28 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/2649/20 пров. № А/857/9172/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Марини Віктора Георгійовича на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (постановлена головуючим-суддею Гебеш С.А., час проголошення ухвали 10 год 00 хв у м. Ужгороді, дата складання повного тексту судового рішення 02 травня 2022 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправними дій, наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (далі - ГУ НП, відповідач) щодо звільнення її зі служби в поліції - сержанта поліції, поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Міжгірського відділення поліції Хустського відділу поліції ГУ НП, визнати протиправним та скасувати наказ №1345 від 18.06.2020, яким звільнено її було зі служби в поліції поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Міжгірського відділення поліції Хустського відділу поліції ГУ НП, визнати протиправним та скасувати наказ №131 о/с від 19.06.2020 про звільнення її зі служби в поліції, визнати протиправним та скасувати наказ №134 о/с від 18.06.2020, яким внесено зміни до наказу №131 о/с, поновити її з 19.06.2020 на службі в Національній поліції - на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Міжгірського відділення поліції Хустського відділу поліції ГУ НП та стягнути середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.06.2020 до набрання рішенням законної сили.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2021, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
21.12.2021 до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , підписана її представником Марина В.Г., про перегляд рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по адміністративній справі №260/2649/20 було відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача Марина В.Г. подав апеляційну скаргу, в якій через невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, просить її скасувати та задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 та прийняти постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що після набрання рішенням законної сили, позивачу стало відомо дві обставини, які є істотними для вирішення справи та які не були відомі під час її розгляду. Зокрема, зазначає, що 20.12.2021 вона спілкувалась із гр. ОСОБА_2 , яка надала їй копію підписаної нею та нотаріально засвідчену заяву, в якій містяться докази, які раніше не були відомі суду, а саме пояснення гр. ОСОБА_3 , які підтверджують, що нею не вчинявся дисциплінарний проступок, а службове розслідування проведено поверхнево. Також, як на другу обставину вказує наявність постанови про закриття кримінального провадження від 14.12.2022, яка підтверджує той факт, що ОСОБА_1 діяла по відношенню до ОСОБА_3 в межах закону та у її діях відсутній складу злочину.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Від представника позивачки ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду вказаного клопотання колегія суддів ухвалила його відхилити, оскільки відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача (його представника). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем у якості підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами заява ОСОБА_3 та постанова про закриття кримінального провадження, не є такими, оскільки такі виникли після ухвалення судового рішення у даній справі, не існували під час розгляду справи та не є тими фактичними обставинами, які мають істотне значення для вирішення спору. Заява ОСОБА_3 за своєю суттю є зміною показів останньої, що також в контексті положень ч.4 ст.361 КАС України не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1, 2 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч.2 ст.361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є крім іншого істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
За змістом частини четвертої статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Таким чином, стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Відтак, нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, не були відомі і не могли бути відомі на той час особі, яка звертається із заявою, та не були встановлені судом, обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
В контексті наведеного слід зазначити, що ознаками нововиявлених обставин є їх істотність та наявність існування під час розгляду справи. Тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував спір по суті.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Разом з тим, не відноситься до поняття нововиявленої обставини новий доказ у справі або нове обґрунтування позовних вимог, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.3, 4 ст.361 КАС України).
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.
Колегія суддів враховує, що ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане сумніву (справа «Брумареску проти Румунії», від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Отже, процедура скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, проте він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Крім того, колегія суддів зазначає, що нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, які зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Варто звернути увагу на те, що частиною шостою статті 361 КАС України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. При цьому, не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Крім того, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.05.2018 по справі №303/3535/16, від 04.09.2018 по справі №809/824/17, від 22.11.2018 по справі №826/14224/15 та ухвалі Верховного Суду від 01.02.2019 по справі №2040/7218/18, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при вирішенні даного питання.
Відповідно до ст.362 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно п.5 ч.2 ст.364 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
При застосуванні наведених положень важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. ЄСПЛ допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявниця вказує, що нововиявленими обставинами у даній справі є дві, а саме : нотаріально підписана Чепарою В. заява з її поясненнями та постанова про закриття кримінального провадження від 14.12.2021 відносно ОСОБА_1 .
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що надання нових, а саме протилежних пояснень ОСОБА_3 , які викладені у доданій ОСОБА_1 заяві не є нововиявленою обставиною. При цьому, попередні пояснення ОСОБА_3 вже були досліджені судами першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи, а зміна показів, на думку колегії суддів, не можна вважати нововиявленою обставиною. Крім того, з урахуванням наведених вище мотивів, колегія суддів вважає, що така обставина не може бути нововиявленою, оскільки не існувала під час розгляду справи.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що належного підтвердження доводів у частині надання завідомо неправдивих показань заявником не надано, так як і не надано результатів здійснення кримінальних проваджень, яким було би встановлено відповідний факт.
Стосовно рішення про закриття кримінального провадження від 14.12.2022, то таке прийняте не з реабілітуючих підстав на користь позивача, а у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищевказані обставини не є нововиявленими, оскільки такі отримані після ухвалення рішення у даній справі, не існували під час розгляду справи та не є тими фактичними обставинами, які мають істотне значення для вирішення справи.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 361-369 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Марини Віктора Георгійовича залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року по справі №260/2649/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 29.07.2022