П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 липня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/25183/21
Суддя в суді І інстанції Самойлюк Г.П.
Рішення суду І інстанції ухвалено у м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме: визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань відмови у призначенні (перерахунку) пенсії, припинення та поновлення виплати пенсій, з питань утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони рішення про утримання сум пенсій надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони УПФУ в Суворовському районі м. Одеси № 1012 від 02 грудня 2011 року про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсії, за період з 19 червня 2006 року по 30 листопада 2011 року, у сумі 64 888,22 грн; зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу суми пенсії, утримані на підставі рішення комісії з питань відмови у призначенні (перерахунку) пенсії, припинення та поновлення виплати пенсій, з питань утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони, та скасування рішення про утримання сум пенсій надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони № 1012 від 02 грудня 2011 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як пенсійним органом за наслідком встановлення факту призначення пенсії позивача на підставі довідки про його заробітну плату, яка містить недостовірну інформацію, правомірно прийнято оскаржуване рішення про утримання надмірно виплачених сум пенсій.
При цьому, пенсійний орган зазначає, що ним витребувано нову довідку про розмір заробітної плати позивача, на підставі якої розраховано належний розмір пенсії позивача.
Крім того, пенсійний орган вважає, що позивачем пропущено встановлений строк звернення до адміністративного суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 2006 року отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, під час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії позивачем подано довідку про заробіток для обчислення пенсії № 593 від 04 липня 2006 року, видану ВАТ «Одессільмаш» (а.с. 26).
В свою чергу, рішенням Управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси № 1012 від 02 грудня 2011 року «Про утримання сум пенсій, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони», у зв'язку з наданням недостовірних відомостей (довідка про заробітну плату ПАТ «Одессільмаш»), встановлено, що починаючи з 19 червня 2006 року позивачу переплачено 64 888,22 грн (а.с. 34).
Крім того, згідно розпорядження № 141351 від 20 липня 2017 року позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 35-36).
Між тим, 29 жовтня 2021 року представником позивача подано адвокатський запит до ГУ ПФУ в Одеській області щодо надання матеріалів пенсійної справи та повідомлення про правові підстави проведення відрахувань з пенсії позивача.
За результатами розгляду зазначеного запиту, пенсійним органом представнику позивача надано копію матеріалів пенсійної справи та повідомлено, що на підставі ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума щомісячних відрахувань, починаючи з 01 грудня 2021 року, становить 440,00 грн (20 % від розміру пенсії, що належить до виплати), а загальна сума стягнення становити 64 888,22 грн. (а.с. 39).
Крім того, 23 листопада 2021 року представником позивача направлено на адресу ГУ ПФУ в Одеській області адвокатський запит щодо надання деталізованого розрахунку відрахувань (утримання) з пенсії позивача, стягнутих на підставі ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за весь період із зазначенням періодів стягнення, щомісячної суми стягнення, загального розміру стягнутої суми, та решти суми до стягнення, яка залишилась до утримання (а.с. 38).
В свою чергу, 29 листопада 2021 року ГУ ПФУ в Одеській області за результатами розгляду зазначеного адвокатського запиту повідомлено адвоката, що за період з 01 грудня 2011 року по 30 листопада 2021 року, з пенсії позивача утримано 34 841,38 грн (а.с. 40-44).
Не погодившись з правомірністю прийнятого рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як пенсійним органом протиправно утримано частину пенсійних виплат позивача на підставі оскаржуваного рішення пенсійного органу, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Крім того, згідно п. 3 Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегією суддів встановлено, що згідно оскаржуваного рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси № 1012 від 02 грудня 2011 року, розпочато з 01 грудня 2011 року процедуру утримання надміру виплачених сум пенсії позивача, у загальному розмірі 64 888,22 грн.
При цьому, до моменту звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, а саме за період з 01 грудня 2011 року по 30 листопада 2021 року, з пенсії позивача утримано 34 841,38 грн.
В свою чергу, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, одним з доводів апеляційної скарги є те, що під час розгляду справи судом першої інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права, а саме статтей 122, 123 КАС України.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що право особи на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, зокрема, строком звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, що установлений чинним процесуальним законодавством.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, із зібраних матеріалів справи, а також матеріалів пенсійної справи позивача, вбачається відсутність доказів направлення позивачу копії рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси № 1012 від 02 грудня 2011 року.
З іншого боку, колегія суддів враховує те, що спірні правовідносини є триваючими, так як станом на момент розгляду даної справи спірні утримання з пенсії позивача продовжують щомісячно здійснюватися пенсійним органом, а тому без перевірки правомірності оскаржуваного рішення, стягнення спірних сум продовжиться.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність поновлення пропущених процесуальних строків.
Між тим, перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення пенсійного органу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, у якості юридичної підстави прийняття оскаржуваного рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії, пенсійним органом зазначено посилання на вимоги ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, з аналізу вищевикладених положень ст. 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що суми надмірно виплачених пенсій можуть стягуватись на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку у випадках встановлення зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Тобто, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та визначити з чиєї вини нараховано суми пенсійних виплат у розмірі, що суперечить вимогам законодавства.
Між тим, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника.
Тобто, пенсійному органу, як суб'єкту владних повноважень, необхідно довести наявність умислу заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
В свою чергу, як вбачається з пояснень пенсійного органу, витребувана пенсійним фондом архівна довідка про заробітну плату позивача, містила інші відомості про заробітну плату позивача, ніж наявна в матеріалах пенсійної справи довідка ВАТ «ОДЕССІЛМАШ».
Проте, всупереч вищевикладеним вимогам пенсійного законодавства, в оскаржуваному рішенні пенсійного органу не встановлено факту обізнаності позивача у недостовірності зазначеної в його довідці інформації, а також не встановлено факту допущення ним будь-яких зловживань при поданні відповідної довідки до пенсійного органу.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у діях позивача не вбачається жодних зловживань, спрямованих на отримання надмірних виплат пенсії.
При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.