Справа № 120/17328/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
29 липня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Другого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з Надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В грудні 2021 року Другий Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з Надзвичайних ситуацій у Вінницькій області звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницького окружного адміністративного суду про визнання протиправною та скасування вимоги.
2. Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, вимоги ГУ ДПС у Вінницькій області №Ю-36022-0228 від 16.11.2021 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 81832,22 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням, з метою його скасування, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року адміністративний позов задоволено.
3.1. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Вінницькій області №Ю-36022-0228 від 16.11.2021 року про сплату боргу (недоїмки).
3.2. Зобов'язано ГУ ДПС у Вінницькій області внести зміни до інформаційної системи органів доходів і зборів платника та даних інтегрованої картки платника податків у зв'язку із скасуванням вимоги № Ю 36022-0228 від 16.11.2021 року про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 81832,22 грн. про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску
3.3. Стягнуто на користь Другого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
4. Головне управління ДПС у Вінницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що сума єдиного внеску своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VІ є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Згідно даних інтегрованої картки платника 71010000 (єдиний внесок за найманих працівників) по позивачу станом на 09.11.2021 року утворився борг по єдиному внеску в сумі 81832,22 грн, який виник в результаті подання звіту за 3 квартал 2021 року, а саме №9314741074. На переконання представника відповідача, контролюючим органом правомірно прийнято вимогу №Ю-36022-0228 від 16.11.2021 року.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом встановлено, що Другий Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області зареєстрований платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI.
7. Згідно даних інтегрованої картки платника 71010000 (єдиний внесок за найманих працівників) по Другому Державному пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області станом на 09.11.2021 року утворився борг по єдиному внеску в сумі 81832,22 грн, який виник в результаті подання звіту №9314741074 за 3 квартал 2021 року.
8. На підставі вищезазначеного, 16.11.2021 року Головне управління ДПС у Вінницькій області сформувало вимогу №Ю-36022-0228 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 81832,22 грн.
9. Позивач, вважаючи дану вимогу протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
10. Позивач зазначає, що сплата зобов'язання на інший рахунок податкового органу не може бути підставою для застосування штрафу з цих підстав, оскільки кошти зараховані до Державного бюджету України у визначений законом строк, що свідчить про виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску.
11. Апелянт вказує, що контролюючим органом правомірно прийнято вимогу №Ю-36022-0228 від 16.11.2021 року.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
14. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
15. Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
16. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України №2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
17. Відповідно до ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
18. Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
19. За приписами абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
20. Пунктом 2 ч. 9 ст. 9 Закону №2464-VI визначено, що у разі сплати єдиного внеску готівкою, днем сплати єдиного внеску вважається день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
21. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
22. Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб затверджений постановою Кабінету Міністрів від 2 березня 2011 р. № 178 (далі - Порядок №178).
23. За змістом підпункту 1 пункту 1 Порядку №178 цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за: осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, СБУ, органах МВС та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
24. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Порядку №178 єдиний внесок нараховується за осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього Порядку, на суми грошового забезпечення, нарахованого особі за базовий звітний період.
25. Відповідно до пункту 4 Порядку №178 обчислення єдиного внеску військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, провадиться за осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього Порядку.
26. Пунктом 7 Порядку №178 передбачено, що платники подають до територіальних органів доходів і зборів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Мінфіном за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
27. Процедуру, форму і строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України визначає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 (далі - Порядок №435).
28. За визначенням пункту 2 Порядку №435 страхувальники - платники єдиного внеску, зазначені в пункті 1 частини першої статті 4 Закону, на яких покладено обов'язки нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, а також платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4, 5, 5 1 частини першої статті 4 Закону.
29. Пунктом 1 розділу 3 Порядку №435 передбачено, що страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.
30. Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до цього Порядку.
31. Отже, обов'язок щодо нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, формування та подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску та сплати єдиного внеску покладений на страхувальника - військові частини та органами, які виплачують грошове забезпечення.
32. Згідно з пунктом 4 розділу 4 Порядку №435 таблиця 1 додатка 4 до цього Порядку формується та подається страхувальниками, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
33. Відповідно до пункту 7 розділу 4 Порядку №435 таблицю 4 додатка 4 до цього Порядку формують та подають до органів доходів і зборів страхувальники, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
34. Фактичною підставою застосування до 2 ДПРЗ штрафу та нарахування пені за період з серпня 2018 року по жовтень 2019 на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI слугувала несплата, на думку відповідача, єдиного внеску на суми заробітної плати та винагород за виконану роботу за вказаний період.
35. Згідно з частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць , не пізніше 28 числа наступного місяця.
36. Підпунктом 1 пункту 1 статті 1 Закону №2464-VI визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI є недоїмкою.
37. Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
38. Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону №2464-VI).
