26 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/11634/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 ( суддя першої інстанції Прасов О.О.)в адміністративній справі №280/11634/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому позивач просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області що полягають у не здійсненні обрахунку пенсії відповідно до положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 80% заробітної плати (доходу) позивача, визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період проходження військової служби в Радянській Армії з 07.06.1995 по 21.11.1996, період роботи з 14.09.1999 по 27.03.2000 гірничим очисного забою підземним з повним робочим днем під землею та період перебування позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 21.08.2008 по 06.10.2021 до пільгового стажу роботи (за Списком №1);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 06.10.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 21.07.2021 позивач подав через вебпортал Пенсійного фонду України заяву про перерахунок пенсії по інвалідності, у зв'язку зі зміною виду розрахунку пенсії, відповідно до положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. 26.07.2021 відповідачем було прийнято рішення №519 яким було відмовлено в перерахунку пенсії внаслідок недоцільності проведення перерахунку (зменшення розміру пенсії). 06.10.2021 позивач знову подав через вебпортал Пенсійного фонду України заяву про перерахунок пенсії, у зв'язку з переходом на інший вид пенсії, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. 13.10.2021 відповідачем було прийнято рішення №914550159992, яким здійснено перерахунок пенсії, а саме призначено пенсію відповідно до ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”). Водночас, призначення пенсії відбулося не з урахуванням положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, тобто пенсія не була обрахована у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає протиправними дії відповідача стосовно не обрахунку пенсії з урахуванням положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 80% заробітної плати (доходу) позивача, визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, протиправними. Позивач є внутрішньо переміщеною особою та має місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . З 21.01.2008 позивач отримує пенсію по інвалідності, як інвалід ІІІ групи у розмірі 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. З 06.10.2021 позивач отримує пенсію відповідно до ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у розмірі, яка обчислена відповідно до ст.27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (розмір пенсії за віком). Відповідно до протоколу розрахунку страхового стажу, до пільгового стажу (за Списком №1) не було зараховано період служби в Радянській Армії з 07.06.1995 по 21.11.1996, період роботи з 14.09.1999 по 27.03.2000 гірничим очисного забою підземним з повним робочим днем під землею та період перебування позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 21.08.2008 по 06.10.2021. Стаж роботи ОСОБА_1 на підземних роботах за Списком №1 становить 11 років 6 місяців 9 днів (з урахуванням військової служби), перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва - 13 років 1 місяць 15 днів (з 21.08.2008 по день подачі заяви про перерахунок пенсії). З урахуванням положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стаж роботи ОСОБА_1 на підземних роботах за Списком №1 становить 11 років + 11 років (додаткове зарахування по одному року) + 13 років перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Тобто загальний стаж роботи ОСОБА_1 на підземних роботах за списком №1 становить 35 років. Як свідчить протокол розрахунку пенсії, після перерахунку пенсії позивач почав отримувати пенсію у розмірі 5057,65 грн. (20030,29 (заробітна плата для обчислення пенсії) х 0,25250 (коефіцієнт страхового стажу)). Як свідчить ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Крім того, згідно протоколу розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 20030,29 грн. Отже, у разі здійснення перерахунку пенсії на підставі даної статті, розмір пенсії позивача має становити 16024,23 грн. (80% від 20030,29 грн). Таким чином, вищенаведене свідчить, що у разі перерахунку пенсії з урахуванням положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” розмір пенсії позивача буде значно підвищений. Повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не здійснення обрахунку пенсії відповідно до положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 80% заробітної плати (доходу) позивача, визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 07.06.1995 по 21.11.1996, період роботи з 14.09.1999 по 27.03.2000 гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у ВАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу” та період перебування позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 21.08.2008 по 06.10.2021 до пільгового стажу роботи (за Списком №1).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 06.10.2021.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що Відділом перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області було встановлено недоцільність проведення перерахунку (зменшення розміру пенсії) та прийнято рішення №519 від 26.07.2021 про відмову у перерахунку пенсії, зміні виду розрахунку. Не погодившись з цим рішенням позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення №519 від 26.07.2021 та зобов'язання перерахувати пенсію по інвалідності відповідно до положень ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 цього закону, з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №280/7210/21 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відсутнє порушене право позивача, яке підлягає захисту в порядку адміністративного судочинства, що обумовлює висновок про передчасне звернення позивача до суду. До прийняття цього рішення судом позивач 06.10.2021 звернувся до відповідача з заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах. За матеріалами електронної пенсійної справи позивач отримував пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, з урахуванням стажу на підземних роботах за списком №1 - 9 років. Згідно заяви від 06.10.2021 позивача переведено на пенсію за віком на підставі рішення відповідача за №914550159992 від 13.10.2021. До загального стажу позивача для визначення права на призначення пільгової пенсії зараховано періоди служби у Радянській Армії з 07.06.1995 по 21.11.1996, також зазначений період зарахований до пільгового стажу (1 рік 5 місяців 15 днів), тому зазначена вимога безпідставна. Період роботи з 14.09.1999 по 27.03.2000 зарахований лише до страхового стажу оскільки довідки, підтверджуючі пільговий характер цього періоду роботи не надавались. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (наявних 9 років проти необхідних 15 років роботи на підземних роботах) проводити розрахунок пенсії відповідно до положень ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" немає законних підстав.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що у зв'язку з переїздом позивач з 01.10.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як внутрішньо переміщена особа згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII на підставі заяви про запит пенсійної справи з іншого району та довідки від 10.03.2020 № 2306-5000276512/26882 про взяття на обпік внутрішньо переміщеної особи та отримував пенсію по інвалідності з 29.02.2008, призначену на підставі п. 3 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
З 06.10.2021 позивач отримує пенсію відповідно до ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у розмірі, яка обчислена відповідно до ст.27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (розмір пенсії за віком).
Відповідно до протоколу розрахунку страхового стажу, до пільгового стажу (за Списком №1) не було зараховано період служби в Радянській Армії з 07.06.1995 по 21.11.1996, період роботи з 14.09.1999 по 27.03.2000 гірничим очисного забою підземним з повним робочим днем під землею та період перебування позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 21.08.2008 по 06.10.2021. Стаж роботи ОСОБА_1 на підземних роботах за Списком №1 становить 11 років 6 місяців 9 днів (з урахуванням військової служби), перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва - 13 років 1 місяць 15 днів (з 21.08.2008 по день подачі заяви про перерахунок пенсії).
Згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 АВВ за №075373 від 25.08.2020 за результатами огляду 25.08.2020 ОСОБА_1 йому встановлена ІІІ група інвалідності.
У Рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.07.2021 за №519 зазначено: “… Відповідно до статті 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором. … ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідент. Код НОМЕР_1 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , звернувся з заявою 21.07.2021 року №4958 через WEB-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, про перерахунок пенсії, зміна виду розрахунку Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, зміна виду розрахунку, в зв'язку з недоцільністю проведення перерахунку (зменшення розміру пенсії).”.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №280/7210/21 відмовлено у задоволенні у повному обсязі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
У рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2021 у справі №280/7210/21 зазначено: “… 13.08.2021 засобами системи “Електронний суд” до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: - скасувати рішення №519 від 26.07.2021 відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м.Полтава, вул.Соборності, буд.66, код ЄДРПОУ: 13967927) перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) пенсію по інвалідності відповідно до положень статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. …”.
Відповідачем на підставі Рішення від 13.10.2021 за №914550159992 про перерахунок пенсії переведено позивача з 06.10.2021 на пенсію за віком.
При цьому, у вказаному Рішенні від 13.10.2021 за №914550159992 про перерахунок пенсії зазначено про страховий стаж (неповний) 25 років 03 місяці 16 днів та додаткові роки за Списком №1 - 9 років.
У Трудовій книжці АВ№000792 зазначено, що позивач з 26.04.1995 по 28.051995 - працював гірником третього розряду з повним робочим днем під землею у Шахті “Комсомолець Донбасу” та звільнений у зв'язку з призовом в армію; з 07.06.1995 по 24.11.1996 - служив в армії; з 11.05.1999 по 28.10.2000 - працював гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у ВАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу”; з 07.11.2006 по 05.02.2008 - працював гірником очисного забою підземним п'ятого розряду з повним робочим днем під землею у ВАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу”.
Судом першої інстанції було досліджено: Військовий квиток УН №1138992; Довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги Серії АБ за №0041882 від 01.102020; Акти (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії) який відбувся (відбулася) 25.09.2007 об 07 год. 30 хвил.; інші матеріали справи.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови у здійснені обрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% заробітної плати, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії з врахуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" зарахувавши період проходження строкової військової служби з 07.06.1995 по 21.11.1996, період роботи з 14.09.1999 по 27.03.2000 гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у ВАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу” та період перебування позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 21.08.2008 по 06.10.2021 до пільгового стажу роботи (за Списком №1) та зобов'язав здійснити відповідний перерахунок.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону № 1788-ХІІ, є зайняття повний робочий день за Списком № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, зазначеним Порядком передбачено тільки у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження саме спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою.
Згідно зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 розділ 1 “Гірничі роботи” підрозділ 1 “Підземні роботи” передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, розділом 1 “Гірничі роботи” передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають: 1010300а-11717 “Горнорабочие подземные” та відповідно 1010300а-11717 “Гірники підземні”.
Отже, професії та посади, на яких працював позивач у спірні періоди (з 14.09.1999 по 27.03.2000 ) передбачені Списками № 1.
Матеріали справи свідчать, що відповідний спеціальний (пільговий) стаж роботи позивача за Списком № 1 з повним робочим днем у спірні періоди підтверджується записами в трудовій книжці, що спростовує висновки відповідача. А саме трудовою книжкою позивача підтверджено, що у період з 14.09.1999 по 27.03.2000 позивач працював гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у ВАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу”.
Записи про спірні періоди роботи засвідчено відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не має. Записи проведені у відповідності до вимог Порядку ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, який визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Таки чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі - Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують стаж позивача.
Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу роботи.
Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду строкової військової служби з з 07.06.1995 по 21.11.1996.
Статтею 56 Закону від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232- XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із положеннями частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача останній на час призову до строкової військової служби працював гірничим очисного забою підземним з повним робочим днем під землею. Тобто на посаді, що дає право на пільги відповідно до списку №1.
Отже пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача період його строкової служби в Радянській Армії з 07.06.1995 по 21.11.1996.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача проводити позивачу розрахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей.
За приписами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Такі ж самі умови для виплати у зазначеному розмірі пенсії працівникам, зайнятим повний робочий день під землею, встановлені абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058-IV.
У постановах від 06.03.2019 року у справі № 345/4570/16-а та від 11.07.2019 року у справі № 345/3954/16-а Верховний Суд дійшов правового висновку, що статтю 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" необхідно розглядати у нерозривному зв'язку зі списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення шахтарської праці" та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №392/17/17.
Статтею 8 Закону України "Про підвищення шахтарської праці" передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі №345/763/17.
А тому посилання відповідача на відсутність підстав при призначені пенсії позивача для врахування положень ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" є необґрунтованими та безпідставними.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право: на зарахування періоду проходження строкової військової служби з 07.06.1995 по 21.11.1996, період роботи з 14.09.1999 по 27.03.2000 гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у ВАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу” до пільгового стажу роботи (за Списком №1); на перерахунок пенсії за віком відповідно до положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 06.10.2021.
Щодо зарахування до пільгового стажу в пільговому обчисленні періоду інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 21.08.2008 по 06.10.2021 слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, що згідно з актом розслідування нещасного випадку який виник 25 вересня 2007 року, актом № 121 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, ОСОБА_1 перебуваючи на роботі гірничого очисного забою 25 вересня 2007 року став потерпілим внаслідок нещасного випадку на шахті «Комсомолець Донбасу». Внаслідок даного випадку, з 21.01.2018 ОСОБА_1 став інвалідом II групи, що підтверджується призначенням з 21.01.2008 пенсії по інвалідності та довідкою до акта огляду МСЕК серія 10 ААБ № 280599 (наявна в матеріалах пенсійної справи). Станом на сьогоднішній день, ОСОБА_1 є інвалідом III групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ № 075373.
Згідно ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
У відповідності до ст.9 ч.4 Закону України «Про охорону праці» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом. Згідно ч.5 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Такий же порядок зарахування часу перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання передбачений і п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.12.2019 року у справі №185/8991/16-а(2-а/185/49/17).
Пунктом 6 частини 4 статі 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доповнивши частину 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом 4 такого змісту: «Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах».
Згідно правового висновку сформованого Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17 законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач отримав трудове каліцтво, через яке не мав можливості фактично працювати на провідних професіях, тому суд приходить до висновку періоди інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 21.08.2008 по 06.10.2021 повинні бути зараховані до пільгового стажу.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог та зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 в адміністративній справі №280/11634/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 липня 2022 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва