28 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/21214/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року (суддя Кучма К.С., м. Дніпро, повний текст рішення складено 01.02.2022 року) в справі №160/21214/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, -
04.11.2021 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач або ГУНП в Дніпропетровській області), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення остаточного розрахунку в день звільнення зі служби в поліції та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 52778,41 грн. та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у поліції за період з 01.07.2021 року по 27.10.2021 року із обчисленням грошового нарахування за один день 506,98 грн., у розмірі 59823,64 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не здійснення остаточного розрахунку з ОСОБА_1 в день звільнення зі служби в поліції та не виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 52778,41 грн.; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у поліції за період з 01.07.2021 року по 27.10.2021 року із обчисленням грошового нарахування за один день 463,56 грн., у розмірі 55163,64 грн.
З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт вказував, що позивача було звільнено наказом ГУНП від 29.06.2021 року № 235 о/с з 01.07.2021 року. Поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Застосуванню до спірних правовідносин підлягають Закон України «Про Національну поліцію», постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським, а не норми загального трудового законодавства, зокрема КЗпП України, які не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Вказаною нормою спеціального закону не встановлено строків виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та діюче законодавство не містить приписів щодо обов'язкової сплати вказаної допомоги у день звільнення особи зі служби. Згідно п. 23 розділу І Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським, завтердженим наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260, передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день видання наказу про звільнення або дату, зазначену в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. Та передбачено, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення зі служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандеровані) поліцейські. ОСОБА_1 було звільнено наказом ГУНП 29.06.2021 року № 235 о/с, кошти на виплату допомоги надійшли 23.10.2021 року, що підтверджується довідкою про зміни до кошторису на 2021 рік від 23.10.2021 року № 4875/29/1/01-2021 та були виплачені ОСОБА_1 27.10.2021 року. Одноразова грошова допомога при звільненні виплачена ОСОБА_1 протягом трьох робочих днів після надходження коштів від Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України, тобто у строки передбачені п. 8 розділу VI Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським, який був чинний на день звільнення позивача. Апелянт вказував, що слід враховувати безпідставність позовних вимог, та відсутність порушень прав позивача зі сторони ГУНП.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини, спеціальне законодавство, а саме Закон України «Про Національну поліцію», постанова №988 і порядок №260 не врегульовують питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських зі служби в Національній поліції України, зокрема, не встановлено відповідальності роботодавців за невчасне здійснення виплат всіх сум, які належали до сплати звільненому поліцейському, що позбавляє таких осіб гарантій на своєчасне фінансове забезпечення соціально-побутових потреб та створює умови для неналежного виконання роботодавцем своїх обов'язків. Такі питання врегульовані КЗпП України, а саме його статтями 116, 117, які належить застосовувати до означених спірних правовідносин. Суд першої інстанції вказував, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 Кодексу. Всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. З урахуванням конкретних обставин справи суд визначив розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право та частки, яку вона становила у заявлених вимогах, та істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком. Право суду зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 КЗпП України, залежить від таких чинників: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, коли належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу. Оскільки позивач в день звільнення перебував на службі, обов'язок повного розрахунку відповідачем мав бути виконаний 01.07.2021 року, а не 27.10.2021 року, що є датою фактичного зарахування коштів на картковий рахунок позивача. Строк несвоєчасно сплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні становить з 01.07.2021 року, а не 27.10.2021 року (день фактичного зарахування коштів на картковий рахунок позивача). Враховуючи, що звільнення позивача відбулося 29.06.2021 року, середній розмір грошового забезпечення позивача повинен обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме: за травень та червень 2021 року. Суд першої інстанції вказував, що відповідач, всупереч норм чинного законодавства, не здійснив з працівником повного розрахунку при звільненні, тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у поліції за період з 01.07.2021 року по 27.10.2021 року із обчисленням грошового нарахування за один день 463,56 грн., у розмірі (463,56 грн. * 119 днів) - 55163,64 грн.
Матеріалами справи встановлено, що згідно з наказом № 235 о/с від 29.06.2021 року, за власним бажанням ОСОБА_1 був звільнений зі служби в Національній поліції України з посади заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення поліції №11 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, з 01.07.2021 року. Наказом була також передбачена виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у поліції за період стажу служби в поліції 15 років 10 місяців та 24 дні.
Наказом № 235 о/с від 29.06.2021 року ОСОБА_1 передбачено виплату одноразової грошової допомоги.
Встановлено, що 09.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою щодо виплати грошових коштів при звільненні до ГУ НП в Дніпропетровській області. Листом від 23.07.2021 року №21/В-21 відповідач повідомив, що нарахована сума грошової допомоги при звільненні не може бути виплачена у зв'язку із відсутністю в коштів, заявку на одержання, яких подано до фінансового управління, при одержанні коштів, такі будуть виплачені.
Згідно витягу про зарахування коштів від «Ощадбанк», 27.10.2021 року ОСОБА_1 було перераховано на картковий рахунок 52778,41 грн.
Відповідно до довідки № 1593 від 16.12.2021 року ГУНП в Дніпропетровській області, одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 станом на 01.07.2021 року не була виплачена, одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 52778,41 грн. була виплачена 27.10.2021 року, що пов'язано із зміною 23.10.2021 року кошторису.
Відповідно до довідки про зміну кошторису на 2021 рік, кошторис для ГУ НП в Дніпропетровській області було змінено 23.10.2021 року у частині збільшення видатків у тому числі для виплати звільненим особам одноразової грошової допомоги.
Згідно частин 1, 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Аналогічне положення закріплено в абзаці 4 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 року № 393, за змістом якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби передбачена ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте вказаним законом не врегульовано питання щодо порядку та строків проведення повного грошового розрахунку при звільненні.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 23 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачалося, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.07.2020 року № 539 затверджено зміни до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських та пункт 23 виключено.
Розділ VI вищевказаного Порядку доповнено пунктом 8, згідно з яким одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Як вже зазначалося раніше, позивача було звільнено зі служби в поліції 01.07.2021 року, а кошти на виплату допомоги надійшли у жовтні 2021 року та 27.10.2021 року виплачені позивачу.
Профільним Порядком передбачено, що одноразова грошова допомога при звільненні може виплачена протягом трьох робочих днів після надходження коштів від Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України, така допомога може бути виплачена не у день звільнення.
Згідно довідки Головного управління НП в Дніпропетровській області № 1593 від 16.12.2021 року, кошти на рахунок ГУНП в Дніпропетровській області надійшли 23.10.2021 року та 27.10.2021 року були перераховані на картковий рахунок АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 . Тобто ГУНП в Дніпропетровській області перерахувало одразу кошти одноразової грошової допомоги при звільненні з додержанням Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Згідно ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Отже, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Нормою статті 117 вищевказаного Кодексу передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, підставою для якої є факт порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника, установи, органу.
Суд апеляційної інстанції вказує, що, відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Для визначення суми заборгованістю підприємства чи установи перед звільнений та такою, що не була виплачена у момент звільнення, така сума повинна бути визначена на момент звільнення, повинна бути нарахованою та не виплаченою вчасно. Не слід казати про відповідальність роботодавця у межах статей 116, 117 Кодексу законів про працю України за невиплату або затримку виплати суми, нарахованої під час звільнення, оскільки під час звільнення такої суми як нарахованої не було. Більше того, слід зважати на можливість виплати такої суми як одноразова грошова допомога при звільненні не одразу під час звільнення а після надходження відповідних коштів.
При розрахунку з ОСОБА_1 відповідач не допустився протиправних дій щодо не виплати заробітку. 01.07.2021 року з ОСОБА_1 . Головне управління НП повністю розрахувалось.
У даному разі, правовідносини щодо виплати одноразової допомоги при звільненні регулюються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, а тому статті 116, 117 Кодексу законів про працю України не можуть застосовуватись до таких відносин.
Щодо несвоєчасної виплати одноразової допомоги при звільненні, така була виплачена 27.10.2021 року у строки визначені Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. Одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією. Тільки 23.10.2021 року було виділено додаткове фінансування для виплати особам одноразової грошової допомоги при звільненні та 27.10.2021 року, без затримки у часі, таку допомогу було виплачено ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції при вирішенні спору керується правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 31.03.2020 року у справі №540/1244/19, від 04.09.2020 року у справі № 260/348/19, від 15.10.2020 року у справі № 520/80/20.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб'єктом владних повноважень, крім пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 року в справі №160/21214/21 - скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова