29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" липня 2022 р. Справа № 924/318/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" м.Миколаїв в особі Філії "Смотрич" Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" с. Кам'янка Кам'янець - Подільського району Хмельницької області
про стягнення 42658,56 грн
Представники сторін:
позивач: Мартинюк О.О. - представник, діє на підставі довіреності від 07.07.2022
відповідач: не з'явився
Рішення приймається 26.07.2022, оскільки в судовому засіданні 04.07.2022 оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До господарського суду 02.06.2022 надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" м. Миколаїв в особі філії "Смотрич" Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" с. Кам'янка Кам'янець - Подільського району Хмельницької області про стягнення 42658,56 грн. за зберігання вантажів. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на підставі договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 відповідач упродовж 08 - 09 грудня 2021 року по станції Кам'янець - Подільський проводив навантаження 46 вагонів, які надалі слідували по маршрутній відправці №33641226 Кам'янець-Подільський - Миколаїв вантажний. Накопичення вагонів проводилось на коліях станції (коліях загального користування), що засвідчено актами загальної форми ГУ-23: №№2816 2826 від 09.12.2021, №№2818, 2825 від 09.12.2021 та №№2822, 2824 від 09.12.2021. Зазначає, що відповідач сплатив збір за накопичення вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №08121054 у сумі 3412,70 грн, а також здійснив оплату за користування вагонами по відомості №10120235 у сумі 1573,40 грн. Водночас, збір за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №10121061 у сумі 35548,80 грн (без ПДВ), а з врахуванням 20% ПДВ у сумі 42658,56 грн залишається не сплаченим і перевізником не стягнутий, в зв'язку із внесенням замовником у накопичувальну картку заперечень. Зважаючи на викладені обставини позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2022 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 06.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/318/22 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11:00 год. 04 липня 2022 року.
В судовому засіданні 04.07.2022 оголошено перерву до 14:00 год. 26 липня 2022 року, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, також подав клопотання про продовження строку на подання доказів та приєднання їх до матеріалів справи, в якому вказує, що в процесі розгляду справи виникла необхідність у наданні доказів щодо повноти повноважень підписанта договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом та щодо правомірності застосування коефіцієнту 3,023 при нарахуванні плати за надані послуги. Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, і позивач позбавлений права надати відповідь на відзив з приєднанням відповідних доказів, виникла необхідність у порушенні клопотання про продовження строку для подання доказів. До вказаного клопотання позивач долучив пояснення, копію довіреності на Калтуніна С.О. від 21.01.2019, електронну роздруківку повноважності підпису Калтуніна С.О., виписку з розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів.
Розглянувши дане клопотання в судовому засіданні 26.07.2022 суд, керуючись приписами ст.ст. 80, 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про поновлення позивачу встановленого законом строку для подання доказів та прийняв їх до розгляду. Суд врахував, що вказані докази були подані позивачем після першого судового засідання на виконання вимог суду щодо необхідності повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, в тому числі обставин підписання відповідачем договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом. При цьому суд прийняв до уваги, що долучені позивачем докази (довіреність та електронна роздруківка повноважності підпису Калтуніна С.О.) є документами відповідача, а Збірник тарифів є публічно доступним, тому зважаючи на приписи ч.9 ст. 80 ГПК України надсилання вказаних доказів відповідачу є необов'язковим.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов відповідач вказує, що навантаження 46 вагонів виконувалось відповідно до умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом з додатками. В додатку 1-4 сторони погодили умови організації накопичення вагонів. Зокрема, відповідно до п. 9.3 додатку 1-4 до договору за послугу з накопичення вагонів замовник у тому числі сплачує за затримку власних вагонів перевізника: платежі, пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4 договору. Однак затримок вагонів на шляху прямування з вини замовника у даному випадку не було. Відповідач вказує, що ТОВ СП "Нібулон" не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 52 вагони на власній території. У зв'язку з цим між позивачем та відповідачем було укладено договір про подачу та забирання вагонів при станції Кам'янець-Подільський від 23.10.2018. Відповідно до п.9 вказаного договору сторони домовились, що розмір одночасної подачі вагонів при навантаженні становить 14 вагонів за раз. З наданих позивачем до позову пам'яток про подавання вагонів та пам'яток про забирання вагонів вбачається, що подавання і забирання вагонів як раз і відбувалось партіями по 14 вагонів. Таким чином, при формуванні (навантаженні та накопиченні) маршрутної відправки між сторонами були договірні відносини з приводу накопичення вагонів на коліях станції у відповідності до умов додатку 1 -4 до договору. Відтак, відповідач сплатив позивачу плату за накопичення вагонів на станції з метою навантаження та формування усіх вагонів та оформлення їх як маршрутної відправки, що підтверджує і сам позивач. Звертає увагу, що п. 9 Правил зберігання вантажів, затв. наказом Мінтрансу від 21.11.2000 №644, вказує на вину одержувача в затримці вантажу, як умову нарахування збору за зберігання вантажу. Однак накопичення вагонів проводилось за договором із залізницею за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою. З огляду на викладене, відповідач вважає, що такі обставини не можуть бути розцінені як ті, що виникли з вини відправника і не залежать від залізниці. Отже, підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, оскільки затримка вагонів відбувалась за обставин, що залежать від залізниці, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях залізниці з метою формування маршрутного поїзда, про що було також вказано у зауваженнях до відповідних накопичувальних карток, які надано позивачем до позову. Відповідач зауважує, що істотною обставиною, яку необхідно встановити у даній справі є наявність вини ТОВ "Нібулон" у затримці вагонів. Проте позивач жодним чином не обґрунтував та не надав належних доказів наявності вини відповідача у затримці вагонів на коліях станції. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.
Приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою суду від 06.06.2022 відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позов до 24.06.2022 включно.
За умовами ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, з метою забезпечення змагальності та рівності сторін судового процесу, повного, об'єктивного та всебічного дослідження усіх обставин справи, суд в судовому засіданні 26.07.2022 постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження відповідачу встановленого судом строку для подання відзиву на позов та прийняв його до розгляду.
Крім того, представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі або відкладення розгляду справи на пізнішу дату, розгляд справи з викликом сторін. В обґрунтування клопотання вказує, що станом на сьогоднішній день Президентом України підписано Указ, яким продовжено строк дії воєнного стану до 23.08.2022. У зв'язку із введенням воєнного стану один із адвокатів, який супроводжував дану справу, призваний на військову службу. Таким чином, адвокат не може підготувати письмових пояснень по справі та прийняти участь в судовому засіданні у даній справі. Інші адвокати знаходяться у м. Миколаєві, яке щоденно обстрілюється військовими РФ. Звертає увагу, що відрядження адвокатів із м. Миколаєва до м. Хмельницький може бути пов'язане із ризиком для їх життя та здоров'я. Також повідомляє, що на ТОВ СП " Нібулон" діє наказ від 21.03.2022 № 140, згідно з яким обмежена можливість використання автомобілів для відряджень, особливо в період посилення ракетних та артилерійських обстрілів м.Миколаєва та сусідніх областей. Вказані обставини значно ускладнюють можливість належної підготовки адвокатом до судового засідання, а також підготовки належним чином відзиву на позовну заяву та явки в призначене судове засідання уповноважених представників сторін. Представник вважає, що розгляд справи за відсутності адвокатів, які представляють одного із учасників справи, буде порушенням права на захист та права на користування професійною правничою допомогою. Звертає увагу, що розгляд справи не може вважатись повним, всебічним та об'єктивним за відсутності правової позиції та доказів однієї із сторін, яка через об'єктивні обставини (воєнний стан та ведення бойових дій на території місцезнаходження відповідача) не має можливості направити свого представника для участі в судовому засіданні. Крім того, представник відповідача зазначає, що справу слід призначити до розгляду з обов'язковою явкою представників сторін.
Розглянувши вищевказане клопотання представника відповідача в судовому засіданні 26.07.2022 суд врахував, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначено, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи (ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Суд врахував, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.06.2022 було відкрито провадження у справі №924/318/22. Отже, останнім днем строку для розгляду справи №924/318/22 є 05 серпня 2022 року.
При цьому звертається увага, що норми процесуального кодексу не містять будь-яких положень щодо продовження (поновлення) строків розгляду справи, в зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
В той же час відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд також прийняв до уваги, що протягом розгляду справи суд здійснив усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, участь сторін в судових засіданнях обов'язковою не визнавалась, а відповідач реалізував своє право на захист шляхом подання відзиву на позов із доданими до нього доказами.
При цьому зважаючи те, що дана справа є малозначною, а матеріали справи містять письмові позиції сторін, то суд не вбачає необхідності розгляду даної справи із обов'язковим викликом представників сторін у судове засідання.
За таких обставин та зважаючи на визначений ст. 248 ГПК України строк розгляду справи, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання на більш пізнішу дату, але не раніше скасування воєнного стану на території України, про що постановив ухвалу від 26.07.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.
Також суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до моменту скасування воєнного стану, оскільки вказана підстава не передбачена приписами ст.ст. 227, 228 ГПК України, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
26.06.2020 відповідач ТОВ СП "Нібулон" направило АТ "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2020, в якій визнало всі умови договору та виразило волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому ст.634 ЦК України. Вказана заява підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 26.06.2020 заступником генерального директора з логістики Калкутіним С.О., який діяв на підставі довіреності № 10 від 21.01.2019.
Відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-0001 від 26.06.2020, АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ТОВ СП "Нібулон" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомило про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером. Також повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
За умовами п. 1.1 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та /або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 1.2 договору при виконанні договору сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:
- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України);
- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі - Правила перевезення вантажів);
- Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів);
- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами);
- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник Тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно);
- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС)
- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).
У п. 1.3 договору сторони погодили, що наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні:
маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною, яка відповідає ваговій нормі та/або кількості вагонів у поїзді, що встановлені перевізником;
маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;
Згідно з п. 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно до п. 1.5 договору він є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та 9.4. договору та законодавства.
Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилася та згодна з усіма умовами договору (п. 1.7 договору).
Згідно з п. 1.10 договору він є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору.
Підпунктами 2.1.4, 2.1.5 договору визначено обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
За умовами п.п. 2.3.2, 2.3.5 договору перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів; складати документи, передбачені п. 1.3., 1.4. та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів.
Відповідно до п. 3.1 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Згідно з п. 3.4 договору замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях не загального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).
Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно п. 3.4.2 договору (п. 3.4.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця".
Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розд. 14 договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання. Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника (п. 4.2 договору).
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 договору).
Відповідно до п. 13 договору невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема: додаток 1-1 "Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами", додаток 1-4 "Умови організації накопичення вагонів" (далі додаток 1-4).
Відповідно до п.1 додатку 1-4 на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Згідно з п.2 додатку 1-4 станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову (п. 3 додатку 1-4).
За умовами п.4 додатку 1-4 в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, замовник щомісячно надає перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
На станціях накопичення на шляху прямування перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення (п. 5 додатку 1-4).
Відповідно до п.6 додатку 1-4 початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.
Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником (п. 7 додатку 1-4).
Згідно з п.8 додатку 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.9 додатку 1-4 за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1); за затримку вагонів замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2); за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору (9.3).
Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення замовнику не нараховується.
За умовами п.10 додатку 1-4 нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.
Матеріали справи містять також договір про подачу та забирання вагонів при станції Кам'янець - Подільський регіональної філії "Південно - Західна залізниця", укладений між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" від 23 жовтня 2018 року, прийнятий до обліку за № 2362. Зі сторони ТОВ СП "Нібулон" вказаний договір підписаний директором філії "Смотрич".
Термін дії договору визначений з 23.10.2018 по 23.10.2023.
Відповідно до п.1 вищевказаного договору, згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить користувачу, та примикає до станції Кам'янець-Подільський регіональної філії "Південно-Західна залізниця" через стрілку №85 до колії № 24 і обслуговується локомотивом залізниці.
Вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях навантаження. Здача вагонів проводиться: на місцях навантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, відповідно до встановлених фронтів навантаження, вказаних у пункті 9 договору (п.6 договору від 23.10.2018).
У п.9 договору від 23.10.2018 передбачена максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: найменування вантажу - зернові вантажі; розмір одночасної подачі у вагонах - 14.
Згідно з п.10 договору від 23.10.2018 час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під'їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення користувача про готовність вагонів до забирання.
В період з 08 по 09 грудня 2021 року ТОВ СП "Нібулон" проводило навантаження 46 вагонів по станції Кам'янець-Подільський, які надалі слідували по маршрутній відправці № 33641226 Кам'янець-Подільський - Миколаїв-вантажний.
Відповідно до пам'ятки №212 про подання вагонів на станцію Кам'янець - Подільський Південно - Західна залізниця 08.12.2021 о 21:20 год. подано ТОВ СП "Нібулон" вагони під навантаження №№ 95605580, 95606117, 95931531, 95931648, 95931473, 95931671, 95932174, 95605762, 95410247, 95412078, 95411088, 95606521, 95932141 та 95606562.
Забирання вказаних вагонів після їх навантаження здійснено о 03:40 год. 09.12.2021, що підтверджується пам'яткою №207 про забирання вагонів та повідомленням №204 про закінчення вантажних операцій з вагонами.
В зв'язку з простоєм вищевказаних вагонів на коліях станції в очікуванні відправлення маршруту, складено акт загальної форми ГУ-23 №2816 від 09.12.2021, в якому зазначені обставини, що викликали складання акта: інші обставини, що спричинили затримку вагонів з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Час початку затримки вагонів 09.12.2021 03:40 год.
Закінчення затримки вагонів о 22.20 год. 09.12.2021 оформлено актом загальної форми № 2826 від 09.12.2021.
Згідно з пам'яткою №213 про подання вагонів на станцію Кам'янець - Подільський Південно - Західна залізниця 09.12.2021 о 04:10 год. було подано під навантаження вагони №№ 95606455, 95931622, 95931978, 95411054, 95411187, 95931416, 95606224, 95932216, 95411468, 95806216, 95606331, 95605440, 95931515 та 95407631.
Забирання вказаних вагонів після їх навантаження здійснено о 10:40 год. 09.12.2021, що підтверджується пам'яткою №208 про забирання вагонів та повідомленням №205 про закінчення вантажних операцій з вагонами.
В подальшому вказані вагони простоювали на коліях станції в очікуванні відправлення маршруту, про що складено акт загальної форми ГУ-23 №2818 від 09.12.2021, в якому зазначені обставини, що викликали складання акта: затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Час початку затримки вагонів 09.12.2021 10:40 год.
Закінчення затримки вагонів о 22.20 год. 09.12.2021 оформлено актом загальної форми № 2825 від 09.12.2021
Також відповідно до пам'ятки №214 про подання вагонів на станцію Кам'янець - Подільський Південно - Західна залізниця 09.12.2021 об 11:30 год. подано під навантаження вагони №№95407623, 95407664, 95407680, 95410551, 95410809, 95411310, 95411864, 95411914, 95605234, 95605689, 95608075, 95931440, 95931572 та 95932034.
Забирання вказаних вагонів після їх навантаження здійснено о 18:50 год. 09.12.2021, що підтверджується пам'яткою №209 про забирання вагонів та повідомленням №206 про закінчення вантажних операцій з вагонами.
В зв'язку з простоєм вищевказаних вагонів на коліях станції в очікуванні відправлення маршруту складено акт загальної форми ГУ-23 №2822 від 09.12.2021, в якому зазначені обставини, що викликали складання акта: затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Час початку затримки вагонів 09.12.2021 18:50 год.
Закінчення затримки вагонів о 22.20 год. 09.12.2021 оформлено актом загальної форми № 2824 від 09.12.2021.
Крім того, згідно з пам'яткою №215 про подання вагонів на станцію Кам'янець - Подільський Південно - Західна залізниця 09.12.2021 о 19:30 год. подано під навантаження вагони №№95410825, 95931507, 95931689, 95932083, забирання яких здійснено о 22:20 год. 09.12.2021, що підтверджується пам'яткою №210 про забирання вагонів та повідомленням №207 про закінчення вантажних операцій з вагонами.
Усі пам'ятки про подання вагонів і про забирання вагонів, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, акти загальної форми ГУ-23 містять підписи працівника станції та працівника вантажовласника Лебідя В.В.
Матеріали справи містять довіреність № 328 від 27.06.2019, якою ТОВ СП "Нібулон" уповноважило спеціаліста з відвантаження зерна Лебідя В.В. здійснювати від імені ТОВ СП "Нібулон" на залізничній станції Кам'янець - Подільський Південно-Західної залізниці наступні операції, зокрема: підписувати залізничні накладні на відвантаження вантажів, засвідчувати правильність відомостей, внесених у накладні; отримувати та відправляти вантажі; отримувати документи для оплати; підписувати відомості подачі та забирання вагонів, пам'ятки прийомоздавальника, зважувальника, комерційні акти та отримувати їх копії; підписувати акти загальної форми, облікові картки виконання плану перевезень, над- та позапланового перевезення; підписувати інші документи, пов'язані з перевезенням вантажів.
Відповідно до накладної № 33641226 від 09.12.2021 ТОВ СП "Нібулон" відправлено зі ст.Кам'янець - Подільський Південно-Західної залізниці 46 вагонів із вантажем "зерно кукурудзи" на станцію призначення Миколаїв-вантажний, а саме: №№ 95605580, 95606117, 95931531, 95931648, 95931473, 95931671, 95932174, 95605762, 95410247, 95412078, 95411088, 95606521, 95932141 та 95606562, 95606455, 95931622, 95931978, 95411054, 95411187, 95931416, 95606224, 95932216, 95411468, 95806216, 95606331, 95605440, 95931515 та 95407631, 95605234, 95411310, 95606075, 95931572, 95931440, 95407623, 95411914, 95410551, 95411864, 95410809, 95407664, 95605689, 95407680, 95932034, 95410825, 95931507, 95931689, 95932083. Згідно з відомостями вказаними в накладній маса кожного вагону становила від 69500 кг до 70450 кг.
За накопичення вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 08121054 від 08.12.2021 відповідач сплатив кошти в сумі 3412,70 грн без ПДВ, а також здійснив оплату за користування вагонами по відомості форми ГУ-46 № 10120235 в сумі 1573,40 грн без ПДВ, що не заперечується сторонами у справі.
Також позивач нарахував відповідачу збір за зберігання вантажів при перевезеннях в загальній сумі 35548,80 грн. без ПДВ по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 10121061 від 10.12.2021, який відповідачем не сплачено. Накопичувальна картка містить відмітку працівника вантажовласника про те, що кошти нараховано неправомірно, так як було сплачено за накопичення маршруту згідно додатку 1-4 договору про надання послуг.
Матеріали справи містять детальний розрахунок заборгованості ТОВ СП "Нібулон" по накопичувальній картці №10121061 по станції Кам'янець - Подільський за грудень 2021 року, згідно з яким загальна сума заборгованості становить 42658,56 грн з ПДВ. Розрахунок виконаний позивачем на підставі п. 2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, виходячи зі ставки плати в розмірі 4,00 грн. за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 3,023 грн згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 16.08.2021 № 0005/ЦМ.
Позивач звертався до відповідача з претензією №ДН-3-01-08/284 від 14.04.2022, згідно з якою пропонував здійснити оплату збору за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ - 92 №10121061 в сумі 42658,56 грн.
Враховуючи, що відповідач не сплатив вказані кошти, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників процесу, суд приймає до уваги наступне.
Статтею 306 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Частина 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 2, 3 ст. 909 ЦК України).
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі (ч. 3 ст. 307 ГК України).
Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.
Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт".
Згідно із ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст.2 Статуту).
Згідно з ст. 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів; б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; г) інші нормативні документи.
У ст. 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення; Правила перевезення вантажів - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.
Відповідно до п. 2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 565/6853, маршрутом відправника (далі - маршрут) уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.96 № 411 та зареєстрованих у Мін'юсті України 25.02.97 за № 50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під'їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов'язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізницею. Так, відповідно до умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 (далі - договір), в період з 08 по 09 грудня 2021 року ТОВ СП "Нібулон" проводило навантаження 46 вагонів по станції Кам'янець-Подільський, які надалі слідували по маршрутній відправці № 33641226 Кам'янець-Подільський - Миколаїв-вантажний, про що свідчать пам'ятки №№212-215 про подання вагонів, пам'ятки №№207-210 про забирання вагонів та повідомлення №№204-207 про закінчення вантажних операцій з вагонами.
Оскільки відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзду, то накопичення вагонів проводилось на коліях станції, тобто коліях загального користування, на підставі укладеного із залізницею договору.
Додатком 1-4 до договору, укладеного між сторонами, врегульовано порядок, строки, оплату послуги з накопичення вагонів.
Так, відповідно до п.1 додатку 1-4 на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Згідно з п.6 додатку 1-4 початком накопичення вагонів є, зокрема на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику.
Часом закінчення накопичення вагонів є на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником (п. 7 додатку 1-4).
За умовами п.8 додатку 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.9 додатку 1-4 за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1); за затримку вагонів замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2); за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору (9.3).
За умовами п.10 додатку 1-4 нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.
Таким чином, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить вдповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції, що відображається в актах загальної форми ГУ-23.
Суд встановив, що в зв'язку з простоєм вагонів відповідача на коліях станції в очікуванні відправлення маршруту були складені акти загальної форми ГУ-23: №2816 від 09.12.2021 та №2826 від 09.12.2021 (час початку затримки вагонів 09.12.2021 о 03:40 год., час закінчення затримки вагонів о 22.20 год. 09.12.2021), №2818 від 09.12.2021 та № 2825 від 09.12.2021 (час початку затримки вагонів 09.12.2021 о 10:40 год., час закінчення затримки вагонів о 22.20 год. 09.12.2021), №2822 від 09.12.2021 та № 2824 від 09.12.2021 (час початку затримки вагонів 09.12.2021 о 18:50 год., час закінчення затримки вагонів о 22.20 год. 09.12.2021).
У вищевказаних актах зазначені обставини, що викликали складання актів: інші обставини, що спричинили затримку вагонів з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Дані акти підписані уповноваженою особою відповідача Лебідєм В.В., що діяв на підставі довіреності № 328 від 27.06.2019, який не заперечував щодо змісту актів.
За накопичення вагонів на коліях загального користування позивачем було нараховано плату за накопичення вагонів в сумі 3412,70 грн без ПДВ по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №08121054 від 08.12.2021, а також плату за користування вагонами в сумі 1573,40 грн без ПДВ по відомості форми ГУ-46 №10120235, які сплачені відповідачем у повному обсязі, що не заперечується сторонами у справі.
Також позивач нарахував відповідачу збір за зберігання вантажів при перевезеннях по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 10121061 від 10.12.2021 в сумі 35548,80 грн. без ПДВ, а з врахуванням 20% ПДВ у сумі 42658,56 грн. Однак відповідач не сплатив вказаний збір, в зв'язку із внесенням у накопичувальну картку заперечень. У накопичувальній картці уповноважена особа відповідача зазначила, що кошти нараховано неправомірно, так як було сплачено за накопичення маршруту згідно додатку 1-4 договору про надання послуг.
Суд приймає до уваги, що послуга зберігання вантажів регламентується Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087 (далі - Правила).
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
У п. 5 Правил передбачено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з п. 8 Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.
За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 Правил).
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855. Відповідно до п.3 зазначених Правил, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення з очікуванні подачі під вивантаження з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства акти загальної форми №№2816, 2826, 2818, 2825, 2822, 2824 від 09.12.2021, які були складені позивачем, є належними і допустимими доказами посвідчення обставин, що є підставою для нарахування плати за зберігання вантажу.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1), затверджений наказом Мінтрансу України від 23.09.2009 № 317 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, в пункті 2 розділу 3 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів за кожну добу, зокрема: 4,0 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Пунктом 10 розділу 1 вищевказаного Збірника тарифів визначено, що ставки тарифів, плати і зборів, що містяться у цьому Збірнику, є базовими та визначені без урахування податку на додану вартість.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.03.2009 № 317, зареєстрованим Міністерством юстиції України 15.04.2009 за № 341/16357, затверджені коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги. Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 11.08.2021 № 418, яким були внесені зміни до вищевказаного наказу, коефіцієнт, що застосовується до тарифів, плат та зборів, що вказані в розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів становив з 17.08.2021 - 3,023.
Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що розмір збору за зберігання обчислювався з врахуванням вищевказаних коефіцієнтів та виходячи із плати 4,0 грн. за одну тонну за кожну добу, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок збору за зберігання вантажу на коліях загального користування по накопичувальній картці форми № 10121061, суд встановив, що даний розрахунок проведений в межах максимально можливих нарахувань, а тому є обґрунтованим. При цьому відповідач жодним чином не заперечував проти суми розрахунку, наведеної позивачем.
З огляду на викладене суд вважає, що позивач правомірно заявив до стягнення 42658,56 грн. за зберігання вантажу.
Доводи відповідача з приводу відсутності його вини у затримці вагонів та безпідставності нарахування збору за зберігання вантажів з огляду на положення додатку 1-4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 та договору про подачу та забирання вагонів при станції Кам'янець-Подільський № 2362 від 23.10.2018, суд до уваги не приймає зважаючи на наступне.
Так, умовами договору про подачу та забирання вагонів при станції Кам'янець-Подільський №2362 від 23.10.2018 врегульовані виключно технічні питання подачі, розставлення на місця навантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить відповідачу, та примикає до станції Кам'янець-Подільський регіональної філії "Південно-Західна залізниця".
В той же час затримка вагонів відбулася у зв'язку із очікуванням оформлення відправницького маршруту на коліях загального користування, що врегульовано положеннями договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020, зокрема додатком 1-4 до договору.
Так, у п. 9 даного додатку сторони погодили, що окрім плати за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору, за послугу з накопичення вагонів відповідач сплачує також платежі, пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів.
Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087, об'єднують в собі всі правила по наданню послуг з організації перевезення вантажів, в тому числі і Правила зберігання вантажів.
Суд зазначає, що послуги з накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на коліях загального користування на підставі укладеного із перевізником договору) та послуги зі зберігання вантажів (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення відповідно до Правил № 644), не є тотожними.
Отже, умовами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 передбачений обов'язок відповідача сплачувати збір за зберігання вантажу у разі надання послуги з накопичення вагонів. При цьому вина відповідача підтверджується складеними актами загальної форми №№2816, 2826, 2818, 2825, 2822, 2824 від 09.12.2021.
Крім того, умовами договору про подачу та забирання вагонів при станції Кам'янець-Подільський № 2362 від 23.10.2018 у п. 14 також передбачено обов'язок відповідача сплачувати інші збори і плати згідно Тарифного керівництва № 1, в тому числі і збір за зберігання вантажу.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" м.Миколаїв в особі Філії "Смотрич" Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" с. Кам'янка Кам'янець - Подільського району Хмельницької області про стягнення 42658,56 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (м.Миколаїв, вул.Каботажний спуск, буд. 1, код 14291113) в особі Філії "Смотрич" Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (Хмельницька обл., Кам'янець - Подільський район, с. Кам'янка, вул.Вокзальна, 11-А, код 35785830) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Південно - Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Київ. вул.Лисенка, 6, код 40081221) 42658,56 грн (сорок дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень 56 коп.) збору за зберігання вантажів, 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 29.07.2022.
Суддя Л.О. Субботіна
Виготовлено в 6 примірниках:
1- до справи,
2, 3- позивачу на електронні адреси: uz@uz.gov.ua та msacha55@gmail.com,
4, 5 - ТОВ СП "Нібулон" (54030, м.Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б) - рек. з пов. про вручення та на ел. адресу: mail1@nibulon.com.ua
6 - Філії "Смотрич" ТОВ СП "Нібулон" (32307, Хмельницька обл., Кам'янець - Подільський р-н, с. Кам'янка, вул.Вокзальна, буд. 11-А) рек. з пов. про вручення.