ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2022Справа № 910/1708/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Курахівська ЦЗВ"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 107272,09 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники сторін не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" вартості нестачі вантажу у розмірі 107272,09 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/1708/22; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/1708/22 вручена відповідачу 23.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491909150.
20.04.2022 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує. Відповідач вказує, що при розрахунку ціни позову вартість вантажу у вагонах № 53017042, 56214760, 56271133, 61076675 була визначена у іншому розмірі, ніж вказано у довідках, долучених до матеріалів справи. Згідно перерахунку відповідача ціна позову становить 102495,10 грн. У відзиві відповідач, серед іншого, просить поновити строк для подання відзиву на позов з огляду на введення з 24.02.2022 для працівників підрозділів регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" режиму простою, неможливість вчасного отримання поштової кореспонденції та постійні сигнали повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 23.06.2022 поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та прийнято відзив до розгляду.
Можливістю подання відповіді на відзив відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України позивач не скористався.
Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
У листопаді 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" здійснено відправку вугілля кам'яного у твердому стані, вологість 0% на адресу ДТЕК Криворізька ТЕС залізничним транспортом зі станції відправлення Курахівка Донецької залізниці до станції призначення Зелене Поле Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничними накладними, які долучені позивачем до позовних матеріалів.
На станціях Зелене Поле, Запоріжжя-Ліве залізницею проведено комісійну перевірку маси вантажу та за результатами зважування виявлено, що частину вантажу у вагонах, які перевозились за спірними залізничними накладними втрачено, про що складено відповідні комерційні акти.
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на загальну суму 107272,09 грн.
Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
За змістом ст.307 Господарського кодексу України, ст.909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст.2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст.3 Статуту).
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч.2 ст.307 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Частиною 2 ст.24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
За приписами ст.37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.
Матеріалами справи (залізничні накладні № 51636413 від 09.11.2021, № 51632628 від 09.11.2021, досильна накладна № 45132172 від 11.11.2021, № 51586055 від 06.11.2021, досильна накладна № 51591295 від 06.11.2021, № 51586006 від 06.11.2021, № 51576643 від 06.11.2021, досильна накладна № 45117538 від 09.11.2021, № 51628162 від 08.11.2021) підтверджується прийняття Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) вантажу до перевезення від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (вантажовідправник) та здійснення його перевезення зі станції відправлення Курахівка Донецької залізниці до станції призначення - Зелене Поле Придніпровської залізниці.
Згідно із ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст.113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
У відповідності до ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Як встановлено судом, за результатами зважування вантажу, який перевозився згідно залізничних накладних № 51636413 від 09.11.2021, № 51632628 від 09.11.2021, № 51586055 від 06.11.2021, № 51586006 від 06.11.2021, № 51576643 від 06.11.2021, № 51628162 від 08.11.2021 виявлено його часткову втрату у вагонах №№56743560, 54751102, 59410795, 5699981, 56962483, 56148570, 53590436, 53017042, 56214760, 56271133, 61076675, на підтвердження чого перевізником складено відповідні комерційні акти.
Зокрема, зі змісту комерційних актів №466707/174 від 11.11.2021 вбачається, що нестача вантажу у вагоні №56743560 складає 3100 кг, №460005/1830/179 від 11.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №54751102 складає 3350 кг, №466707/168 від 09.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №59410795 складає 1700 кг, №466707/156 від 09.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №5699981 складає 6700 кг, №466707/157 від 09.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №56962483 складає 2900 кг, №466707/158 від 09.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №56148570 складає 4600 кг, №466707/160 від 09.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №53590436 складає 1600 кг, №466707/159 від 09.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №53017042 складає 3100 кг, №460005/1815/178 від 09.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №56214760 складає 4350 кг, №466707/175 від 11.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №56271133 складає 1300 кг, №466707/176 від 11.11.2021 - нестача вантажу у вагоні №61076675 складає 2400 кг.
Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, а тому визнаються судом належними та допустимими доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладних, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №№56743560, 54751102, 59410795, 5699981, 56962483, 56148570, 53590436, 53017042, 56214760, 56271133, 61076675.
При цьому будь-які зауваження щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які їх підписали, а також факти їх опротестування з боку сторін в матеріалах справи відсутні.
Підпунктом 8 п.2 ст.16 Цивільного кодексу України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Вимогами ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки.
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційними актами, які є належними і допустимими доказами у відповідності до вимог ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
В той час як Акціонерне товариство "Українська залізниця", всупереч викладеним вище нормам процесуального законодавства, враховуючи обставини, які встановлені самим відповідачем у комерційних актах, не спростувала подані позивачем докази на підтвердження завдання збитків у зв'язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника. Відповідач також не надав жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого ним без зауважень до перевезення вантажу виникла з незалежних від відповідача причин.
