06 липня 2022 року м. Дніпросправа № 808/1047/17
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
секретар судового засідання Новошицька О.О.
за участю представника позивача Каморнікова Ю.С.
представника відповідача Захарченка В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в режимі відеоконференції апеляційну Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року (головуючий суддя Калашник Ю.В.)
в адміністративній справі №808/1047/17 за позовом Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області до відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
Позивач, Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області, звернувся 24.04.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати складену відповідачем вимогу №Ю-30-17 від 10.04.2017 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 820 939,78 грн., з якої 280 263,70 грн. сума недоїмки, 479773,30 грн. сума штрафу, 609 02,78 грн. сума нарахованої пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у відповідача не було правових підстав виносити вказану вимогу, оскільки Управління ліквідоване.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2017 № Ю-30-17 Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, за якою підлягає сплаті заборгованості з ЄСВ (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 820939,78 грн. з яких 280269,70 грн. недоїмка, 479 773,30 грн. штраф, 60902,78 грн. пеня. (т.1, а.с.141-144, 191-192)
Постановою Верховного суду від 18.03.2021 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду. (т.1, а.с.236-240)
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року позов задоволено (т.3, а.с. 199-203):
- визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 квітня 2017 року № Ю-30-17, відповідно до якої Управлінню державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області визначено заборгованість з ЄСВ у розмірі 820 939,78 грн., у тому числі: 280 263,70 грн. недоїмка, 479 773,30 грн. штраф, 60 902,78 грн. пеня.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що починаючи з 30.08.1993 Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області зареєстроване як юридична особа за адресою: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, буд. 1А; перебуває на обліку у ЗУ ОВПП ДФС, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; починаючи з 17.11.2015 перебуває в стані припинення за рішенням засновників, строк для заявлення кредиторами своїх вимог визначено до 19.01.2016. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України подано 21.12.2015 до голови ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області заяву №6572/8/28-013-25 щодо включення до реєстру кредиторів вимог зі сплати, зокрема єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач з 17.11.2015 року перебуває в стані припинення, згідно рішення господарського суду Донецької області від 22 червня 2018 року у справі №905/972/16, цим рішенням суду зобов'язано УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області включити вимоги кредитора Офісу ВПП ДФС у сумі 8 768 042,81 грн. до реєстру вимог кредиторів. Вказане рішення господарського суду Донецької області набрало законної сили 23.07.2018 року, у зв'язку з чим 24.07.2018 року судом видано відповідний наказ. Ліквідаційна комісія УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області включила кредиторські вимоги відповідача до реєстру своїх кредиторів та відобразила їх у проміжному ліквідаційному балансі. Отже, УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області ліквідується, розмір кредиторських вимог відповідача і порядок їх задоволення врегульовано судовим рішенням. Враховуючи, що з 07.11.2015 УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області припинило свою господарську діяльність і відповідно не мало бази для оподаткування, наявні невирішені спори не можуть не охоплюватися сумою кредиторської заборгованості, визначеною рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/972/16 від 22.06.2018, відтак суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для пред'явлення відповідачем позивачу вимоги зі сплати суми єдиного внеску в загальному розмірі 820939,78 грн., оскільки зазначені дії відповідача суперечать приписам п. 97.2 ст. 97 ПК України та ст. ст.111, 112 ЦК України.
Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що нормами ст.9 та ст.25 Закону №2464 передбачено виконання платником податків, який хоча і перебуває в стані припинення, зобов'язань визначених нормами Закону і вимогами чинного податкового законодавства. У зв'язку із збільшенням 20.03.2017 року суми податкового боргу за рахунок несплати єдиного внеску, на підставі поданого звіту за лютий 2017 року №9045273995 на суму 76,28 грн. та керуючись п.3 Інструкції №449 контролюючим органом винесено вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) УДСО при ГУ МВС України у Донецькій області від 10.04.2017 №Ю-30-17 на загальну суму 820 939,78 грн. Сума боргу зазначена у вимозі від 10.04.2017 року складається з сум єдиного внеску станом на 31.03.2017 року, який нараховано за період з 20.11.2015 по 20.03.2017, та несплаченого в законодавчо виначені терміни, а саме: по податку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо сум нарахованого єдиного внеску - 254 735,29 грн.; за рахунок несплати узгоджених зобов'язань за результатами контрольно-перевірочної роботи на підставі рішення №0000393900 від 15.06.2016; по податку з єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців - на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску - 25 528,41 грн.; за рахунок несплати узгоджених зобов'язань за результатами контрольно-перевірочної роботи на підставі рішення №0000403900 від 15.06.2016, штрафних санкцій на суму 144960,48 грн., пенів-11229,94 грн. Зазначає, що УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області як установа перебуває в стані припинення, на підставі чого розпочата ліквідаційна процедура з кінцевою дато розгляду комісією вимог кредиторів-19.01.2016 року. При цьому спірна у цій справі вимога сформована 10.04.2017, тобто після вказаної дати вимог кредиторів. Кредиторські вимоги визнано від 22.06.2018 року, що підтверджено рішенням суду по справі №905/972/16 та містять залишок несплаченої суми 125 329,67 грн. із самостійно узгодженого податкового зобов'язання, визначеного у звіті №152396157 від 17.11.2015 року. Також зазначає, що відповідно до п.6 Інструкції №449 відсутні підстави для відкликання податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2017 №10-30-17.
Позивачем подані пояснення по справі, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та в поясненнях.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України №1399 від 07.11.2015 вирішено ліквідувати Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08596860).
Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України до голови ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області подано заяву (№6572/8/28-013-25 від 21.12.2015) про включення до реєстру кредиторів Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області, згідно якої, серед інших, просила визнати кредиторські вимоги з: податку з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 243695,55 грн.; єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців у сумі 26587,38 грн., та включити СДПІ до реєстру кредиторів.
Рішенням голови ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області від 01.02.2016 №12 л/к вимоги Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України визнано у сумі 320249,28 грн., до складу якої, зокрема, увійшли: 254349,61 грн. ЄСВ; 35887,35 грн. ЄСВ військовослужбовців. Визнані вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України включені до третьої черги кредиторів Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області.
Відповідач стверджує, що за позивачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який виник в результаті несплати позивачем:
- самостійно узгоджених податкових зобов'язань, визначених у звітах:
№1525396157 від 17.11.2015 року - залишок несплаченої суми 125329,67 грн.;
№1527253637 від 19.12.2015 року у сумі 124508,38 грн.;
№1601341331 від 15.01.2016 року у сумі 2304,86 грн.;
№1605706264 від 17.02.2016 року у сумі 2024грн.;
№9017920214 від 13.02.2017 року у сумі 492,10 грн.;
№9045273995 від 20.03.2017 року у сумі 76,28 грн.;
№1527253637 від 19.12.2015 року - залишок несплаченої суми 23116,03 грн.;
№1605706264 від 17.02.2016 року у сумі 2412,38 грн.,
- загальна сума недоїмки складає 280 263,70 грн.;
- штрафних санкцій та пені:
Рішення №0000393900, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 334812,80 грн., та нарахована пеня у розмірі 49672,84 грн.;
Рішення №0000403900, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 144960,48 грн., та нарахована пеня у розмірі 11229,94 грн.,
- загальна сума штрафних санкцій 479 773,30 грн.,
- загальна сума нарахованої пені 60 902,78 грн.
У зв'язку з наявністю у позивача вказаного податкового боргу, Запорізьке управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України сформувало та надіслало на адресу позивача Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-30-17 від 10.04.2017, всього на суму - 820 939,78 грн.
Позивач вважає протиправною зазначену вимогу.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Предметом даного спору є правомірність/протиправність Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-30-17 від 10.04.2017.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що повертаючи справу на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду, Верховний Суд у Постанові від 18.03.2021 року у справі №808/1047/17 зазначив, що позивач як установа перебуває в стані припинення, на підставі чого розпочата ліквідаційна процедура з кінцевою дати розгляду комісією вимог кредиторів, - 19.01.2016. При цьому спірна у даній справі вимога відповідача сформована 10.04.2017, тобто після вказаної дати розгляду вимог кредиторів. Процес ліквідації не звільняє установу від сплати податків та зборів, адже бухгалтерський і податковий облік на підприємстві ведеться до моменту його виключення з Державного реєстру України та зняття з податкового обліку. Верховний Суд також вказав, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Водночас заходи та стягнення ЄСВ передбачені в статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції чинній на час винесення спірної вимоги), згідно із частиною 4 якої орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Приписами п.2 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч.8 ст. 9, ч. 10, п. 2 ч. 4,11,14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ( №2464-VI) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платник єдиного соціального внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платники єдиного соціального внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний соціального внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного соціального внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного соціального внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Аналогічні приписи законодавства визначені також п. 59.1 ст. 59 ПК України.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002551814 від 10.05.2017 (а.с. 54-58, 59-62, 63 т. 1):
- починаючи з 30.08.1993 УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області зареєстроване як юридична особа за адресою: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, буд. 1А;
- перебуває на обліку у ЗУ ОВПП ДФС, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- починаючи з 17.11.2015 перебуває в стані припинення за рішенням засновників, строк для заявлення кредиторами своїх вимог визначено до 19.01.2016.
Положеннями ч. 8, 9 ст. 111 Цивільного кодексу України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 цього Кодексу.
Статтею 112 Цивільного кодексу України визначено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
Аналогічні положення законодавства визначені також п. 97.2 ст. 97 ПК України.
Матеріалами справи підтверджується, що 21.12.2015 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України до голови ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області подано заяву №6572/8/28-013-25 щодо включення до реєстру кредиторів вимог зі сплати, зокрема єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 26-27 т.1).
Слід зазначити, що процедура ліквідації регулюється Цивільним та Господарським кодексами України, законами України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про господарські товариства», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ліквідація - це одна із форм припинення юридичної особи.
Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов'язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва.
При ліквідації підприємства його права й обов'язки припиняються.
За приписами статті 104 Цивільного кодексу України та статті 59 Господарського кодексу України, юридична особа припиняється також в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Майнові претензії кредиторів юридичної особи, що ліквідується, задовольняються з її майна.
Отже, для виплати грошових сум кредиторів встановлена спеціальна черговість, яка визначена статтею 112 ЦК України.
При цьому, вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, а також вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.
За змістом підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст. 54 ПКУ).
При цьому, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2. п. 54.3. ст.54 ПКУ).
Пунктом 57.3. статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). (п.59.5 ст.59 ПКУ).
Відповідно до підпункт 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.129.4. ст.129 ПКУ).
Згідно із частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом 3-х робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ст. 105 ЦКУ).
Зокрема, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.
Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше 30-ти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Матеріали справи містять заяву Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України від 21.12.2015 року №6572/8/28-013-25 про включення до реєстру кредиторів (а.с. 26-27 т. 1)
В заяві про включення до реєстру кредиторів вказано, що Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області станом на 15.12.2015 року має податковий борг перед бюджетом у сумі 9 088 292,09грн., який складається з:
- податку на прибиток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 142 084,35грн. (основний платіж 78 442грн., пеня 63 642,35грн.);
- податку на додану вартість на суму 8 645 912,49грн. (основний платіж 6 960 897,68грн., пеня 1 685 014,81грн.);
- земельного податку з юридичних осіб у сумі 2 554,42грн.;
- орендної плати з юридичних осіб у сумі 27 457,9грн;
- податку з ЄСВ - 243 695,55грн.;
- податку з ЄСВ військовослужбовців - 26587,38грн.
Також матеріали справи містять Рішення за результатами розгляду вимоги кредитора від 01.02.2016 року №12 л/к, згідно якого вимоги Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України задоволені в розмірі 320 249,28грн. До складу визнаної суми кредиторських вимог увійшли наступні суми (а.с. 28 т. 1):
2 554,42грн. - земельний податок;
27 457,90грн. - орендна плата;
254 349,61грн. - ЄСВ;
35 887,35грн. - ЄСВ військовослужбовців.
Згідно приписів частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України визнані вимоги в сумі 320 249,28грн. включені до третьої черги кредиторів.
Також в Рішенні за результатами розгляду вимоги кредитора від 01.02.2016 року №12 л/к зазначено, що ліквідаційна комісія Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області відмовляє у визначенні решти вимог в сумі 10 179 675,91грн., та вважає ці вимоги безпідставними і протиправними.
Наслідком невизнання Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій частини суми кредиторської вимоги Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України стало звернення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України з позовом про визнання кредиторських вимог в сумі 8 768 042,81грн. (а.с. 29-31 т. 1).
Ухвалою Господарського суду донецької області від 30.06.2016 року у справі №905/972/16 (щодо визнання кредиторських вимог в сумі 8 768 042,81грн.) зупинено провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги у справі №805/5156/15-а (К/800/11971/13) (а.с. 32-33 т. 1).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України, ліквідація юридичної особи відбувається, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Порядок здійснення розрахунків з кредиторами, зокрема з кредиторами, вимоги яких підтверджені рішенням суду, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням власника (власників) визначено статтями 111, 112 ЦК України.
В силу частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Водночас, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду (ч. 8, 9 ст. 111 ЦКУ).
Згідно із частиною 3 статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач з 17 листопада 2015 року перебуває в стані припинення, згідно рішення господарського суду Донецької області від 22 червня 2018 року у справі №905/972/16 зобов'язано УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області включити вимоги кредитора Офісу ВПП ДФС у сумі 8 768 042,81 грн. до реєстру вимог кредиторів (а.с. 42-55 т. 2).
Вказане рішення господарського суду Донецької області набрало законної сили 23 липня 2018 року, у зв'язку з чим 24 липня 2018 року судом видано відповідний наказ.
Так, Ліквідаційна комісія Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області включила кредиторські вимоги кредитора Офісу ВПП ДФС в розмірі 8 768 042,81 грн. до реєстру своїх кредиторів та відобразила їх у проміжному ліквідаційному балансі.
Оскільки Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області ліквідується, то розмір кредиторських вимог відповідача і порядок їх задоволення врегульовано судовим рішенням (рішенням господарського суду Донецької області від 22 червня 2018 року у справі №905/972/16).
Статтею 97 Податкового кодексу України врегульовано питання погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.
Зокрема підпунктам 97.1-97.3 ст. 97 Податкового кодексу України визначено, що під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.
У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В силу того, що з 07.11.2015 Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області припинило свою господарську діяльність, то відповідно не мало бази для оподаткування, водночас, наявні невирішені спори не можуть не охоплюватися сумою кредиторської заборгованості, визначеною рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/972/16 від 22.06.2018.
Крім того, слід звернути увагу, що предметом вже вирішених справ були ті самі вимоги відповідача, що і у ще невирішених справах. Різниця в сумах вимог відповідача, визначених господарським судом Донецької області і вимог, що є предметом оскарження у невирішених справах зумовлена тим, що відповідач одночасно із заявленими кредиторськими вимогами заявляв податкові вимоги, щоразу включаючи до їх складу штрафні санкції.
Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, в якому просило накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банківських установах в межах наявних на рахунках коштів, але не більше суми податкового боргу в розмірі 14 208 887,81 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020у справі №200/12532/19-а, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №200/12532/19-а судом зроблено висновок, що актом №46/28-10-47-10/08596860 від 03.07.2017 про результати документальної позапланової виїзної перевірки відповідача у зв'язку з припиненням юридичної особи, який був наданий при апеляційному розгляді, відносини між позивачем і відповідачем у площині податкових відносин були завершені.
Це підтверджується і наявністю рішення від 22.06.2018 господарського суду Донецької області у справі № 905/972/16, яким задоволено позовні вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України до Ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області про зобов'язання визнати кредиторські вимоги в сумі 8 768 042,81 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Вказані обставини також встановлені у Постанові Верховного Суду від 24.11.2021 №200/12532/19-а за позовом Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС, як відокремлений підрозділ ДПС до Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходиться в банківських установах та у Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 №640/3099/19.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз зазначених обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, дає підставі для висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для пред'явлення відповідачем вимоги зі сплати суми єдиного внеску в розмірі 820 939,78 грн., оскільки зазначені дії відповідача суперечать приписам п. 97.2 ст. 97 ПК України та ст. ст.111, 112 ЦК України.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Виходячи з результатів апеляційного перегляду судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 06.07.2022 та в силу ст. 328 КАС України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 06.07.2022.
В повному обсязі постанова виготовлена 13.07.2022.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова