Справа № 640/15562/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
28 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРБАР ФЕМЕЛІ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРБАР ФЕМЕЛІ» до Головного управління ДПС у м.Києві, третя особа - Головне управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІРБАР ФЕМЕЛІ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, третя особа - Головне управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 26 січня 2021 року №0052060707, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивачем також було подано клопотання про розгляд справи за участю сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці бару-магазину, що розташований за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Олександрівська,56 суб'єкта господарської діяльності ТОВ «БІРБАР ФЕМЕЛІ».
Результати перевірки оформлені актом №4030/1036/07/43483894 від 08.12.2020 у висновках якого зазначено про порушення позивачем п. 1, п.2, п.11, п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №300-VІІ, Постанову КМУ «Про порядок повідомлення ДПС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 7.06.2015 №413.
Так, під час перевірки встановлено, що особа, яка проводила розрахункові операції, а саме ОСОБА_1 здійснив перерахунок готівкової виручки, яка на момент перевірки 04.12.2020 року о 15 год. 03 хв. знаходилась на місці проведення розрахунків в сумі 3748,00 грн. (з урахуванням суми купівлі) та не була проведена через РРО. Крім того згідно наданого Х-звіту станом на 04.12.2020 року о 15 год.03 хв. не було проведено жодної розрахункової операції у готівковій формі.
Також встановлено, що в період з 01.08.2020 по 03.08.2020 року через РРО FR 90.ХМ заводський номер ФР00000350 фіскальний номер 3000770447 TOB «БІРБАР ФЕМЕЛІ» здійснювало проведення розрахунків з порушенням використання режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, що підтверджується поданими до контролюючого органу по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Контролюючим органом встановалено факт порушення порядку ведення встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, а саме на запит контролюючого органу «Про надання документів» №1 від 04.12.2020 року не надано під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу: барі-магазині за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Олександрівська,56 (згідно відомостей які додаються до акту) на загальну суму 16590,00 гривень.
Також встановлено, що TOB «БІРБАР ФЕМЕЛІ» допущено до роботи продавця ОСОБА_1 , без укладення трудового договору, оформленого наказом та без подання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою, згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а саме: повідомлення подане до ДПС 07.12.2020 року о 13 год. 49 хв., що підтверджується квитанцією №2.
ТОВ «БІРБАР ФЕМЕЛІ» було подано заперечення на акт перевірки №4030/1036/07/43483894 від 08.12.2020.
Листом ГУ ДПС у Київській області надало відповідь на заперечення ТОВ «БІРБАР ФЕМЕЛІ» в якому повідомило, що докази, надані в запереченні від 11.01.2021 на акт фактичної перевірки від 08.12.2020 №4030/1036/07/43483894 бару-магазину ТОВ «БІРБАР ФЕМЕЛІ» прийняті до уваги, але не спростовують порушення, виявлені під час перевірки.
На підставі висновків акту перевірки Головним управління Державної податкової служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0052060707 від 26.01.2021 про застування до позивача штрафних санкцій за порушення п.п.1, 2, 11, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно п.п. 1, 7 статті 17, статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 38 654,80 грн.
Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, при чому така перевірка повинна проводитися в межах повноважень контролюючого органу виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
Колегією суддів встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки позивача податковим органом покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності таких обставин:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що право на проведення фактичної перевірки виникає у посадових осіб контролюючого органу за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
В даному випадку працівниками ГУ ДПС у Київській області 04.12.2020 о 14 год 51 хв. було проведено фактичну перевірку господарської одиниці бару-магазину, розташованого за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Олександрівська,56 об'єкта господарської діяльності ТОВ «Бірбар Фемілі».
Перед початком перевірки 04.12.2020 посадовими особами контролюючого органу на підставі п.80.4 ст.80, пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України була проведена контрольна розрахункова операція у готівковій формі, а саме о 14 год. 51 хв. придбано сидр «Буковинський 2018» 0,75л. по ціні 140,00 грн., при цьому розрахункова операція проведена в готівковій формі та не видано фіскальний чек №3200 від 04.12.2020.
Перевіряючими було пред'явлено службові посвідчення, направлення на перевірку та вручено копію наказу особі, яка проводила розрахункові операції ОСОБА_1 , що підтверджується наявними у матеріалах доказами.
У Акті перевірки зазначено, що особа, яка проводила розрахункові операції ( ОСОБА_1 ) здійснив перерахунок готівки виручки, яка на момент перевірки 04.12.2020 о 15 год. 03 хв знаходилась на місці проведення розрахунків в сумі 3748,00 грн. та не була проведена через PPО. Згідно наданого X звіту станом на 04.12.2020 о 15 год.03 хв. не було проведено жодної розрахункової операції у готівковій формі.
Колегія суддів зазначає, що регулювання обігу готівки (включаючи порядок оприбуткування готівки) встановлено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148.
Пункт 18.3 Положення №148 визначає поняття оприбуткування готівки як проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.
Вимоги до організації готівкових розрахунків наведені у розділі ІІ Положення №148.
Так, п.11 вказаного розділу передбачено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.
Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:
1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;
2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;
3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.
Відповідно до ст. 2 Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Згідно ч.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
У судовому засіданні та апеляційній скарзі позивач зазначив, що о 14 год. 54 хв. 04.12.2020 в приміщенні, яке орендує ТОВ «БІРБАР ФЕМЕЛІ» була здійснена контрольна розрахункова операція Сидру «Буковина 2018» за 140,00 грн. Працівником ТОВ «Бірбар Фемілі» було видано фіксальний чек та внутрішній чек. Видача фіксального чеку підтверджується копією Z-звіту за 04.12.2020.
Судом першої інстанції було досліджено копією Z-звіту за 04.12.2020, який міститься у матеріалах справи та було встановлено, що усі операції у даному звіті проведені за розрахунок карткою, а не готівкою, що повністю спростовує твердження позивача.
Крім того, допитаний у якості свідка продавець магазину не зміг пояснити суду чому у Z- звіті від 04.12.2020 не міститься інформації щодо проданого сидру та чому в квитанції міститься інформація, що всі розрахункові операції 04.12.2020 були проведені карткою, тоді як контрольна закупка здійснювалась посадовою особою контролюючого органу саме у готівковій формі.
На встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність порушення позивачем п.1.п.2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року. 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, відповідальність за яке передбачена п.1 ст.17 вищевказаного Закону.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що дійсно купівля сидру здійснювалася за готівкові кошти, а фіскальний чек містить інформацію щодо розрахунків карткою. Апелянт зазначив, що помилкове проведення операції в контексті зазначення у фіскальному чеку розрахунка карткою замість готівкою, не підпадає під відповідальність визначену статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необгрунтованими та такими, що спростовуються наведеними вище обставинами.
Щодо висновків контролюючого органу про проведення позивачем розрахунків з порушенням використання режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, що підтверджується поданими контролюючого органу по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, колгеія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 6 ст. 17 Закону №265/95-ВР в редакції чинній станом на 01.08.2020 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості.
Пуктом 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн.) - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки позивачем не надано до суду доказів відсутності встановленого контролюючим органом порушення позивачем використання режиму попереднього програмування без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, порушення позивачем п.7 ст. 17 Закону України №265/95-ВР, відповідальність за яке передбачена п.1 ст.17 вищевказаного Закону та складає 10 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом- за порушення вчинене вперше є доведеним.
Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем порядку ведення встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, а саме на запит контролюючого органу «Про надання документів» № 1 від 04.12.2020 не надано під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік та проходження товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу: барі-магазині на загальну суму 16590,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.20 Закону №265/95-ВР за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2020 року о 17 год. 50 хв. посадовими особами контролюючого органу складено акт перевірки з яким ознайомлено продавця ОСОБА_1 та запропоновано надати пояснення, стосовно виявлених порушень, та отримати другий екземпляр акту перевірки.
ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, від підписання акту перевірки та від отримання другого екземпляру акту, у зв'язку з чим контролюючим органом було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 08.12.2020 року.
Акт перевірки зареєстровано в журналі реєстрації актів ГУ ДПС у Київській області 09.12.2020 року за №4030/1036/07/ 43483894 та надіслано засобами поштового зв'язку 10.12.2020 року, який був вручений представнику TOB «Бірбар Фемлі» за довіреністю 24.12.2020 року, згідно повідомлення про отримання поштового відправлення.
Як зазначив суд першої інстанції, не надання ОСОБА_1 саме під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік та проходження товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу: барі-магазині за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Олександрівська,56 останнім в судовому засіданні не заперечувалось.
Витребовувані посадовими особами контролюючого органу документи, TOB «Бірбар Фемлі» було направлено 09.12.2020, тобто поза межами наданого контролюючим органу строку, що є порушенням норм Податкового законодавства.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що директор Товариства привіз зазначені у запиті документи до бару-магазину за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Олександрівська,56, проте перевіряючих вже не було. Документи залишалися в приміщенні бару, очікуючи на те, що інспектори з'являться те перевірять документи. 04.12.2020, 05.12.2020, 06.12.2020, 07.12.2020 перевіряючих не було, а 08.12.2020 коли останні з'явилися продавець надав до перевірки підготовлені документи, проте перевіряючі зазначили, що документи давно повинні були бути подані до Головного управління ДПС у Київській області.
Апелянт вважає, що вимогу контролюючого органу було виконано, проте перевіряючі протиправно відмовились вивчати надані документи.
Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необгрунтованими, оскільки у запиті контролюючий орган чітко зазначив, що документи повинні бути надані 04.12.2020.
Акт перевірки було складено 08.12.2020 і лише 09.12.2020, тобто після складання акту перевірки, позивачем було подано до Головного управління ДПС у Київській області витребувані документи.
Колегія суддів зазначає, що надання вчасно на запит контролюючого органу документів є обов'язком позивача, який не було виконано в даному випадку.
З огляду на викладене у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних (фінансових) санкції у загальній сумі 38 654,80 грн. на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІРБАР ФЕМЕЛІ» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких