"18" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3949/21
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чернюк С.В.,
розглянувши справу № 916/3949/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154; код ЄДРПОУ 33908322)
до відповідача: Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, Думська площа, будинок 1; код ЄДРПОУ 04056919)
про стягнення 293 000,00 грн;
представники сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Явченко Д.В.,
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про стягнення 293 000,00 грн заборгованості в порядку суброгації.
Ухвалою від 28.12.2021 прийнято позовну заяву (вх. №4077/21 від 21.12.2021) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3949/21, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 26.01.2022, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив, надіславши його іншим учасникам справи одночасно з наданням відзиву до суду. Цією ж ухвалою запропоновано позивачу надати обґрунтовані пояснення щодо того, на яких підставах Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, Одеську міську раду та Комунальне підприємство "Міськзелентрест" слід залучити до участі у справі у якості третіх осіб, а також пояснити як рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки вказаних осіб.
13.01.2022 до суду надійшли пояснення представника позивача (вх. № 926/22) щодо залучення третіх осіб, де представник вказав, що позивачем було зроблено запити відносно балансоутримувача зелених насаджень, які розташовані в м. Одеса по просп. Шевченка, 15/3, Приморського р-н. Зазначив, що станом на час подання позову до суду позивачу конкретно невідомо, хто є балансоутримувачем даних насаджень, тому вважає, що буде доцільно залучити даних третіх осіб у справі, оскільки в процесі розгляду справи може стати відомо хто є балансоутримувачем та дане рішення може вплинути на права та обов'язки третіх осіб.
13.01.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх. № 929/22) про розгляд справи без його участі.
21.01.2022 відповідач надав до суду відзив (вх. № 1764/22).
24.01.2022 до суду надійшла заява представника позивача (вх. №1906/22), в якій представник просив вирішити питання про понесені позивачем судові витрати шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Підготовче судове засідання, призначене на 26.01.2022, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному.
31.01.2022 за вх. №2645/22 до суду надійшла відповідь на відзив.
01.02.2022 представник відповідача надав до суду заперечення (вх. №2884/22) на заяву про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу.
Ухвалою від 02.02.2022 повідомлено сторін про те, що підготовче судове засідання відбудеться 21.02.2022.
10.02.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх. №3805/22) про розгляд справи без його участі.
14.02.2022 судом отримано відповідь представника позивача (вх. №4153/22) на заперечення відповідача на заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
15.02.2022 представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. №4272/22).
Протокольною ухвалою від 21.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.03.2022.
Рішенням зборів суддів від 24.02.2022 з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів рекомендовано з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи, окрім невідкладних та продовжити роботу Господарського суду Одеської області у відповідності до ст.ст.10, 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. В зв'язку з цим, призначене на 16.03.2022 підготовче судове засідання по справі не відбулось.
05.05.2022 до суду надійшло клопотання відповідача (вх. №7484/22) про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 17.05.2022 повідомлено сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться у судовому засіданні 20.06.2022.
30.05.2022, 13.06.2022 та 20.06.2022 до суду надходили клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.
Протокольною ухвалою від 20.06.2022 оголошено перерву в засіданні до 18.07.2022.
29.06.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі.
18.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позицій та доводів сторін.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 27.01.2021 р. в м. Одеса по просп. Шевченка, 15/3, на автомобіль "BMW 520d" д.н.з. НОМЕР_1 впало дерево, що було зафіксовано Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, відділом поліції №5 Одеського районного управління поліції №1.
В результаті ДТП застрахованому транспортному засобу були заподіяні механічні пошкодження, а власнику автомобіля - завдано матеріальний збиток. Дана подія кваліфікується як страховий випадок.
Вказує, що позивач за умовами договору страхування відшкодував страхувальнику (власнику автомобіля) кошти у сумі 293 000,00 грн.
Посилаючись на п. 5 ч. 2 ст. 10, ч. 7 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. п. 3.2., 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105, зазначає, що балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Крім того, з посиланням на п/п 7 пункту "а" частини 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" вказує, що до відання саме виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень.
Як вказав позивач, Виконавчий комітет Одеської міської ради не визначив балансоутримувача зелених насаджень, що розташовані у м. Одеса по просп. Шевченка, 15/3, що дає підстави для стягнення майнової шкоди з нього, як власника земельної ділянки, на якій росло дерево, що спричинило механічні пошкодження автомобіля.
У відзиві відповідач з позовними вимогами не погодився, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову. Звернув увагу на відсутності документів на підтвердження обставин завдання шкоди. Вказав, що відсутність матеріалів правоохоронних органів унеможливлює встановлення дійсності доводів позивача про те, що паркування належного страхувальнику автомобіля здійснено на дозволеній стоянці. Також зазначив, що матеріали справи не містять документального підтвердження щодо зазначення конкретного місця пригоди, протоколу огляду місця пригоди, схеми ДТП, показань свідків. Вважає, що існує ймовірність у настанні страхового випадку саме з вини власника пошкодженого транспортного засобу.
Вказав, що до позову додано лист ГУНП в Одеській області відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 від 05.02.2021 № 60.5-1882, в якому зазначено про встановлення того, що 27.01.2021 за адресою м. Одеса, просп. Шевченка, 15/3, впало дерево через сильні пориви вітру.
Зазначив, що позивач за відсутності страхового випадку безпідставно сплатив кошти страхувальнику, проігнорувавши п. 28.2.30 Договору, що позбавляє позивача на звернення з позовом про стягнення в порядку суброгації.
Також, відповідач зазначив про відсутність його вини та протиправної поведінки у настанні страхового випадку. Вказав на інформацію Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про складні погодні умови 27-29 січня 2021 р., зокрема, 27.01.2021 - пориви вітру 12-16 м/с, надану у листі від 19.01.2022 №62/-10/1.
Крім того, відповідач просив суд поновити строк на подання відзиву у зв'язку з недостатністю часу для підготовки останнього. Відзначив, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи направляв до виконавчих органів місцевого самоврядування та до Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів відповідні запити, що зумовило відсутність можливості подати відзив у встановлений судом строк.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, дійшов висновку про поважність причин пропуску строку та поновив процесуальний строк на подачу відзиву.
У відповіді на відзив представник позивача звернув увагу, що доводи відповідача про паркування автомобіля у недозволеному місці є припущеннями, так як водія даного авто не було притягнуто до відповідальності за відповідне правопорушення.
Вказав про наявність у матеріалах справи фото з місця пригоди, талону повідомлення про подію та довідку поліції.
Зазначив, що в порушення пп. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» відповідач не визначив балансоутримувача зелених насаджень, що розташовані у м. Одеса по просп. Шевченка, 15/3, що дає підстави для стягнення майнової шкоди з нього як власника земельної ділянки, на якій росло дерево.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач підкреслив, що до позовної заяви не додано будь-яких матеріалів поліції про фіксування події.
Зазначив, що у матеріалах справи також відсутні докази того, що територія, на якій впало дерево, є безхазяйною.
Крім того, пояснив, що виконавчий комітет Одеської міської ради не є балансоутримувачем зелених насаджень на прибудинковій території будинку за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, 15/3.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
09.11.2020 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту № 1451/20-Т/О, згідно з яким позивач (страховик) взяв на себе зобов'язання відшкодувати ОСОБА_1 (страхувальнику) прямі збитки, які є наслідком настання певних подій (страхових ризиків), що наведені у п. 22.2. цього Договору, а саме: викрадення, збитки внаслідок ДТП (будь-яке знищення або пошкодження ТЗ), збитки внаслідок інших подій (в т.ч. падіння дерев, снігу, льоду, стовпів тощо).
Застрахованим за вищевказаним Договором транспортним засобом є автомобіль марки «BMW 520D», реєстраційних номер НОМЕР_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2021 в м. Одеса по просп. Шевченка, 15/3, на автомобіль «BMW 520d» д.н.з. НОМЕР_1 впало дерево.
29.01.2021 страхувальник надав позивачу заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку.
Вказану подію позивач кваліфікував як страховий випадок, про що складено Страховий акт №006.00174121-1 від 26.02.2021.
У зв'язку з названою подією, згідно Звіту № 27052, наданого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «БВН ЕВ ГРУП», вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «BMW 520d», д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження склала 384 650, 65 грн, що перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків ТЗ, і згідно із п. 31.3.4. Договору страхування є конструктивною загибеллю ТЗ.
Згідно розрахунку позивача загальна сума збитку склала 293 000,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 10951134 від 01.03.2021 позивач перерахував страхувальнику 293 000,00 грн страхового відшкодування.
Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень ст. ст. 11 та 1166 ЦК дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.
Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов:
наявність шкоди;
протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди;
наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою;
вина особи, яка завдала шкоди.
Водночас, частиною 1 ст. 1173 ЦК України, яка є спеціальною нормою у даних правовідносинах, передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом до суду про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Факт падіння гілки дерева на належний страхувальнику позивача автомобіль та завдання в зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем доказами та не заперечується відповідачем. Разом із тим, відповідач заперечує щодо наявності вини, а також не вважає себе заподіювачем шкоди.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105, передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/3.
