28 липня 2022 року м. Київ № 320/1656/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Садівничого товариства «Заліське»
до приватного виконавця Крегул Івана Івановича
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Садівниче товариство «Заліське» з позовом до приватного виконавця Крегул Івана Івановича, в якому просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 01.02.2021 ВП № 64337944, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул Іваном Івановичем.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що виконавче провадження відкрито на підставі наказу Господарського суду Київської області від 14.12.2020 р. № 911/154/20, відповідно до якого садівниче товариство «Заліське» зобов'язано надати ОСОБА_1 копію протоколу зборів правління від 23.07.2016 № 4 та перелік членів правління садівничого товариства «Заліське» станом на 23 липня 2016 року із зазначенням протоколів загальних зборів СТ «Заліське», на яких такі члені правління були обрані. Позивач вказав, що відповідачем у межах вказаного виконавчого провадження прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди, яка на думку позивача є протиправною. В оскаржуваній постанові приватний виконавець посилається на те, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Тобто, фактично приватний виконавець стягує з СТ «Заліське» не основну винагороду, а виконавчий збір.
Позивач наголосив, що відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем. У свою чергу, ч.ч. 1 та 2 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. При цьому, розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. призначено судове засідання та витребувано докази по справі від відповідача, зокрема належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження ВП № 64337944.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 суд відклав судове засідання в адміністративній справі №320/1656/21, наступне судове засідання у справі призначив на 12.07.2022. Також суд повторно витребував від приватного виконавця Крегула Івана Івановича: належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № ВП 64337944 в рамках якого було прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 суд повторно витребував докази по справі від відповідача та відклав розгляд справи на 28.07.2022.
Відповідач правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору не надав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог.
У судове засідання представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у передбачений законодавством строк.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи викладене, фіксування судового засідання засобами звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.09.2020 р. у справі № 911/154/20 зобов'язано садівниче товариство «Заліське»:
1) надати ОСОБА_1 для ознайомлення:
- реєстр (перелік) членів садівничого товариства «Заліське» станом на 20 серпня 2016 року;
- договірні, реєстраційні, облікові фінансово-бухгалтерські документи по сплаті за спожиту електричну енергію садівничим товариством «Заліське» станом з 20 серпня 2016 року;
- місячні звіти бухгалтера садівничого товариства «Заліське» за період з 20 серпня 2016 року;
- штатний розклад та посадові оклади оплатних працівників садівничого товариства «Заліське» станом з 20 серпня 2016 року;
2) надати ОСОБА_1 копію протоколу зборів правління від 23.07.2016 № 4 та перелік членів правління садівничого товариства «Заліське» станом на 23 липня 2016 року із зазначенням протоколів загальних зборів СТ «Заліське», на яких такі члені правління були обрані.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича від 01.02.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 64337944 щодо примусового виконання наказу № 911/154/20 виданого 14.12.2020 Господарського суду Київської області про зобов'язання садівничого товариства «Заліське» (07433, Київська обл., Броварський район, село Богданівка, вулиця Центральна, будинок 2/1, код 23566951) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копію протоколу зборів правління від 23.07.2016 № 4 та перелік членів правління садівничого товариства «Заліське» станом на 23 липня 2016 року із зазначенням протоколів загальних зборів СТ «Заліське», на яких такі члені правління були обрані.
Запропоновано боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а саме до 15.02.2021.
Того ж дня, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом Іваном Івановичем прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження загальною сумою 100 грн.
Також, 01.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом Іваном Івановичем прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 64337944, якою стягнуто з боржника Садівниче товариство «Заліське» основну винагороду в сумі 24 000,00 грн.