Отже за висновками суду Акціонерне товариство "Українська залізниця" повинно відшкодувати позивачу збитки, завдані незбереженням вантажу під час його перевезення.
Статтями 130, 133 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач вантажу має право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Так п.2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред'явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.
Згідно положень ст.133 Статуту залізниць України ДС ДТЕК Криворізька ТЕС (в особі начальника та головного бухгалтера) передав право пред'явлення позову щодо недостачі вантажу, відправленого за залізничними накладними № 51636413 від 09.11.2021, № 51632628 від 09.11.2021, досильна накладна № 45132172 від 11.11.2021, № 51586055 від 06.11.2021, досильна накладна № 51591295 від 06.11.2021, № 51586006 від 06.11.2021, № 51576643 від 06.11.2021, досильна накладна № 45117538 від 09.11.2021, № 51628162 від 08.11.2021, вантажовідправнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ".
Відповідно до ч.3 ст.314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Згідно із ст.113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст.114 Статуту).
Згідно з ст.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
На підтвердження вартості втраченого вантажу, який перевозився за залізничними накладними № 51636413 від 09.11.2021, № 51632628 від 09.11.2021, № 51586055 від 06.11.2021, № 51586006 від 06.11.2021, № 51576643 від 06.11.2021, № 51628162 від 08.11.2021 позивачем надано довідки про вартість вугільної продукції, які складені вантажовідправником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ", підписані директором та начальником відділу з планування та інвестицій.
Враховуючи положення ч.2 ст.623 Цивільного кодексу України, ст.314 Господарського кодексу України, а також ст.115 Статуту залізниць України, суд вважає, що надані позивачем довідки вантажовідправника, в яких визначена вартість однієї тонни вантажу, відправленого згідно вищевказаних накладних, є належним підтвердженням вартості втраченого під час перевезення залізницею вантажу, а відтак, розмір збитків є підтвердженим відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до п.2.7 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що положення ст.115 Статуту не визначають вичерпного переліку документів, які можуть підтверджувати вартість вантажу, суд визнає надані позивачем довідки про вартість вугільної продукції належними та допустимими доказами на підтвердження вартості відправленого за залізничними накладними № 51636413 від 09.11.2021, № 51632628 від 09.11.2021, № 51586055 від 06.11.2021, № 51586006 від 06.11.2021, № 51576643 від 06.11.2021, № 51628162 від 08.11.2021 вантажу.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з п."г" ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.
Судом встановлено, що вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам'яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), Митного тарифу України, встановленого Законом України №584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) та розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України №163 від 19.03.2002 є мінеральним паливом.
Отже з урахуванням п.27 Правил видачі вантажів, враховуючи те, що втраченим вантажем за залізничними накладними № 51636413 від 09.11.2021, № 51632628 від 09.11.2021, № 51586055 від 06.11.2021, № 51586006 від 06.11.2021, № 51576643 від 06.11.2021, № 51628162 від 08.11.2021 було вугілля кам'яне, а за даними, які зазначені в графі 20 цієї накладної, у вугіллі кам'яному показник вологи не перевищує гранично допустиму норму, позивачем обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу при розрахунку збитків.
Суд перевірив розрахунок вартості нестачі вантажу, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним в розрізі вартості недостачі по кожному окремому вагону. Однак, при визначенні загальної вартості недостачі в 11 вагонах, позивач припустився арифметичної помилки. Згідно перерахунку суду, загальна вартість втраченого вантажу, яка підлягає відшкодуванню відповідачем становить 107261,09 грн. З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.
Щодо заперечень відповідача, що позивачем при здійсненні розрахунку вартості недостачі по 4 вагонах взято іншу вартість 1 тони вантажу, ніж вказано в долучених до матеріалів справи довідках, то твердження відповідача не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлений судом факт втрати частини вантажу та належного підтвердження розміру збитків за залізничними накладними № 51636413 від 09.11.2021, № 51632628 від 09.11.2021, № 51586055 від 06.11.2021, № 51586006 від 06.11.2021, № 51576643 від 06.11.2021, № 51628162 від 08.11.2021 та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" да Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 107261,09 грн.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вул. Є. Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (85621, Донецька обл., Мар'їнський р-н, село Вовчанка(п), вул. Нагорна, будинок 1А, ідентифікаційний код 33959754) 107261 (сто сім тисяч двісті шістдесят одну) грн 09 коп. збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні та судовий збір у розмірі 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 75 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова