07 липня 2022 року м. Дніпросправа № 280/8022/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.02.2022
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року (головуючий суддя Максименко Л.Я.)
в адміністративній справі №280/8022/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач-2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні ді,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 02.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, просив (а.с. 1-13):
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду з 29.04.2005 року до 30.09.2006 року та з 01.10.2006 року до 28.10.2010 року, як пільгового стажу роботи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 час роботи за професією електрозварювальник ручного зварювання 4 розряду з повним робочим днем під землею з 29.04.2005 по 30.09.2006 рік, та за професією підземний прохідник 4 розряду з повним робочим днем під землею на TOB “Спецшахтбуд” з 01.10.2006 року по 28.10.2010 року до стажу, до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком № 1 згідно ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В обґрунтуванням позову позивач вказав, що звернувся до Відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою, про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах. Вказує, що 12 липня 2021 року отримав Рішення відділу перерахунків пенсій № 3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 485 від 07.07.2021 року про відмову в зарахуванні пільгового стажу роботи на посаді електрозварника ручного зварювання з 29.04.2005 року по 30.09 2006 року та з 01.10.2006 року по 28.10.2010 року на посаді підземного прохідника з повним робочим днем під землею, у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують пільговий характер роботи за вищевказані періоди. Вважає таку відмову відповідача протиправною та необґрунтованою, а своє право на соціальний захист порушеним та таким, що підлягає відновленню. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року залучено у справу співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (а.с. 59).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року - задоволено (а.с. 89-92):
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №485 від 07.07.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 за професією електрозварювальник ручного зварювання 4 розряду з повним робочим днем під землею з 29.04.2005 по 30.09.2006 рік, та за професією підземний прохідник 4 розряду з повним робочим днем під землею на TOB “Спецшахтбуд” з 01.10.2006 року по 28.10.2010 року.
У задоволенні позовних вимог до відповідача-1 (Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) - відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що записами в трудовій книжці, підтверджується, що позивач у періоди з 29.04.2005 по 30.09.2006 та з 01.10.2006 року по 28.10.2010 працював на посаді електрозварювальник ручного зварювання 4 розряду з повним робочим днем під землею та підземний прохідник 4 розряду з повним робочим днем під землею. Атестація робочих місць позивача була проведена 20.02.2007 (наказ по атестації №18-а від 20.02.2007), 25.11.2002 (наказ по атестації №70-а від 25.11.2002), тобто не рідше, ніж один раз на 5 років, відтак дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача для призначення пенсії за Списком №1 періоди роботи позивача з 29.04.2005 по 30.09.2006 та з 01.10.2006 року по 28.10.2010.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №485 від 07.07.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 періоди його роботи за професією електрозварювальник ручного зварювання 4 розряду з повним робочим днем під землею з 29.04.2005 по 30.09.2006 рік, та за професією підземний прохідник 4 розряду з повним робочим днем під землею на TOB “Спецшахтбуд” з 01.10.2006 року по 28.10.2010 року.
У задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Запорізькій області - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідачем-2) подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення суду першої та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що за результатами розгляду заяви позивача, Головним управлінням Пенсійного фону України у Полтавській області прийнято вмотивоване рішення про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують пільговий характер роботи. Посилається на те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №485 від 07.07.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 прийнято у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують пільговий характер роботи.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пільгового стажу роботи, просив зарахувати до пільгового стажу роботи період з 29.04.2005 по 28.10.2010 на посаді електрозварника ручного зварювання та прохідника з повним робочим днем під землею у ТОВ «СПЕЦШАХТБУД».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 07.07.2021 № 485 (прийнятим за принципом екстериторіальності) - відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу роботи періоду з 29.04.2005 по 30.09.2006 (на посаді електрозварника ручного зварювання) та з 01.10.2006 по 28.10.2010 (на посаді підземного прохідника з повним робочим днем під землею) - у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують пільговий характер роботи за вказані періоди.
Позивач вважає протиправною відмову пенсійного органу щодо зарахування йому пільгового стажу роботи на посаді електрозварника ручного зварювання з 29.04.2005 року по 30.09 2006 року та з 01.10.2006 року по 28.10.2010 року на посаді підземного прохідника з повним робочим днем під землею.
Суд першої інстанції позов задовольнив щодо відполвідача-2 (Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області).
В частині відмови у задоволенні позову щодо відповідача-1 (Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII , Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, норми Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (№1058-IV) передбачено, що особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (№1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, після досягнення 50-ти річного віку та за наявності 25 років страхового стажу (з них не менше 10 років на зазначених роботах) позивач може реалізувати своє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно паспортних даних, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже, станом на день звернення позивача до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивач досяг 50-ти річного віку.
Водночас, відповідач зазначає, що у позивача відсутні документи, які підтверджують пільговий характер роботи за періоди з 29.04.2005 по 30.09.2006 (на посаді електрозварника ручного зварювання) та з 01.10.2006 по 28.10.2010 (на посаді підземного прохідника з повним робочим днем під землею).
Отже, предметом дослідження є наявність/відсутність у позивача документів, які підтверджують пільговий характер роботи за вказані періоди.
Матеріали справи містять Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №485 від 07.07.2021 року, згідно якого відмовлено позивачу в зарахуванні пільгового стажу роботи на посаді електрозварника ручного зварювання з 29.04.2005 року по 30.09 2006 року та з 01.10.2006 року по 28.10.2010 року на посаді підземного прохідника з повним робочим днем під землею (а.с. 27).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (№1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи містять трудову книжку позивача (а.с. 17-20).
Водночас, трудова книжка має відповідні записи про трудову діяльність позивача.
Зокрема, запис №19 в трудовій книжці підтверджує, що 29.04.2005 ОСОБА_1 прийнятий підземним електрозварником ручного зварювання 4 розряду з повним робочим днем під землею до ТОВ «СПЕЦШАХТБУД». Наказ №19/1 від 29.04.05 (а.с. 18 з/с).
Запис №20 в трудовій книжці позивача вказує на те, що з 29.04.2005 року ОСОБА_1 має право на пільгове пенсійне забезпечення по списку№ 1. Наказ №70-а від 25.11.02 (а.с. 18 з/с).
Запис №21 в трудовій книжці позивача зазначає, що 01.10.2006 ОСОБА_1 переведений підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем під землею. Наказ №58/1 від 01.10.06 (а.с. 18 з/с).
Запис №22 в трудовій книжці позивача вказує, що 28.10.2010 ОСОБА_1 звільнений за згодою сторін ч. 1 ст. 36 КЗпП України з ТОВ «СПЕЦШАХТБУД». Наказ №УВЛ-230 від 28.10.2010 (а.с. 18 з/с).
Отже, період роботи (з 29.04.2005 по 28.10.2010), що дає право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджується записами в трудовій книжці.
Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Будь-яких доказів, які б спростовували зазначені записи в трудовій книжці, матеріали справи не містить.
Також матеріали справи не місять доказів, які б підтверджували, що позивач не працював за Списком №1 за професією електрозварювальник ручного зварювання 4 розряду повний робочий день під землею з 29.04.2005 по 30.09.2006 рік, та за професією підземний прохідник 4 розряду повний робочий день під землею на TOB “Спецшахтбуд” з 01.10.2006 року по 28.10.2010 року.
Отже, відповідні записи в трудовій книжці позивача підтверджують, що позивач працював за Списком №1 за професією електрозварювальник ручного зварювання 4 розряду повний робочий день під землею з 29.04.2005 по 30.09.2006 рік, та за професією підземний прохідник 4 розряду повний робочий день під землею на TOB “Спецшахтбуд” з 01.10.2006 року по 28.10.2010 року.
Постановою Кабінету міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній (Порядок №637).
Оскільки трудовий стаж позивача підтверджується безпосередньо записами трудової книжки, то відсутні підстави для застосування інших доказів на підтвердження трудового стажу позивача.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.
Таким чином, необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Оскільки, записами в трудовій книжці, підтверджується, що позивач у періоди з 29.04.2005 по 30.09.2006 та з 01.10.2006 року по 28.10.2010 працював на посаді електрозварювальник ручного зварювання 4 розряду з повним робочим днем під землею та підземний прохідник 4 розряду з повним робочим днем під землею, то позивач має право в зазначений період на пільгове пенсійне забезпечення.
Займані позивачем у спірні періоди посади передбачалась серед професій, вказаних у розділі І "ГІРНИЧІ РОБОТИ" Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженим постановою КМУ від 11.03.1994 № 162.
Пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (Порядок №442), передбачено, що атестація робочих місць за умовами праці (далі атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше, ніж один раз на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992, тому для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 відповідне право впродовж цього періоду має бути підтверджене за результатами атестації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" зобов'язано керівників підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання провести атестацію робочих місць, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням та ознайомити з ним трудящих, та проводити таку атестацію не рідше одного разу на 5 років.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачає:
- установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;
- санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;
- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
- установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;
- обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо
шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
- визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
- складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;
- аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (№1058-IV) є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Матеріалами справи підтверджується, що атестація робочих місць позивача була проведена 20.02.2007 (наказ по атестації №18-а від 20.02.2007), 25.11.2002 (наказ по атестації №70-а від 25.11.2002), тобто не рідше, ніж один раз на 5 років.
Оскільки, вимоги встановлені пунктом 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (№1058-IV) дотримані, відповідач не мав підстав для незарахування періодів з 29.04.2005 по 30.09.2006 та з 01.10.2006 року по 28.10.2010 до пільгового стажу роботи позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач-2 протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача для призначення пенсії за Списком №1 періоди роботи з 29.04.2005 по 30.09.2006 та з 01.10.2006 року по 28.10.2010.
При цьому, у рішенні від 07.07.2021 № 485 відповідач-2, відмовляючи у зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу позивача, не вказує які саме відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах не надані позивачем та які, на думку пенсійного органу, мають бути додатково підтверджені довідками.
Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З оглядку на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 485 від 07.07.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 періоди його роботи за професією електрозварювальник ручного зварювання 4 розряду з повним робочим днем під землею з 29.04.2005 по 30.09.2006 рік, та за професією підземний прохідник 4 розряду з повним робочим днем під землею на TOB “Спецшахтбуд” з 01.10.2006 року по 28.10.2010 року.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Права позивача захищені рішенням суду.
Суд апеляційної інстанції не перевіряв рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач-1), оскільки в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача-2 спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.02.2022 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 07.07.2022 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 13.07.2022.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова