28 липня 2022 року
м. Київ
справа №320/7536/20
адміністративне провадження №К/990/18011/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший столичний хлібозавод" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший столичний хлібозавод" задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.08.2020 №Ю-0005513305; здійснено розподіл судових витрат.
13.07.2022 відповідач направив засобами поштового зв'язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставами касаційного оскарження зазначив пункти 3, 4 частини четвертої статті 328, пункти 1, 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Вимога наведеної норми стосується не тільки формального зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС, але й викладення підстави касаційного оскарження по суті.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Підстава касаційного оскарження, встановлена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, передбачає, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, заперечує правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а не правильне встановлення апеляційним судом обставин у справі.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального (та/чи процесуального) права, яку неправильно застосовано (порушено) судом апеляційної інстанції, висновок щодо застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку відповідача, така норма повинна застосовуватися.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, ГУ ДПС вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм пунктів 44.1, 44.6. статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпунктів «а», «б», підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та пункту 10 статті 1, пункту 1 частини першої статті 7, пунктів 1, 2, 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та, як зазначено у касаційній скарзі, норм, що регулюють справляння Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в нерозривній єдності їх застосування та без врахування практики Верховного Суду із загальних питань щодо розгляду справ, предметом яких є питання ненадання платником податків під час перевірки документів, які підтверджують показники податкової звітності, що виключає їх врахування під час судового розгляду.
Одночасно ГУ ДПС вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм в нерозривній єдності з врахуванням конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Відповідач у касаційній скарзі посилається на не дослідження судами попередніх інстанцій реєстрів подорожніх листів та наказу №51 від 07.96.2017.
Враховуючи, що ГУ ДПС не зазначає, застосування яких конкретних норм та в яких конкретних правовідносинах, стосується його довід щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, а як свідчить зміст рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022, реєстри подорожніх листів та наказ №51 від 07.96.2017 були досліджені судом, зазначені ГУ ДПС підстави касаційного оскарження потребують уточнення.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: касаційну скаргу з уточненням підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень у цій справі.
Керуючись статтею 248, частиною четвертою статті 330, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.М. Яковенко ,
Судді Верховного Суду