Справа № 320/3861/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
27 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОЛІТІ ФІШ" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОЛІТІ ФІШ" до Київської митниці про коригування митної вартості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» звернулося до суду з позовом до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №№UA100320/2020/000154/2 від 25.08.2020, UA100320/2020/000155/2 від 25.08.2020, UA100320/2020/000165/2 від 31.08.2020, UA100320/2020/000166/2 від 31.08.2020, UA100320/2020/000169/2 від 31.08.2020 та UA100320/2020/000170/2 від 31.08.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року залишено позов без розгляду.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 18 квітня 2022 року, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції, яка постановлена в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 КАС України).
Відповідно до ч.1,2 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 КАС України закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 9.2. статті 9 ПК України відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Приписами частин першої та другої статті 24 МК України визначено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Предметом оскарження є: 1) рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні; 2) дії - вчинки посадових осіб та інших працівників митних органів, пов'язані з виконанням ними обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України; 3) бездіяльність - невиконання митними органами, їх посадовими особами та іншими працівниками обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.
Разом з тим, у порядку, встановленому Податковим кодексом України, можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішень митних органів (частина п'ята статті 24 МК України).
У відповідності до статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Оскільки позивач в даній справі оскаржує рішення митного органу, які прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно із вимогами КАС України.
Висновок у подібних правовідносинах вже викладався в постановах Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справі №160/4657/20, від 07 червня 2018 року у справі №813/1276/16 та від 18 червня 2020 року у справі №805/1536/17-а та від 18 лютого 2021 року у справі № 826/14826/16, від 25 травня 2021 року у справі № 826/13159/17.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17, вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорювані рішення винесені 25.08.2020 та 31.08.2020, тоді як з позовом ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" звернулося 31.03.2021, тобто з порушенням строків, передбачених статтею 122 КАС України.
У апеляційній скарзі позивач зазначив, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивачу встановлювався шестимісячний строк із дня отримання листів Київської митниці Держмитслужби №№7.8-6/15/11/21476 від 30.10.2020, 7.8-6/15/11/21628 від 03.11.2020 та 7.8-6/15/11/21629 від 03.11.2020, а тому вважає, що ним не пропущений строк для подання даної позовної заяви.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Верховний Суд, зокрема у постанові від 26 березня 2020 року (справа №1.380.2019.002643), вказував, що досудове врегулювання спору - це вчинення сукупності дій, за допомогою яких юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій. Застосування або незастосування інституту досудового врегулювання спорів є виключним правом особи, за винятком встановлених у законі випадків.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що предметом спору в даній адміністративній справі є саме протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, які були прийняті Київською митницею Держмитслужби на підставі поданих позивачем до митного оформлення товарів документів, а не відмов (рішень про відмову) Київської митниці Держмитслужби у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів та, як наслідок, у скасуванні оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №№UA100320/2020/000154/2 від 25.08.2020, UA100320/2020/000155/2 від 25.08.2020, UA100320/2020/000165/2 від 31.08.2020, UA100320/2020/000166/2 від 31.08.2020, UA100320/2020/000169/2 від 31.08.2020 та UA100320/2020/000170/2 від 31.08.2020 (листів Київської митниці Держмитслужби №№7.8-6/15/11/21476 від 30.10.2020, 7.8-6/15/11/21628 від 03.11.2020 та 7.8-6/15/11/21629 від 03.11.2020), які були прийняті митним органом із урахуванням додатково наданих позивачем документів уже після прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.08.2020 та від 31.08.2020, а з даним позовом звернувся лише 31.03.2021, беручи до уваги вказані норми та висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "КВОЛІТІ ФІШ" пропустило строк звернення з даним адміністративним позовом до суду першої інстанції, а зазначені ним у суді першої та апеляційної інстанцій доводи є безпідставними.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВОЛІТІ ФІШ" - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю.Коротких