29 липня 2022 року
м. Київ
справа № 816/633/17
адміністративне провадження № К/9901/23578/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 (суддя - Єресько Л.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 (судді Перцова Т.С., Дюкарєва С.В., Жигилій С.П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа - Ліквідаційна комісія Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
04 травня 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у відмові від 24.03.2017 року в проведенні службового розслідування нещасного випадку (травмування), що стався 18.07.1996 року з колишнім працівником міліції ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області, знаходячись при виконанні службових обов'язків, під час проведення учбово - тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї;
- зобов'язати Ліквідаційну комісію Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 18.07.1996 року з колишнім працівником міліції ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області, знаходячись при виконанні службових обов'язків, під час проведення учбово - тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї та оформити його результати з урахуванням вимог пунктів 3.8, 3.9, 3.10, 3.19 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 року, при цьому скласти та видати висновок службового розслідування та акти за формами "Н- 1" та "Н - 5" у встановлені строки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом від 24.03.2017 за підписом заступника голови ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України позивачу протиправно відмовлено в проведенні розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 18.07.1996 на тій підставі, що ним при зверненні від 17.03.2017 не було надано лікарняний листок, хоча про його видачу із зазначенням номеру (№ 029923) вказано в епікризі з історії хвороби, а сам листок непрацездатності (лікарняний листок) по закінченню лікування здано до Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.05.1981 (наказ про прийняття УВС Полтавського облвиконкому від 01.06.1981 № 103 о/с) по 19.06.2001 (наказ про звільнення УМВС України в Полтавській області від 19.06.2001 № 51 о/с), звільнений за ст. 65 п. «а» (за віком у відставку) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 19.06.2001 у спеціальному званні «майор міліції» (а.с.56).
У період з 19.12.1994 по 20.09.1998 ОСОБА_1 перебував на посаді старшого уповноваженого групи по організації розкриття злочинів проти особи відділення КР Лубенського міськрайонного відділу УМВС у Полтавській області (а.с. 82).
18.07.1996, близько 10 год. 30 хв., позивач, перебуваючи на посаді старшого уповноваженого відділення карного розшуку Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області, під час проведення учбово - тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї отримав акустичну травму.
Після отримання зазначеної травми було доставлено до лікувального закладу, де позивач з 18.07.1996 по 02.08.1998 знаходився на стаціонарному лікуванні в ЛОР відділенні Лубенського ЦРЛ.
17.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області (а.с. 13), просив:
- створити комісію з розслідування нещасного випадку за фактом колишнього працівника Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку капітана міліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків, 18.07.1996, під час проведення учбово - тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї;
- провести службове розслідування за фактом травмування колишнього працівника Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку капітана міліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків, 18.07.1996, під час проведення учбово - тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї, та оформити його результати з урахуванням вимог «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України», затверджене наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.
До заяви від 17.03.2017 ОСОБА_1 додано копію епікризу про перебування на стаціонарному лікуванні в ЛОР відділенні Лубенської ЦРЛ з 18.07.1996 по 02.08.1996 (а.с. 14).
За результатами розгляду заяви ліквідаційною комісією надано відповідь від 24.03.2017 № 3322/115/117/01-2017 в якій вказано, що оскільки ОСОБА_1 не надано документального медичного підтвердження, а саме лікарняного листа, ліквідаційна комісія Лубенського МВ не має підстав для створення комісії з розслідування нещасного випадку за фактом травмування ОСОБА_1 під час проведення учбово - тренувальних стрільб з табельної вогнепальної зброї, та просили надати копію лікарняного лиса, що буде підставою створення комісії (а.с. 16).
24.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом № С-146 (а.с. 50), де просив повідомити чи створено комісію з розслідування нещасного випадку за фактом травмування 18.07.1996 ОСОБА_1 , чи проводиться службове розслідування за даним фактом та які дані необхідно йому подати для більш повного та об'єктивного розслідування.
Листом від 31.03.2017 № 3681/115/117/01-2017 (а.с. 51) позивачу надана відповідь, яка аналогічна відповіді відповідача в листі від 24.03.2017 № 3322/115/117/01-2017, з пропозицією надати копію лікарняного листа, що буде підставою для створення комісії з розслідування нещасного випадку за фактом травмування.
Не погодившись із відмовою від 24.03.2017 щодо створення комісії з розслідування нещасного випадку за фактом травмування, позивач звернувся до суду із оскарженням.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано відмову Ліквідаційної комісії Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області у створенні комісії з розслідування нещасного випадку за фактом травмування ОСОБА_1 , викладену у листі від 24.03.2017 р. № 3322/115/117/01-2017.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Лубенського міського відділу (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 18.07.1996 з ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого відділення карного розшуку Лубенського МРВ УМВС України в Полтавській області, та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1346 від 27.12.2002 р. та з урахуванням висновків суду по даній справі.
