29 липня 2022 року
м. Київ
справа № 280/5923/21
адміністративне провадження № К/990/17849/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №280/5923/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (Товариство, ТОВ) «Машинобудівний завод «Квік» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ «Машинобудівний завод «Квік» звернулось із позовною заявою до ГУ ДПС, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.05.2021 №0064040705 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 697684,50 грн та №0064030705 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у на 772264,00 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022, позов ТОВ «Машинобудівний завод «Квік» задоволено; здійснено розподіл судових витрат.
07.07.2022 відповідач засобами поштового зв'язку направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в касаційній скарзі зазначається (зазначаються) підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Вимоги наведеної норми стосуються не тільки формального зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС, а й факту зазначення підстави касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС.
В касаційній скарзі ГУ ДПС підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №640/3516/19.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС).
В постанові від 28.10.2020 у справі №640/3516/19 Верховним Судом висловлена позиція стосовно того, що наявність у платника податку документів, якими оформлена господарська операція, та податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог норм податкового законодавства, сплата продавцю ціни товару, в яку включено суму податку на додану вартість (далі - ПДВ), не є вичерпними підставами для визнання за платником податку права на податковий кредит.
Висновок Верховного Суду, якому, згідно з доводами ГУ ДПС, не відповідає застосування норм права в оскаржуваних відповідачем судових рішеннях, полягає в тому, що предметом доказування у справах, спір в яких стосується права платника ПДВ на податковий кредит, становлять обставини, що підтверджують (або спростовують) обґрунтованість задекларованої суми податкового кредиту. До таких обставин належать, зокрема обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги) в разі, якщо контролюючий орган виключив з податкового обліку платника ПДВ суму податку з підстав нереальності (безтоварності) операції з постачання. У такому випадку документи підлягають оцінці з врахуванням усіх обставин, в тому числі, й обставин щодо характеру діяльності постачальника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.
Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі № 200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18.
Задовольняючи позов ТОВ «Машинобудівний завод «Квік», суди першої та апеляційної інстанцій виходили із встановлених у справі обставин, що Товариство придбало послуги з оброблення деталей, вузлів, запасних частин у ТОВ «Дефлекс Харків» та товарно-матеріальні цінності (деталі, вузли, запасні частини) у ТОВ «Модум Техно» та ТОВ «Фармер Лайт», суми ПДВ в ціні яких віднесло до сум податкового кредиту за першою з подій, з якою норми пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України пов'язують право платника ПДВ на податковий кредит (за датою отримання товару (послуги)). Факт здійснення операцій з постачання зазначеними постачальниками на адресу Товариства товарно-матеріальних цінностей та послуг суди встановили на підставі оцінки наданих сторонами доказів.
Наданим позивачем доказам (актам здачі-приймання робіт, товарно-транспортним накладним, актам здачі-приймання товарно-матеріальних цінностей після обробки, платіжним дорученням, господарським договорам поставки та про вантажні перевезення) суди дали оцінку з врахуванням інформації щодо характеру діяльності ТОВ «Модум Техно», ТОВ «Фармер Лайт», ТОВ «Дефлекс Харків», яка наведена в акті перевірки(щодо відсутності у цих суб'єктів господарювання умов та ресурсів, необхідних для здійснення поставок), а також з врахуванням доводів відповідача щодо недоліків у наданих Товариством облікових документах та відсутності всіх документів, які мають бути (цей довід відповідача стосувався документів про якість товарно-матеріальних цінностей).
Доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження фактично стосуються заперечення оцінки доказів судами першої та апеляційної інстанцій, як підстави, на якій ґрунтується висновок судів щодо встановленого факту здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Модум Техно», ТОВ «Фармер Лайт», ТОВ «Дефлекс Харків».
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Порушення норм процесуального права при оцінці доказів може бути підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС. Однак, таку підставу касаційного оскарження ГУ ДПС у касаційній скарзі не зазначає.
Нормою пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ.А. Усенко