Справа № 381/1124/22 Суддя (судді) першої інстанції: Соловей Г.В.
27 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконкома Фастівської міської ради, Довгого Сергія Олександровича - завідуючого сектором МНС при Фастівському міськвиконкомі про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до виконкома Фастівської міської ради, ОСОБА_2 - завідуючого сектором МНС при Фастівському міськвиконкомі, в якому просив зобов'язати командира Фастівської добровольчої територіальної громади Довгого Сергія видати довідку про те, що позивач перебував у територіальній дружині і приймав участь у патрулюванні з 24.02.2022 по 13.03.2022.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2022 року вищевказаний позов залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог статей 160, 161 КАС України. В ухвалі зазначено, що ОСОБА_1 не надав до суду доказів існування публічно-правового спору між ним та іншою особою (відповідачем), а також доказів в підтвердження того, що відповідач порушує його права та відмовляється здійснити відповідні дії.
05.06.2022 позивачем було подано до суду пояснення в якому зазначено, що 02.05.2022 він направив на електронну адресу виконкому Фастівської громади лист, проте відповіді не отримав.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2022 року адміністративний позов - повернуто позивачу.
Вказана ухвала обгрунтована тим, що ОСОБА_1 не було надано доказів існування публічно-правового спору між ним та вказаними ним відповідачами, як і не наведено норми закону, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В подальшому апелянтом надано клопотання в якому він просив встановити найкоротший термін виконання рішення суду так як довідка йому потрібна на роботу. Щоб не звільнили за прогули.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд за їх участю.
За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного, на думку позивача, права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, а також узгоджуватися з компетенцією суб'єкта владних повноважень (відповідача), якою він наділений відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з абзацом першим пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено способи судового захисту, зокрема, зазначається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Статтею 19 КАС України визначено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
В даному випадку, як правильно зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не було надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів існування публічно-правового спору між ним та виконкомом Фастівської міської ради або Довгим Сергієм Олександровичем .
Позивачем не наведено норми закону, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами; не наведено норми закону, які були порушені відповідачами у справі; не наведено чіткі обставини та докази порушення відповідачами прав позивача.
На необхідності безумовного дотримання вимог пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, висловлено Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 2 грудня 2019 року у справі №643/17201/18, від 16 березня 2020 року у справі №9901/63/20, від 27 березня 2020 року у справі №9901/82/20, від 18 вересня 2020 року у справі №9901/301/20 та від 8 квітня 2021 року у справі №9901/102/21.
Відповідно до пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Судом першої інстанції було надано позивачу час для подання додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та доказів в підтвердження того, що відповідачі порушують його права та відмовляються здійснити відповідні дії.
Проте позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху, а тому судом першої інстанції правомірно повернуто позов.
Всі інші доводи, які наводяться скаржником в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Н.М. Єгорова
А.Ю. Коротких