ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.07.2022Справа №910/18122/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос"
до 1. Голосіївської районної в м. Києві ради 2. Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на
стороні позивача -1. Товариства з обмеженою відповідальності "Укрбуд Девелопмент"
відповідачів-2. Київської міської ради
про визнання припиненим зобов'язання
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи:
від позивача:Суньов Є.В.
від відповідача-1:Горбач В.В.
від відповідача-2:не з'явився
від третьої особи-1:не з'явився
від третьої особи-2:не з'явився
У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Невірос" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Голосіївської районної в м. Києві ради та Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва, в якому просить суд визнати таким, що припинилось з 14.01.2009 зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" щодо передачі Голосіївській районній в м. Києві раді у власність вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями для середньої школи №130 згідно з додатком 1 до Договору №24 від 29.12.2005, укладеного між Голосіївською районною в м. Києві радою, Спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов та Товариством з обмеженою відповідальністю "Невірос" у житловому будинку з об'єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці по вул. Антоновича (Горького), 131 у Голосіївському районі м. Києва, яке виникло на підставі вказаного договору.
В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Невірос" вказує, що ним було взято на себе зобов'язання за Договором №24 від 29.12.2005 із будівництва вбудовано-прибудованого басейну та подальшою передачею його у власність територіальній громаді в якості виконання своїх зобов'язань пайової участі замовника будівництва у розвитку соціальної інфраструктури населеного пункту.
Однак, з 14.01.2009 набрав чинності Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", положеннями якого введено законодавчу заборону органам місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва та передачі матеріальних активів.
Позивач стверджує, що з набранням чинності Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" подальше виконання Договору №24 від 29.12.2005, яким встановлено зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" збудувати для територіальної громади басейн та передати його у власність територіальній громаді, стало юридично неможливим з огляду на пряму законодавчу заборону вчинення такої дії.
Обґрунтовуючи необхідність подання даного позову про визнання припиненим зобов'язання, Товариство з обмеженою відповідальністю "Невірос" вказує, що відповідачі не погоджуються із припиненням спірних зобов'язань та продовжують пред'являти позивачу вимоги щодо будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями та передачі їх у комунальну власність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 відкрито провадження у справі №910/18122/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі в розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальності "Укрбуд Девелопмент" - на стороні позивача, Київську міську раду - на стороні відповідачів, визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 07.12.2021.
03.12.2021 засобами поштового зв'язку від Київської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-2 зазначає, що згідно до договору №24 від 29.12.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Невірос" зобов'язувалось завершити будівництво житлового будинку з вбудованим прибудованим басейном та передати Голосіївській районній в місті Києві раді у власність басейн з допоміжними приміщеннями для середньої школи №130, а Голосіївська районна в місті Києві рада зобов'язалась створити Товариству з обмеженою відповідальністю "Невірос" сприятливі умови для виконання своїх обов'язків та після завершення будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" на баланс комунальної власності територіальної громади приміщення з подальшим його утриманням та технічним обслуговуванням, спеціалізована школа №130 зобов'язалась після оформлення Голосіївською районною в місті Києві радою права власності на приміщення - прийняти його в оперативне користування. Згідно п. 4.2 договору №24 від 29.12.2005 договір вважатиметься виконаним після підписання додаткової угоди до договору та прийняття спеціалізованою школою №130 в оперативне користування вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями, а тому третя особа-2 вважає, що відсутні підстави для визнання таким, що припинилось, зобов'язання позивача щодо передачі відповідачу-1 у власність вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 встановлено відповідачам строк для надання відзивів на позов - 15 днів; відкладено підготовче засідання у справі №910/18122/21 на 13.01.2022.
17.12.2021 через відділ діловодства суду від Голосіївської районної в м. Києві ради надійшов відзив на позов, в якому відповідач-1 заперечує проти позову з тих підстав, що згідно до договору №24 від 29.12.2005 Товариство з обмеженою відповідальністю "Невірос" зобов'язувалось завершити будівництво житлового будинку з вбудованим прибудованим басейном та передати Голосіївській районній в місті Києві раді у власність басейн з допоміжними приміщеннями для середньої школи №130, а Голосіївська районна в місті Києві рада зобов'язалась створити Товариству з обмеженою відповідальністю "Невірос" сприятливі умови для виконання своїх обов'язків та після завершення будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" на баланс комунальної власності територіальної громади приміщення з подальшим його утриманням та технічним обслуговуванням, спеціалізована школа №130 зобов'язалась після оформлення Голосіївською районною в місті Києві радою права власності на приміщення - прийняти його в оперативне користування. Згідно п. 4.2 договору №24 від 29.12.2005 договір вважатиметься виконаним після підписання додаткової угоди до договору та прийняття спеціалізованою школою №130 в оперативне користування вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями, а тому третя особа-2 вважає, що відсутні підстави для визнання таким, що припинилось, зобов'язання позивача щодо передачі відповідачу-1 у власність вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями. Крім того, відповідач-1 звертає увагу суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Невірос" у квітні 2019 року зверталось до суду із позовом до Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва про визнання недійсним договору №24 від 29.12.2005, однак рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/4600/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог. При цьому, відповідач-1 вважає, що позов у справі №910/18122/21 та позов у справі №910/4600/19 є тотожними, оскільки збігаються сторони та предмет спору.
12.01.2022 через відділ діловодства суду від Київської міської ради надійшли пояснення, в яких третя особа-2 вказує, що позовні вимоги по справі №910/18122/21 є тотожними позову по справі №910/4600/19, а тому розглядаючи дану справу, суд має взяти до уваги рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/4600/19 Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/4600/19. Щодо посилань позивача на сплату ним внеску пайової участі, то Київська міська рада вказує, що такий внесок був сплачений за будівництво житлового будинку по вул. Антоновича (Горького), 131 у м. Києві. У даних поясненнях третя особа-2 просила суд здійснювати розгляд справи без участі її представника та відмовити у задоволенні позову.
У призначене на 13.01.2022 підготовче засідання представники учасників справи не з'явились, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022 відкладено підготовче засідання на 01.02.2022.
17.01.2022 засобами потового зв'язку від Товариства з обмеженою відповідальності "Укрбуд Девелопмент" надійшла заява, в якій третя особа-1 підтримала позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" та просила їх задовольнити, а також просила здійснювати розгляд справи за відсутності її представника.
У призначене на 01.02.2022 підготовче засідання представники учасників справи не з'явились, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 закрито підготовче провадження у справі №910/18122/21; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено справу №910/18122/21 до розгляду по суті на 15.02.2022.
У призначене на 15.02.2022 судове засідання представники учасників справи не з'явились, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 відкладено судове засідання на 01.03.2022.
Судове засідання, призначене на 01.03.2022, не відбулось у зв'язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 призначено судове засідання у справі №910/18122/21 на 02.06.2022.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 відкладено судове засідання на 23.06.2022.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 відкладено судове засідання на 14.07.2022.
В судове засідання, призначене на 14.07.2022, з'явився представники позивача та відповідача-1, надали пояснення по суті спору, за змістом яких позивач підтримує позовні вимоги та просив їх задовольнити, а відповідач заперечує проти задоволення позову та просить відмовити в його задоволенні.
Відповідач-2 та треті особи явку своїх представників в судове засідання 14.07.2022 не забезпечили, Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва про причини неявки суд не повідомила, в той час як треті особи просили суд здійснювати розгляд справи без участі їх представників (Київська міська рада у письмових поясненнях, що надійшли до суду 12.01.2022, а Товариство з обмеженою відповідальності "Укрбуд Девелопмент" - у заяві, що надійшла до суду 17.01.2022).
В свою чергу, відповідач-2 та треті особи були належним чином повідомлені, що підтверджується наступним.
Представник Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва був повідомлений про призначене на 14.07.2022 судове засідання 23.06.2022, що підтверджується його підписом на розписці.
Київській міській раді ухвала Господарського суду міста Києва про повідомлення дати, часу та місця судового засідання від 23.06.2022 була вручена 06.07.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492497785.
Ухвала Господарського суду міста Києва про повідомлення дати, часу та місця судового засідання від 23.06.2022 була надіслана Товариству з обмеженою відповідальності "Укрбуд Девелопмент" 27.06.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03039, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 17, офіс 3/1.
Однак, поштове відправлення не було вручене третій особі-1 та було повернуте до суду у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 11.07.2022 на відповідному конверті.
Таким чином, керуючись приписами п.п. 1, 3, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" та Київська міська рада були належним чином повідомлені про призначене на 14.07.2022 судове засідання по справі №910/18122/21.
Окрім того, позивачу, відповідачам та третій особі-2 ухвала Господарського суду міста Києва про повідомлення дати, часу та місця судового засідання від 23.06.2022 направлялась засобами електронного зв'язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону, враховуючи відсутність повідомлень від відповідача-2 щодо неможливості забезпечити явку свого представника у засідання, а також викладені у поясненнях третьої особи-2 та заяві третьої особи-1 клопотання про здійснення розгляду справи без участі їх представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №910/18122/21 за відсутності представників Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" та Київської міської ради.
В судовому засіданні 14.07.2022 судом завершено розгляд справи №910/18122/21 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів та третьої особи-2 (надані в тому числі у попередніх засіданнях), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Згідно Рішення Київської міської ради від 24.10.2002 №67/227 Товариство з обмеженою відповідальністю "Невірос" отримало право оренди на земельні ділянки для завершення будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення на вулиці Антоновича, 131 у Голосіївському районі м. Києва.
Підставою для прийняття місцевою радою рішення №67/227 від 24.10.2002 про передачу в оренду ділянки площею 0,5407 га став укладений позивачем договір купівлі-продажу об'єкту, незавершеного будівництва.
26.02.2003 Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Невірос" укладено договір оренди земельної ділянки розміром 0,5407 га по вулиці Горького (Антоновича), 131 у Голосіївському районі міста Києва (надалі - Договір оренди).
Договір оренди укладено на підставі рішення Київської міської ради №67/227 від 24.10.2002 про надання в оренду земельної ділянки для завершення будівництва та подальшої експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном за рахунок земель, раніше відведених розпорядженням Київської міської державної адміністрації №467 від 04.03.1998 Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємтво Антарес Лтд".
Пунктом 1 Договору оренди визначено, що земельна ділянка площею 0,5407 га передається Товариству з обмеженою відповідальністю "Невірос" у платне строкове користування на 49 років для завершення будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення.
29.12.2005 між Голосіївською районною радою у м. Києві (надалі - сторона-1), Спеціалізованою школою №130 з поглибленим вивченням англійської та італійської мов (правонаступником якої є Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва) (надалі - сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Невірос" (надалі - сторона-3) укладено Договір №24 (надалі - Договір).
Предметом Договору є співробітництво сторін в реалізації інвестиційного проекту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями для середньої школи №130 згідно з додатком №1 до даного Договору на 3-х арк. (надалі - приміщення) у житловому будинку з об'єктами соціально-культурного призначення на земельній ділянці по вул. Антоновича (Горького), 131 у Голосіївському районі м. Києва (надалі - об'єкт) (пункт 1.1. Договору).
Згідно з пунктом 1.2. Договору об'єкт і приміщення вводяться в експлуатацію, як єдиний пусковий комплекс.
Як передбачено пунктом 2.1.2 Договору сторона-1 зобов'язується після завершення будівництва об'єкту та ведення його в експлуатацію прийняти у сторони-3 на баланс комунальної власності територіальної громади Голосіївського району приміщення з подальшим його утриманням та технічним обслуговуванням.
Сторона-2 зобов'язується після оформлення стороною-1 права власності на приміщення, прийняти його у сторони-1 в оперативне користування, підписавши Додаткову угоду до даного Договору (пункт 2.2.1 Договору).
Згідно з пунктом 2.3.1 Договору сторона-3 зобов'язується завершити будівництво об'єкту в терміни, передбачені графіком будівництва робіт згідно Додатку №2 до даного Договору.
Відповідно до пунктів 2.3.2. та 2.3.3. Договору сторона-3 зобов'язується: після завершення будівництва об'єкту отримати у передбаченому законодавством порядку, технічний паспорт приміщення; передати стороні-1 у власність приміщення разом з його характеристикою та планом приміщень, підписавши зі стороною-1 акт прийому-передачі, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Сторони несуть відповідальність за невиконання чи не належне виконання зобов'язань, визначених цим Договором відповідно до чинного законодавства України (пункт 3.1. Договору).
Як встановлено пунктом 4.1. Договору даний Договір вступає в законну силу з моменту його підписання і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Додатком №2 до Договору затверджено графік завершення будівництва об'єкту: "Житловий будинок з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення за адресою: вул. Антоновича, 131".
29.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Невірос" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (інвестор) укладено інвестиційний договір про будівництво житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 131 у Голосіївському районі м. Києва (надалі - Інвестиційний договір), за умовами якого замовник та інвестор зобов'язались на засадах відповідної участі кожної сторони здійснити завершення будівництва об'єкта згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Голосіївський район, буд. 131 (будівельний №131) по вул. Горького (антоновича).
У Інвестиційному договорі під об'єктом сторони розуміли житловий будинок з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення за адресою: вул. Антоновича, 131 в Голосіївському районі м. Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди безпосередньо з ним пов'язані (п. 1.1.4 Інвестиційного договору).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Невірос" (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (інвестор) та Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (надалі - Договір пайової участі), в якому сторонами було погоджено, що за будівництво житлового будинку літ. А, загальною площею 30 970,10 кв.м. по вул. Антоновича, 131 в Голосіївському районі м. Києва підлягає сплаті інвестором пайовий внесок у розмірі 4 289 831,68 грн.
Згідно довідки Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №050/08-3449 від 27.04.2017 розмір пайового внеску у розмірі 4 289 831,68 грн. було зменшено на вартість інженерних мереж, які збудовані поза межами земельної ділянки та прийняті до комунальної власності територіальної громади м. Києва, а саме: зовнішньої водопровідної мережі, вартість якої 6 728 403,21 грн. Відтак, оскільки вартість інженерних мереж перевищує розмір пайової участі, то пайовий внесок інвестором не перераховується.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" про те, що його зобов'язання за Договором з будівництва басейну для середньої школи №130 припинилось з 14.01.2019 в силу Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", положеннями якого введено законодавчу заборону органам місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва та передачі матеріальних активів, однак відповідачі не погоджуються із припиненням таких зобов'язань.
Щодо тверджень позивача про припинення його зобов'язань з будівництва басейну.
За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Судом враховано, що в межах справи №910/18122/21 учасниками справи не було надано суду ні рішення Київської міської ради від 24.10.2002 №67/227, ні Договору оренди земельної ділянки, однак рішення КМР наявне в вільному доступі в мережі Інтернет (на офіційному веб-сайті КМР), а умови договору оренди були процитовані в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/10763/20.
Ознайомившись із змістом рішення Київської міської ради від 24.10.2002 №67/227 та Договору оренди, суд прийшов до висновку, що обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" побудувати басейн для середньої школи №130 виник не на підставі укладеного з відповідачами Договору, а на підставі рішення Київської міської ради від 24.10.2002 №67/227 та Договору оренди земельної ділянки.
Тобто, фактично Київською міською радою було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Невірос" земельну ділянки розміром 0,5407 га по вулиці Горького (Антоновича), 131 у Голосіївському районі міста Києва в оренду на 49 років за умови будівництва басейну, який підлягав передачі у власність територіальній громаді та у користування середній школі №130.
Натомість у укладеному з відповідачами Договорі позивачем було лише підтверджено наявність у нього зобов'язання з будівництва басейну, який підлягав передачі у власність територіальній громаді та у користування середній школі №130.
Такі висновки суду, гуртуються на тому, що, по-перше, будівництво басейну було саме умовою для надання в оренду (оформлення оренди) земельної ділянки згідно п. 2 рішення Київської міської ради від 24.10.2002 №67/227. Тобто, обов'язок із будівництва басейну фактично являвся своєрідною платою за надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Невірос" земельної ділянки.
По-друге, Закон України "Про планування і забудову територій" (на який посилається позивач, вказуючи, що його обов'язок із будівництва басейну припинився, так як ним було внесено пайову участь шляхом будівництва та передання у комунальну власність збунтованих поза земельною ділянкою інженерних мереж) встановлював правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів (тут і надалі - в редакції, що була чинною станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Статтею 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" унормовано, що фізичні, юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, отримують вихідні дані на проектування цього об'єкта. Надання вихідних даних фізичним та юридичним особам у повному обсязі забезпечується виконавчими органами відповідних міських рад або відповідними районними державними адміністраціями не пізніше ніж через два місяці після подання письмової заяви про надання цих даних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім випадку, передбаченого частиною сьомою цієї статті. Погодження вихідних даних у разі необхідності з підприємствами, установами та організаціями, що надають технічні умови, або отримання додаткової інформації від них здійснюється спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури. Підготовка та комплектування вихідних даних здійснюється підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому законодавством. Вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік документів, необхідних для отримання вихідних даних, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Громадянам, які є власниками (користувачами) земельних ділянок у селах, селищах та містах районного значення, спеціально уповноважений орган з питань містобудування та архітектури може надавати будівельний паспорт об'єкта містобудування та погоджувати проектну документацію на будівництво об'єкта містобудування без попереднього надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо його інженерного забезпечення. Перелік об'єктів містобудування, щодо яких застосовується спрощена процедура, а також порядок надання будівельного паспорта встановлюються регіональними правилами забудови.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що станом на дату передання в оренду позивачу спірної земельної ділянки пайова участь підлягала сплаті не за одержання в користування земельної ділянки, а фактично за здійснення будівництва об'єкта містобудування (що включає в себе, як отримання дозволу на будівництво, так і отримання вихідних даних на проектування об'єкта, розроблення та затвердження проектно-кошторисної документації, а також саме будівництво об'єкту).
Зокрема, такі висновки суду не суперечать самому Договору пайової участі від 2017 року, оскільки за цим договором інвестор сплачував пайовий внесок саме за будівництво будинку та такий внесок залежав від збудованої площі.
В свою ж чергу, спірний обов'язок був покладений на позивача у зв'язку з одержанням в оренду спірної земельної ділянки (саме такого розміру, збільшеного), адже частина спірної ділянки була виділена виключно під будівництво басейну. Крім того, покладення органом самоврядування такого обов'язку з будівництва басейну та його взяття позивачем вплинуло на безкоштовну передачу у користування спірної земельної ділянки із сплатою лише орендних платежів (без необхідності викупу її).
Тобто, навіть у разі якби басейн для середньої школи №130 був збудований та переданий у власність територіальній громаді, то в будь-якому разі інвестор/замовник зобов'язані були б також сплатити пайовий внесок за будівництво багатоповерхового будинку літ. А по вул. Антоновича, 131 в м. Києві.
Отже, обов'язок зі сплати пайового внеску покладався на замовника/інвестора за здійснення будівництва багатоповерхового будинку (оскільки щільне заселення певного району міста покладає на інфраструктуру даного району та й міста в цілому додатковий тягар), натомість обов'язок із будівництва басейну покладався саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Невірос" за одержання ним в оренду земельної ділянки.
Таким чином, набрання чинності Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким фактично встановлено заборону внесення пайового внеску забудовниками шляхом надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, не нівелювало обов'язку позивача виконати своє зобов'язання з будівництва басейну, яке він взяв на себе за одержання в оренду земельної ділянки на 49 років (а не за здійснення будівництва багатоповерхового будинку).
Щодо посилань позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/10763/20, в якому суд прийшов до висновку, що зобов'язання з будівництва та передачі територіальній громаді басейну для загальноосвітньої школи №130 за своєю правовою природою і по суті є зобов'язанням пайової участі замовника будівництва у розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів, то суд зазначає наступне.
По-перше, частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Голосіївська районна в м. Києві ради та Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва не приймали участі у розгляді справи №910/10763/20, а відтак встановлені в рішенні суду від 20.10.2020 у справі №910/10763/20 обставини не мають для відповідачів преюдиційного характеру, тобто підлягають доказуванню.
По-друге, преюдиційне значення мають встановлені остаточним судовим рішенням обставини (факти), а не висновки суду, оскільки оцінка доказів здійснюється кожним суддею за власним внутрішнім переконанням.
Відтак, здійснені за наслідками оцінки доказів висновки суду в межах справи №910/10763/20 про те, що обов'язок із будівництва басейну є зобов'язанням пайової участі замовника будівництва, не є обов'язковими для суду при вирішенні спору в межах справи №910/18122/21.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Невірос" підстави та обставини жодним чином не свідчать про припинення зобов'язання позивача щодо передачі Голосіївській районній в м. Києві раді у власність вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями для середньої школи №130 згідно з додатком 1 до Договору №24 від 29.12.2005.
Щодо відсутності у позивача порушеного права.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У справі Європейський суд з прав людини "Белеш та інші проти Чеської Республіки" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов'язків.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В положеннях п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
При цьому, суд відзначає, що встановлення законодавцем такого способу захисту як припинення правовідношення (певного зобов'язання) є способом захисту інтересу позивача шляхом встановлення правової визначеності у певних правовідносинах учасників спору.
Водночас, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права в інший, визначений Законом спосіб.
Тобто, відповідне судове рішення про визнання зобов'язання припиненим має забезпечити, щоб обидві сторони спірних правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх, а тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.
Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу.
Відтак, звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.
Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.
У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з окремим позовом про визнання припиненим зобов'язання не є належним способом захисту.
Тотожний по своїй суті висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц.
Судом встановлено, що до звернення із даним позовом до суду вже двічі ініціювались спори з метою нівелювання обов'язку з будівництва басейну та передачі його у власність територіальної громади Голосіївського району міста Києва:
- у 2019 році в межах справи №910/4600/19 Товариством з обмеженою відповідальністю "Невірос" було подано позов, предметом якого було визнання недійсним Договору №24 від 29.12.2005;
- у 2020 році в межах справи №910/10763/20 Громадською організацією "Здорове покоління-здорове майбутнє" було подано позов про розірвання договору оренди земельної ділянки від 26.02.2003. Даний позов було мотивовано саме невиконанням орендарем свого обов'язку із будівництва басейну. Прикметно, що під час розгляду справи №910/10763/20 представник Громадської організації "Здорове покоління-здорове майбутнє" в жодне з трьох засідань по справі не з'явився, натомість представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" брали активну участь у розгляді даної справи.
Як в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" у справі №910/10763/20, так і в позові Громадської організації "Здорове покоління-здорове майбутнє" у справі №910/10763/20 було відмовлено повністю.
В свою чергу, у справі №910/18122/21 представники відповідачів повідомили суд, що на місці басейну для середньої школи №130 було збудовано паркінг, завершено будівництво багатоповерхового будинку з літ. А по вул. Антоновича, 131 в м. Києві та введено його в експлуатацію.
Натомість із відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що з 2019 року здійснюються активні слідчі дії у досудовому розслідуванні кримінального провадження, порушеного за фактом неправомірних дій службових осіб ТОВ "Укрбуд Девелопмент", ТОВ "Невірос", Департаменту містобудування і архітектури Київської міської державної адміністрації в ході будівництва об'єкту нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 131, які і полягали саме в тому, що замість басейну для середньої школи №130 було збудовано паркінг.
Варто відзначити, що з вересня 2020 року Вищий антикорупційний суд здійснює судовий розгляд відповідного кримінального провадження.
Представники відповідачів пояснили, що впродовж принаймні останніх п'яти років ними жодного разу не ініціювалось жодної комунікації із позивачем з метою спонукання його до виконання своїх зобов'язань за Договором з будівництва та передання у власність територіальної громади Голосіївського району міста Києва басейну. Натомість саме позивач ініціює судові спори для нівелювання такого обов'язку.
В свою чергу, позивачем не надано жодних доказів вжиття відповідачами або іншими особами (наприклад, КМР) заходів до спонукання позивача виконати свій обов'язок з будівництва басейну, а відтак і підстав вважати, що права та/або інтереси ТОВ "Невірос" порушені у зв'язку з самим фактом існуванням у нього обов'язку за Договором, що потребує судового захисту саме у спосіб визнання припиненим такого зобов'язання, немає.
Натомість, з огляду на викладені обставини у стороннього спостерігача може скластися враження, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Невірос" ініційовано даний спір з метою створення (оформлення) певних висновків суду для їх врахування під час розгляду Вищим антикорупційним судом відповідного кримінального провадження, а не у зв'язку з існуванням між сторонами реального спору з приводу невиконання позивачем свого обов'язку із будівництва басейну.
За змістом ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; обов'язковість судового рішення.
Відтак, з огляду на відсутність у суду підстав для висновку, що між сторонами дійсно існує спір, який потребує захисту у такий спосіб як визнання припиненим зобов'язання з 14.01.2009, то відповідно у суду відсутні підстави для висновку про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" порушеного права, яке підлягає судовому захисту.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" з викладених в його позові підстав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Невірос" (61046, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, буд. 273, кімната 7; ідентифікаційний код 31512832) до Голосіївської районної в м. Києві ради (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 42; ідентифікаційний код 26077543) та Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов №130 імені Данте Аліг'єрі міста Києва (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 128; ідентифікаційний код 22879398) про визнання припиненим зобов'язання відмовити повністю.
2. Судові витрати позивача, пов'язані з розглядом справи, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Невірос".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.07.2022.
Суддя Р.В. Бойко