ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2022Справа № 910/2734/22
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового
фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"
04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 34;
ідентифікаційний код 31454734
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙБУД ГРУП"
03022, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 30; ідентифікаційний код 39861149
про стягнення грошових коштів у розмірі 534 130,60 грн,
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙБУД ГРУП" про стягнення грошових коштів за договором підряду №2020-14-Т від 16.02.2020 у розмірі 534 130,60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/2734/22. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Згідно з ч. 7 зазначеної статті учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 вересня 2018 року у справі № 910/23064/17.
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення №0105492188332 повернуто до суду з посиланням на закінчення встановленого терміну зберігання.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №910/2734/22 однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.09.2012 № 1540 «Про реконструкцію житлового будинку на бульварі Кольцова, 24-а у Святошинському районі» (зі змінами) (далі - Розпорядження) Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» визначено замовником такої реконструкції.
Підпунктом 3.4 пункту 3 Розпорядження зобов'язано КП «Спецжитлофонд» забезпечити проведення підрядних і будівельних робіт відповідно до законодавства.
За результатом проведення публічних закупівель, між комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі - КП «Спецжитлофонд»/Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙБУД ГРУП» (далі - ТОВ «Скайбуд Груп»/Відповідач) було укладено договір підряду № 2Р20-14-Т на виконання будівельних робіт від 16.02.2020 (далі - Договір № 2020- 14-Т-Договір) відповідно до умов якого КП «Спецжитлофонд» (Замовник) доручає, а ТОВ «Скайбуд Груп »» (Генпідрядник) забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт з реконструкції будинку на бульварі Кольцова, 24-а у Святошинському районі міста Києва.
На виконання умов Договору, за виконані Відповідачем будівельні роботи на об'єкті будівництві, Комунальне підприємство сплатило на рахунок ТОВ «Скайбуд Груп» кошти у розмірі 3 204 783,60грн. по Договору № 2020-14-Т.
Плата вказаних коштів Позивачем на розрахунковий рахунок Відповідача підтверджується платіжними дорученнями № 22 від 16.06.2021 на суму 1 452 075,60 грн. та № 21 від 16.06.2021 на суму 1 752 708,00 грн.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником- податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 20.8 розділу XX. «Інші умови» Договору, Сторони погодили дотримуватися вимог Податкового кодексу України з адміністрування ПДВ в тому числі вимоги щодо складання, оформлення та порядку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, пунктом 20.9 Договору передбачено, якщо в результаті невиконання або неналежного виконання однією із Сторін зобов'язань, зазначених у пункті 20.8 Договору, інша Сторона позбувається права на формування податкового кредиту ПДВ (у тому числі по податковим накладним, не зареєстрованим в ЄРПН, або зареєстрованих з порушенням вимог) та/або позбавлена інших прав, наданих ПК України у зв'язку з формуванням податкового кредиту ПДВ, така потерпіла Сторона має право застосувати до іншої Сторони штраф у розмірі суми ПДВ у податковій накладній, податковий кредит по якій неможливо сформувати.
Як вбачається із виписок з системи електронного адміністрування ПДВ та квитанцій про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Скайбуд Груп» не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ - 534 130,60 грн.
За твердженням позивача, через дії ТОВ «Скайбуд Груп», які суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, КП «Спецжитлофонд» було позбавлене права на формування податкового кредиту за податкові накладні, які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання цієї позовної заяви.
Відповідно до пункту 20.10 Договорів сума штрафу, зазначеного в пункті 20.9 Договору, виплачується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання письмової претензії однієї із Сторін, яка позбулася через дії/бездіяльність іншої сторони можливості формування податкового кредиту ПДВ, із суми платежу з господарської операції, в рамках якої виписувалася (або повинна була/бути виписана) незареєстрована/невірно зареєстрована/недійсна податкова накладна.
З метою досудового врегулювання спору, комунальне підприємство зверталось до Відповідача про виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати на рахунок комунального підприємства штрафу у сумі незареєстрованих податкових накладних з податку на додану вартість, проте, станом на дату подання позову, грошові кошти на розрахунковий рахунок комунального підприємства так і не надійшли.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, Позивач вказує, що внаслідок бездіяльності Відповідача, підприємству Позивача були заподіяні збитки на суму 534 130,60 грн.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно ч. 1, ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За загальними положеннями, наведеними у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положеннями п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. ( п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України )
Тобто сума податку на додану вартість, що не включена до податкового кредиту позивача внаслідок невиконання своїх обов'язків зі своєчасної реєстрації податкової декларації, є його збитками.
Як вбачається з матеріалів справи, у порушення п. 20.9 та п. 20.10 Договорів ТОВ «Скайбуд Груп» не виконало зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних, чим позбавило комунальне підприємство права на формування податкового кредиту та не сплатило штраф у розмірі суми ПДВ у податкових накладних, податковий кредит по яким неможливо сформувати.
Таким чином, суд вважає заявлену позивачем до стягнення суму збитками, оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної, позивач не отримав суму податкового кредиту, втратив право на включення суми ПДВ у розмірі 534 130,60 грн. за договором до податкового кредиту та, відповідно можливості зменшення суми своїх податкових зобов'язань з ПДВ, тому, що згідно з вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку податкових накладних в ЄРПН не дає право покупцю на включення сум податку на додатну вартість до податкового кредиту.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку щодо реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 534 130,60 грн. збитків.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙБУД ГРУП" (03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 30; ідентифікаційний код 39861149) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" ( 04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 34; ідентифікаційний код 31454734) 534 130 грн. 60 коп. збитків та 8011 грн. 96 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов