Справа № 240/7183/22 Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
29 липня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними,
В квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської міської ради, в якому просив:
- визнати дії Коростишівської міської ради щодо вжиття заходів відповідного реагування у тому числі складання адміністративних протоколів відносно осіб, які не уклали договір на вивіз твердих побутових відходів, протиправними та зобов'язати відповідача утриматися від вчинення цих дій.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали суду позивач направив заяву від 11.05.2022 року про усунення недоліків, до якої додав два примірника уточненої позовної заяви з додатками.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії-повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті. Зокрема, позивач зазначає про те, що спірна ухвала була прийнята з надмірним формалізмом.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її задоволення.
Як передбачено п.6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За правилами ч.ч.1,2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 4 ст.169 КАС України регламентовано, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Аналіз наведених норм свідчить, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання.
При цьому, слід зазначити, що оцінка позовної заяви та констатація певних недоліків у ній є суб'єктивною. Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є "неістотними", можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду і не впливають на оцінку обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі. Подання ж доказів можливе на наступних стадіях процесу, а тому суд не повинен через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Так, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, а тому позовну заяву слід повернути позивачу.
Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, крім іншого, шляхом визнання дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до норм ч. ч. 2, 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Так, протиправні дії суб'єкта владних повноважень - це вчинення дій та/або прийняття рішень, всупереч відповідному обов'язку, встановленому чинним законодавством України
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач не погоджується з діями відповідача щодо вжиття заходів відповідного реагування у тому числі складання адміністративних протоколів відносно осіб, які не уклали договір на вивіз твердих побутових відходів Натомість, у прохальній частині позивач не конкретизує, які саме дії відповідача необхідно визнати протиправними, а також не зазначає дати оскаржуваного рішення та його номера.
Пунктом четвертим частини другої статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, виходячи з наведеного, зобов'язання суб'єктів владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного саме діями чи бездіяльністю таких осіб, які вона просить визнати протиправними.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Дійсно, формулювання позовних вимог, у відповідності з вимогами КАС України, зокрема, спрямоване на дотримання розгляду спору, у відповідності з обґрунтуваннями позовної заяви та її вимогами, задля належного та ефективного захисту прав особи, яка звернулась до суду. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому, нечітке формулювання позовних вимог, у даному випадку, не є підставою для повернення позовної заяви позивачеві та позбавлення цим самим гарантованого права на доступ особи до правосуддя, адже саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору та у якій частині позовні вимоги є обгрунтованими/необгрунтованими.
Судова колегія зауважує, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість обов'язком суду є подальше встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову, що має місце вже під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тобто, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити ці питання на стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 209 КАС України.
Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів певну лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, адже мотивувальна частина позовної заяви дає змогу встановити у чому саме, на переконання позивача, полягає протиправність дій відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву позивачу обмежив реалізацію права позивача на доступ до правосуддя.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при розгляді даної справи, внаслідок чого ухвалу про повернення позовної заяви слід скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.