з позовної вимоги, вона є майнова. Отже, при зверненні з даним позовом позивачка мала би сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Таким чином, судовий збір підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 9, 77, 132, 143, 243-246, 258-262 КАС України, суд, -
Адміністраивний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного України в Донецькій області (Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2018 та невиплати заборгованості, яка утворилась за період з 01.05.2018 по 30.09.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 виниклу заборгованість з пенсії за період з 01.05.2018 по 30.09.2021.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 29.07.2022.
Суддя І.В. Буряк