В інший частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування відмови у створенні комісії з розслідування нещасного випадку за фактом травмування ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався 18.07.1996 з позивачем.
Крім того, судом першої інстанції було зазначено, що вимагати від ОСОБА_1 надати листок про втрату працездатності за період, за який його було надано останнім та в подальшому знищеного за закінченням терміну зберігання самим відповідачем, є неправомірною вимогою відповідача.
Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог, суди виходили з того, що такі вимоги є передчасними, оскільки в даному провадженні судом не досліджуються такі причинно - наслідкові зв'язки (спір стосується наявності підстав для призначення розслідування та створення відповідної комісії). Встановлення зазначених зв'язків є дискреційним повноваженням відповідної комісії, а тому суд без її висновків та рішень не може перебирати на себе повноваження комісії ще до її утворення. Суд може в подальшому надати правову оцінку висновкам комісії, у випадку їх оскарження.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що звернувшись до Ліквідаційної комісії Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області, позивач не надав оригіналу чи копії лікарняного листка про тимчасову непрацездатність за період з 18.07.1996 року по 02.08.1996 року, а встановити, чи подавався лікарняний лист ОСОБА_1 до Лубенського МВ, перебуваючи на посаді слідчого, не надавалося можливим, у зв'язку із тим, що лікарняні листки, відповідно до наказу МВС України від 27.12.1994 р. № 710, зберігаються в підрозділі протягом трьох років та на даний час знищені.
Крім того скаржник стверджує, що норми вказаного Порядку не повинні застосовуватися до спірних відносин, оскільки прийняті через шість років після події, щодо якої позивач просить провести розслідування. Крім того, вважає, що ліквідаційна комісія Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області та ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області не можуть мати статус відповідача та третьої особи в адміністративній справі.
Відповідач посилається в касаційній скарзі також на те, що ліквідаційна комісія Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області та ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області не можуть мати статус відповідача та третьої особи в адміністративній справі.
Позивачем було надано заперечення на касаційну скаргу в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що єдиною підставою для відмови позивачу у створенні комісії з розслідування нещасних випадків стало те, що за оцінкою відповідача ОСОБА_1 не було підтверджено підставу для такого розслідування, а саме тієї обставини, що заявником було втрачено працездатність на один робочий день чи більше, що на їх думку може підтверджуватися виключно листком про втрату працездатності.
Суди зазначили, що встановити, чи подавав ОСОБА_1 лікарняний листок до Лубенського МВ не надалося можливим, у зв'язку з тим, що термін зберігання лікарняних листів відповідно до вимог того ж наказу МВС № 710 - три роки, а на даний час вони знищені.
На запит суду комунальною Лубенською центральною міською лікарнею (КЛЦМЛ) повідомлено, що гр. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КЛЦМЛ в період з 18.07.1996 по 02.08.1996 з діагнозом акустична травма, лівосторонній кохлеарний неврит, за наслідками видавався лікарняний лист № 029923. На підтвердження надано виписку із медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого № 6882/1064 (а.с. 37-38).
Суди зазначили, що факт перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в КЛЦМЛ в період з 18.07.1996 по 02.08.1996 з діагнозом акустична травма, лівосторонній кохлеарний неврит підтверджується матеріалами справи. Так само як і факт видачі лікарняного листа № 029923, про що мається запис в історії хвороби позивача, яка зберігається в архіві КЛЦМЛ.
Враховуючи вищенаведене, суди обґрунтовано не прийняли до уваги доводи про не підтвердження позивачем факту тимчасової непрацездатності.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346 розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок № 1346).
Згідно пункту 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Пунктом 3.1 Порядку № 1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Відповідно до пункту 3.5 Порядку № 1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
Отже, пунктом 3.5 прямо передбачено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією.
Відповідно до п. 3.19 Порядок № 1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Представник третьої особи в ході розгляду ссправи у судах попередніх інстанцій підтвердив, що дійсно нормами Порядку не передбачено будь-яких строків для звернення про розслідування нещасних випадків.
Таким чином, під час проведення розслідування нещасного випадку підлягає застосуванню Порядок, чинний час проведення такого розслідування.
Крім того, враховуючи, що станом на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій запис про припинення юридичної особи Лубенського МВ (з обслуговування м. Лубни та Лубенського району) УМВС України в Полтавській області до ЄДР не внесений, така установа в особі ліквідаційної комісії, до якої перейшли всі повноваження щодо керівництва нею, може бути відповідачем у судових провадженнях.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано дійшли висновку щодо протипранвості дій відповідача в цій частині та прийняли рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст.341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2017 у цій справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
А.А. Єзеров