ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.07.2022Справа № 910/14048/21
За позовом Національної поліції України (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксформтрейд" (м. Одеса)
про стягнення 339.913,84 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Кузьмін О.В.
Від відповідача: не з'явився
Національна поліція України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксформтрейд" про стягнення 339.913,84 грн, з яких: 248.355,87 грн пені та 91.557,97 грн штрафу, за прострочення строків виконання зобов'язання за Договором № 106НП від 01.06.20. про закупівлю штормового одягу (куртка спеціальна) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18220000-7) щодо поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.21. позовну заяву передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.21. означену ухвалу скасовано, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.21. позовну заяву залишено без руху.
10.12.21. від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.21. відкрито провадження у справі № 910/14048/21, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Люксформтрейд" змінило свою адресу місцезнаходження, що унеможливило його повідомлення про розгляд даної справи.
У зв'язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.22. суд вирішив розгляд справи № 910/14048/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 10.03.22.
Підготовче засідання, призначене на 10.03.22., не відбулось у зв'язку із веденням на території Київської області бойових дій та загрозою для життя і здоров'я громадян.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.22. підготовче засідання у справі призначено на 09.06.22.
09.06.22. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.07.22.
Представник позивача в судовому засіданні 12.07.22. позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та його неявка не перешкоджає розгляду справи.
12.07.22., по виходу з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.06.20. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір № 106НП про закупівлю штормового одягу (куртка спеціальна) (далі - товар), за умовами якого останній зобов'язався поставити покупцю товар, а покупець - прийняти та оплатити вказаний товар у порядку та на умовах, визначених цим правочином (пункт 1.1. договору).
Згідно з пунктом 1.2. договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, та ціна договору визначається у специфікації товару (додаток № 1 до договору) і ростовці товару (додаток № 2 до договору).
Відповідно до пункту 3.1. договору його ціна становить 21.062.754,00 грн з ПДВ.
Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару в термін до 30.09.20. включно за адресою покупця: 03115, місто Київ, вулиця Святошинська, 27. У разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки товару вважається перший за ним робочий день (пункт 5.1. договору).
За пунктом 5.2. договору датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної.
За умовами пункту 9.2. договору за порушення строків виконання зобов'язання з постачальника стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
При цьому день поставки товару, поставленого постачальником з порушенням строку, передбаченого пунктом 5.1. розділу 5 цього договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього правочину.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації в покупця та діяв до 31.12.20., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (пункт 12.1. договору).
Позивачем та відповідачем було підписано та скріплено печатками додатки до договору: № 1 (специфікація), № 2 (ростовка), № 3 (технічний опис) та № 4 (супровідний лист на поставку товару) до договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв товар за видатковими накладними: від 08.10.20. № 1007/03 на суму 2.977.383,30 грн, від 12.10.20. № 1015/03 на суму 2.868.175,02 грн, від 19.10.20. № 1020/02 на суму 2.387.112,12 грн, від 20.10.20. № 1015/04 на суму 3.510.459,00 грн, від 26.11.20. № 1124/3 на суму 1.307.971,02 грн.
Товар за цими накладними було поставлено з порушенням встановленого пунктом 5.1. договору строку, у зв'язку з чим позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача штрафні санкції: пеню в загальному розмірі 248.355,87 грн, а також штраф у сумі 97.557,97 грн, на підставі пункту 9.2. договору.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що відповідач взятий на себе за договором обов'язок щодо поставки товару в обумовлений строк не виконав.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України в разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені та штрафу, дійшов висновку про їх правильність, арифметичну вірність та відповідність визначених періодів нарахування пені вимогам чинного законодавства.
У наданому позивачем листуванні між сторонами відповідач просив продовжити строки поставки товару у зв'язку з обставинами щодо введених карантинних обмежень, на підтвердження чого надав висновок Київської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 10.12.20. № 1703-4/669.
З цього приводу суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що вказаний висновок не є доказом настання форс-мажорних обставин відповідно до умов пункту 10.04. договору.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 248.355,87 грн пені та 97.557,97 грн штрафу є обґрунтованими, доведеними, не спростованими в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксформтрейд" (65098, місто Одеса, вул. Космонавтів, будинок 36; ідентифікаційний код 43243287) на користь Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ідентифікаційний код 40108578) 248.355 (двісті сорок вісім тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн 87 коп. пені, 91.557 (дев'яносто одну тисячу п'ятсот п'ятдесят сім) грн 97 коп. штрафу та 5.098 (п'ять тисяч дев'яносто вісім) грн 71 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 28.07.22.
Суддя Т.М. Ващенко