29 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/7251/21 пров. № А/857/7363/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Носа С. П., Шинкар Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Денисюком Р. С. у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведення перерахунку пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.07.2011 по 31.09.2017 без обмеження максимального розміру пенсії;
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2017 по даний час відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату йому заборгованості по пенсії з дня припинення виконання частини четвертої статті 54, статей 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2011 по 31.09.2017, з врахуванням групи інвалідності та її зміни, індексу інфляції та раніше виплачених сум, а також здійснити перерахунок і виплату йому пенсії, як ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, особі з інвалідністю ІІ групи, з 01.10.2017 по даний час відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, та провести обчислення його пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням відсотку втрати працездатності 80%, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І-ї категорії, є особою з інвалідністю ІІ групи від захворювання, пов'язаного з роботами на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір його пенсії повинен обчислюватись, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату заборгованості пенсії з дня припинення виконання частини четвертої статті 54, статей 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.07.2011 по 31.09.2017, а також здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.10.2017 по 18.01.2021 відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повернуто позивачу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані обставинами, викладеними у позовній заяві, а також тим, що судом першої інстанції не враховано пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами при визначенні розміру державної пенсії, передбаченої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в силу чого пенсійний орган повинен керуватися виключно частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210. Звертає увагу, що судом залишено поза увагою наявність у позивача права на виплату заборгованості з пенсії за період з 01.07.2011 по 31.09.2017 з врахуванням індексу інфляції згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).
У період з 22.11.1986 по 15.11.1988 був призваний на строкову військову службу та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.09.2018 позивачу встановлено інвалідність 2-ї групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності в процентах, потреби в додаткових видах допомоги серії 12ААА № 759418 позивачу встановлено 80% втрати професійної працездатності.
Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 1), що підтверджується інформацією, зазначеною у посвідченні серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Листом від 14.05.2021 №4099-3467/К-02/8-0300/21 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що обчислення розміру пенсії від заробітної плати, одержаної за період роботи в зоні відчуження у розмірі фактичних збитків, для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, передбачено постановою Кабінету Міністрів України 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначено, що розмір пенсії позивача на даний час складає: 16633,66 грн, з них 15496,46 грн - основний розмір пенсії, 707,60 грн - підвищення як інваліду війни другої групи, 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни другої групи, 379,60 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю другої групи з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС, що відповідає вимогам законодавства. Іншого механізму проведення такого перерахунку не передбачено.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивача розрахована органом пенсійного фонду за формулою, визначеною пунктом 91 Порядку № 1210, виходячи з таких складових: 1) Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески; 2) Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, розрахований шляхом ділення п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні; 3) Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках), що визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її перерахунку.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, Закон №796-XII спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 59 Закону №796-XII у редакції, чинній до 01.10.2017, було передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону, у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
З 01.10.2017 редакція статті 59 Закону № 796-XII була змінена Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII) та з того часу регулювала, що «особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року».
Тобто, Законом №2148-VIII розширено перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, а також змінена підстава обрахунку: замість «з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження» на «з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року».
Відповідно до частини третьої статті 54 Закону №796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Вказаною нормою Кабінету Міністрів України делеговані повноваження для встановлення умов та порядку обчислення пенсій по інвалідності особам, віднесеним до категорії 1, які мають право на пенсію за Законом № 796-XII, що узгоджується з приписами статей 19, 113, 116, 117 Конституції України.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону №796-XII визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Згідно з пунктом 9-1 Порядку № 1210 (в редакції, чинній з 01.10.2017) за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2019 № 1-р (ІІ)/2019 констатував, що запровадження Законом № 2148-VIII змінених умов та порядку обчислення пенсії по інвалідності для такої категорії осіб, як військовослужбовців дійсної строкової служби, передбачених частиною третьою статті 59 Закону №796-XII, призвели до дискримінації рівнів соціального захисту різних категорій військовослужбовців. Для усунення цієї дискримінації КСУ визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, з урахуванням положень частини другої статті 152 Конституцій України, за якою закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, чинними після 25 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону №796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Відтак, після Рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII про умови та порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений положеннями цієї норми Закону, зазнали змін і стали поширювати свою дію не тільки на військовослужбовців дійсної строкової служби, а і інших категорій військовослужбовців.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210 викладено у редакції, за якою за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою, де враховуються такі складові: середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Як встановлено з матеріалів справи, пенсію по інвалідності позивачу обчислено, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку № 1210, де враховано середній показник середньої заробітної плати (доходу), середньомісячний коефіцієнт заробітної плати та розмір відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон № 796-XII не містить положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, але передбачає проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, однією зі складових якої є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Основного Закону України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.
Відповідно до статей 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Колегія суддів звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України №3-рп від 25.01.2012 зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
У пункті 2.1 Рішення від 26.12.2011 № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.
У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).
Враховуючи викладене, а також те, що частина третя статті 59 Закону №796-XII в редакції Закону № 2148-VIII не містить чітких, конкретних й однозначних положень, які б вимагали виплачувати пенсію по інвалідності пенсіонерам з числа військовослужбовців, які брали участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, у твердих (абсолютних) розмірах (величинах) без застосування визначених Кабінетом Міністрів України формул, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Що стосується покликання скаржника на наявність у нього права на виплату заборгованості з пенсії щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.07.2011 по 31.09.2017, такі є безпідставними, оскільки ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2021, яка позивачем не оскаржувалась, в цій частині позовну заяву було повернуто.
Також колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.
Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі № 140/7251/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді С. П. Нос
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 29.07.2022