Листом від 23.03.2021 № 01-13/189/1вих Приморська районна адміністрація Одеської міської ради повідомила, що житловий будинок за адресою пр-т Шевченка, 15/3 знаходиться в управлінні КП «ЖКС «Фонтанський»; дерева, розташовані за вказаною адресою, на балансі КП «ЖКС «Фонтанський» не знаходяться. Цим же листом адміністрація повідомила, що згідно з п. 4.6. Правил благоустрою території міста Одеси в редакції від 23.12.2011 поточне утримання дерев, обрізання та знос сухих та аварійних гілок дерев за вищевказаною адресою виконує КП «ЖКС «Фонтанський». Додатково повідомлено, що 27.01.2021, коли стався нещасний випадок, згідно листа Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2021 вих. №67/10.1 відбувалося переміщення активного південного циклону на південь України та з 27 по 29 січня 2021 р. по м. Одеса спостерігалися складні погодні умови, які відносяться до небезпечних метеорологічних явищ, які могли нанести чи нанесли збиток населенню та національній економіці, про що мешканці міста були повідомлені 25.01.2021 на офіційному сайті міста та в засобах масової інформації.
З матеріалів справи вбачається, що дерево, з якого впала гілка на спірний автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста, відсутні дані, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування. За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивачем вірно обрано відповідача, оскільки саме Виконавчий комітет Одеської міської ради в даному випадку є відповідальним за збереження зелених насаджень.
При цьому суд зауважує, що відповідачем на виконання вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України не надано доказів та відомостей про балансоутримувача дерева, з якого впала гілка на автомобіль.
Разом із тим, суд критично оцінює доводи відповідача щодо місця паркування автомобіля, а саме чи було автомобіль припарковано «на дозволеній (відсутність заборони) тимчасовій стоянці». Оскільки правомірні/неправомірність такого паркування не входить у предмет доказування у даній справі.
Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, установлена презумпція вини заподіювача шкоди, саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.
Непереборна сила - це дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору.
Як встановлено судом, згідно листа Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 62/-10/1 від 19.01.2022 року, 27.01.2022 року спостерігалися складні погодні умови, а саме: вітер північний 4-7 м/с, пориви 12-16 м/с (НМЯ-1 рівень небезпеки, жовтий).
Згідно Настанови з оперативного забезпечення галузей національної економіки, вітер швидкістю 15-24 м/сек відноситься до небезпечних метеорологічних явищ (НМЯ), які могли нанести чи нанесли збиток населенню та національній економіці.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких доказів на спростування тверджень відповідача та наданих ним доказів про причини падіння дерева, які не залежали від волі та дій відповідача позивач не надав.
Доказів про те, що падіння дерева відбулося внаслідок невиконання відповідачем заходів з благоустрою (ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів») матеріали справи не містять.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, господарський суд зазначає, що позивачем не спростовані докази, надані відповідачем про те, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву вітру і не пов'язане з неналежним виконанням відповідачем заходів з благоустрою. Отже, позивач не довів неправомірність дій відповідача, що тягне за собою і відсутність причинного зв'язку між такими неправомірними діями та заподіяною шкодою.
У зв'язку з вказаними обставинами, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову.
Щодо клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Так, у позовній заяві позивач вказав третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а саме: Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, Одеську міську раду, Комунальне підприємство "Міськзелентрест".
Ухвалою від 28.12.2021 (п. 5 резолютивної частини) було запропоновано позивачу надати обґрунтовані пояснення щодо того, на яких підставах Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський", Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, Одеську міську раду та Комунальне підприємство "Міськзелентрест" слід залучити до участі у справі у якості третіх осіб, а також пояснити як рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки вказаних осіб.
13.01.2022 до суду надійшли пояснення представника позивача (вх. № 926/22) щодо залучення третіх осіб, де представник вказав, що позивачем було зроблено запити відносно балансоутримувача зелених насаджень, які розташовані в м. Одеса по просп. Шевченка, 15/3, Приморського р-н. Зазначив, що станом на час подання позову до суду позивачу конкретно невідомо, хто є балансоутримувачем даних насаджень, тому вважає, що буде доцільно залучити даних третіх осіб у справі, оскільки в процесі розгляду справи може стати відомо хто є балансоутримувачем та дане рішення може вплинути на права та обов'язки третіх осіб.
Відповідно до частин 1-3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Отже, з положень ст. 50 Господарського процесуального кодексу України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є та обставина, що рішення у справі може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї із сторін. Така особа має перебувати з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Тобто, норми інституту третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах і які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача, розцінив його як необґрунтоване, так як мотивом позивача для залучення третіх осіб було встановлення в процесі розгляду справи дійсного балансоутримувача зелених насаджень за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка 15/3, що, на переконання суду, суперечить завданням та сутності інституту третіх осіб у господарському процесі.
Таким чином, суд не став залучати зазначених позивачем у позовній заяві третіх осіб до участі у справі.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору суд покладає на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (03056, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154; код ЄДРПОУ 33908322) до Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, Думська площа, будинок 1; код ЄДРПОУ 04056919) про стягнення 293 000,00 грн - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 18 липня 2022 р. Повний текст рішення складено та підписано 28 липня 2022 р.
Суддя Р.В. Волков