39. Згідно з частиною 10 статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
40. Згідно із бухгалтерськими документами (платіжні дорученнями та витяги із звіту), які додані позивачем до позовної заяви вбачається, що нарахування та сплата єдиного внеску в період за який на 2 ДГТРЗ прийнято рішення про накладення санкцій, відбувалася у розмірах та у терміни, визначених законом.
41. Зокрема зазначене підтверджується проведенням наступних платіжних документів:
- у 2018 році - № 1298 від 01.08.2018, № 1325 від 10.08.2018; № 1325 від 10.08.2018; № 1305 від 08.08.2018; № 1333 від 16.08.2018; № 1418 від 17.08.2018; №1432 від 21.08.2018; №1482 від 23.08.2018; №1526 від 06.09.2018; №1537 від 11.09.2018; №1655 від 20.09.2018; № №1714 від 26.09.2018; №1840 від 19.10.2018; №1886 від 29.10.2018; № 1920 від 01.11.2018; №1928 від 12.11.2018; №1947 від 14.11.2018; №2055 від 19.11.2018; № 2117 від 27.11.2018; № 2126 від 29.11.2018; № 2134 від 05.12.2018; № 2138 від 06.12.2018; №2145 від 11.12.2018; №2328 від 21.12.2018. Крім того, сплата ЄВ щомісячно відображена у формах звітності таблиця №4 за серпень - грудень 2018 року, які долучені до матеріалів справи.
- у 2019 році - №96 від 23.01.2019; №99 від 24.01.2019; №103 від 25.01.2019; №174 від 12.02.2019; №294 від 19.02.2019; № 402 від 01.03.2019; № 409 від 05.03.2019; № 531 від 19.03.2019; №638 від 05.04.2019; №664 від 15.04.2019; №768 від 19.04.2019; №773 від 19.04.2019; №862 від 25.04.2019; №866 від 03.05.2019; №880 від 07.05.2019; №909 від 15.05.2019; №1019 від 20.05.2019; №1041 від 22.05.2019; №1072 від 27.05.2019;№1122 від 11.06.2019;№1144 від 18.06.2019; №1153 від 19.06.2019; №1253 від 20.06.2019; №1157 від 20.06.2019; №1331 від 01.07.2019; №1347 від 08.07.2019; №1355 від 09.07.2019; №1363 від 11.07.2019; №1490 від 23.07.2019; №1535 від 25.07.2019; №1575 від 09.08.2019; №1695 від 19.08.2019; №1762 від02.09.2019; №1774 від 04.09.2019; №1778 від 05.09.2019; №1899 від 19.09.2019; №1978 від 27.09.2019; №1983 від 01.10.2019; №2013 від 15.10.2019; №2016 від 16.10.2019; №2023 від 17.10.2019; №2119 від 18.10.2019. Крім того, сплата ЄВ щомісячно відображена у формах звітності таблиця №4 за січень - жовтень 2019 року, які містяться в матеріалах справи.
42. Таким чином, позивач виконав обов'язок щодо сплати єдиного внеску за спірний період у строки, встановлені частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI.
43. Тому, підстави для застосування до позивача штрафу на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI відсутні.
44. Посилання апелянта, як на підставу для визнання спірного рішення правомірним, на порушення позивачем вимог Порядку № та Інструкції №449 у зв'язку з невірним зазначенням коду економічної класифікації видатків бюджету під час відображення у звіті єдиного внеску на суму допомоги по вагітності та пологах для жінок-військовослужбовців в розмірі суд вважає необґрунтованим, оскільки умовою застосування пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI є несплата або несвоєчасна сплата платником внеску.
45. Разом з тим, виходячи із бухгалтерських документів наданих позивачем, сплата ЄСВ здійснена і банком проведена.
46. Водночас, ч. 4 та ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
47. Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок», затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року № 122, та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України. Єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством (п. 2.1 цього Положення).
48. Зі змісту пунктів 2.2 і 2.3 цього ж Положення слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), не залежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.
49. Отже, сплата зобов'язання на інший рахунок податкового органу не може бути підставою для застосування штрафу з цих підстав, оскільки кошти зараховані до Державного бюджету України у визначений законом строк, що свідчить про виконання зобов'язання зі сплати єдиного внеску.
50. Причиною невідображення контролюючим органом вказаних платежів у Витягах з облікової карти платника податку за платежем - єдиний внесок на суми грошового забезпечення військовослужбовців за періоди з серпня 2018 по жовтень 2019 року є зазначення іншого розрахункового рахунку ГУ ДПС на який перераховувався ЄСВ. Однак, зазначена обставина не може слугувати підставою для нарахування контролюючим органом недоїмки, а відтак - штрафу та пені.
51. Апелянт не довів правомірність спірного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Тому позов про його скасування необхідно задовольнити.
52. Відповідно, належним способом захисту, що відновить порушені права, є зобов'язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці платника податків дійсного стану зобов'язань перед бюджетом, в тому числі, і шляхом виключення неправомірно нарахованих і відображених сум.
53. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
54. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
55. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
56. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
57. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
58. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
59. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.