29 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/7161/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткаченко Н.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та додані до неї матеріали
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2022
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021
у справі № 904/7161/21
за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"
про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря,-
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 15.06.2022 надійшла касаційна скарга Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі № 904/7161/21.
Перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Частиною 2 ст. 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною 3 ст. 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК Ураїни, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується касатор, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України та їх змістовне обґрунтування.
Так, у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
При цьому слід враховувати, що за приписами ч. 2 ст. 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
До того ж, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Відповідно до ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги.
Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.
Касаційна скарга Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) зводиться до викладення фактичних обставин справи із посиланням на те, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову з порушенням норм матеріального і процесуального права. При цьому, її зміст не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначає, які саме норми матеріального та процесуального права порушенні судом апеляційної інстанції та не містить належного обґрунтування наявності підстав визначених відповідним(и) пунктом (пунктами) ч. 2 ст.287 ГПК України, що відповідно до ч.2 ст. 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, звертаючись у червні 2022 до касаційного суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2022, яка прийнята за результатом перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі № 904/7161/21, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 67 380,59 грн (2 246 019,76 х 1,5% х 200%).
Проте, до касаційної скарги Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не додано доказів сплати судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі, що підтверджується переліком додатків до касаційної скарги.
Разом з тим, згідно з ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Відповідно до абз. 2 та 3 ч. 8 ст. 6 ГПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом; особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ці приписи кореспондуються з положеннями ст. 42 ГПК України про те, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина восьма цієї статті).
Надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком заявника касаційної скарги, а не суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Обов'язок надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі, з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою касаційною скаргою, кореспондується з аналогічним обов'язком іншої сторони (або іншого учасника справи) надіслати всім іншим учасникам судового розгляду зазначеної справи копії відзиву з метою забезпечення їх права ознайомитись з цим відзивом, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов'язків сторін та інших учасників справи.
Відтак, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.
Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст. 2 ГПК України.
При зверненні до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, на скаржника покладений обов'язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення.
Належним доказом направлення копії касаційної скарги з додатками іншим учасникам справи відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції, поштової накладної з інформацією про поштове відправлення чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.
Таким чином, опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у поштовому відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.
Згідно вимог ст.ст. 73, 76, 77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.
Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не дотримано вимог ст. ст. 291 ГПК України, до касаційної скарги не додано належних доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 та ст.174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки, касаційна скарга Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) подана без додержання вимог ст. 290 ГПК України, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст.292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме подати заяву про усунення недоліків скарги в якій, скаржнику необхідно належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України підстави (підстав) та належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав), надати належні докази надсилання всім учасникам справи № 904/7161/21 копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення, а також надати докази що підтверджують сплату судового збору у розмірі 67 380,59 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі № 904/7161/21 за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207.
Вимоги до платіжного документу встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Згідно з пунктом 3.7. цієї Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
У платіжному дорученні на безготівкове перерахування судового збору, квитанції установи банку про прийняття платежу готівкою, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), мають міститись відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором із зазначенням номеру справи у межах якої подається відповідна позовна заява (заява, скарга) та дата судового рішення яке оскаржується.
Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга та дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується.
Заяву про усунення недоліків касаційної скарги подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Усунувши недоліки, касаційної скарги скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Суд,-
1.Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2022 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі № 904/7161/21 - залишити без руху.
2.Надати Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме подати заяву про усунення недоліків касаційної скарги в якій виконати вимоги п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) , надати належні докази надсилання всім учасникам справи № 904/7161/21 копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення, а також надати докази що підтверджують сплату судового збору у розмірі 67 380,59 грн за подання касаційної скарги.
Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені ст. 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського
суду у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.