Вказаною постановою встановлено, що відповідно до статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2021 року складає 6000,00 грн. Отже, розрахунок основної винагороди приватного виконавця складає 6000,00 грн.*4=24 000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою про стягнення з боржника основної винагороди позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
05 жовтня 2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон України №1404-VIII), згідно з яким примусове виконання рішень проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою, другою статті 5 Закону № 1404-VІІІ обумовлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім: 1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; 2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; 3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; 4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України); 5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; 6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; 7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб; 8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; 9) рішень про конфіскацію майна; 10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; 11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»; 12) рішень, за якими боржником є уповноважений суб'єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VІІІ).
Частиною першою статті 42 Закону № 1404-VIII передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Згідно із статтею 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон України № 1403-VIII) за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:
1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;
2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Відповідно до частини сьомої статті 31 Закону №1403-VІІІ приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця» (далі - Порядок № 643).
Відповідно до пункту 19 Порядку № 643 Приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, приватний виконавець нараховує основну винагороду в розмірі 10 відсотків суми заборгованості із сплати аліментів у порядку, встановленому Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приватний виконавець, який забезпечив у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа, одержує основну винагороду в розмірі чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, та за виконавчим документом немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа, - в розмірі вісьмох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
Як встановлено під час розгляду справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегулом І.І. відкрито виконавче провадження №64337944 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Київської області №911/154/20 від 14.12.2020 про зобов'язання садівничого товариства «Заліське» надати ОСОБА_1 копію протоколу зборів правління від 23.07.2016 № 4 та перелік членів правління садівничого товариства «Заліське» станом на 23 липня 2016 року із зазначенням протоколів загальних зборів СТ «Заліське», на яких такі члені правління були обрані.
Одночасно 01.02.2021 приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №64337944.
Пунктом 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, визначено, що постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.
Судом проаналізовано зміст оскаржуваної постанови та встановлено, що у вступній частині міститься вся необхідна інформація, а саме: назва документу: наказ № 911/154/20 виданий 14.12.2020; документ видав: Господарський суд Київської області, про: зобов'язання садівничого товариства «Заліське» (07433, Київська обл., Броварський район, село Богданівна, вулиця Центральна, будинок 2/1, код 23566951) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копію протоколу зборів правління від 23.07.2016 № 4 та перелік членів правління садівничого товариства «Заліське» станом на 23 липня 2016 року із зазначенням протоколів загальних зборів СТ «Заліське», на яких такі члені правління були обрані; відомості про боржника та стягувача.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про стягнення з боржника основної винагороди містить такий обов'язковий реквізит як мотивувальна частина, в якій приватним виконавцем зазначено посилання на статтю 31 Закону України «Про виконавче провадження». Також приватний виконавець зазначив, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2021 року складає 6000 грн. Отже розрахунок основної винагороди приватного виконавця складає 6000,00 грн*4=24 000,00 грн.
Так, відповідно до приписів пункту 5 частини п'ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем.
При цьому, з огляду на встановлені судом обставини, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що приватний виконавець стягує з Садівничого товариства «Заліське» не основну винагороду а виконавчий збір, оскільки оскаржувана постанова найменована «постановою про стягнення з боржника основної винагороди», при цьому спірною постановою стягнуто з боржника - Садівничого товариства «Заліське» основну винагороду як зазначено у резолютивній частині постанови. Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язкових вимог до змісту мотивувальної частини постанови приватного виконавця.
В резолютивній частині зазначено про прийняте приватним виконавцем рішення: стягнути з боржника Садового товариства «Заліське» основної винагороди в сумі 24 000 грн.
Водночас, судом встановлено, що відповідачем неправильно обчислено суму основної винагороди, яка підлягає стягненню з боржника згідно постанови від 01.02.2021 про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 64337944.
Як зазначалось судом раніше, абзацом третім пунктом 19 Порядку № 643 обумовлено, що приватний виконавець, який забезпечив у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа, одержує основну винагороду в розмірі чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, та за виконавчим документом немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа, - в розмірі вісьмох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
Відповідно до відомостей Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.
Відтак, розмір основної винагороди приватного виконавця, який забезпечив фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру повинен був обчислюватись шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у встановленого на 1 січня календарного року на вісім, з огляду на те, що боржником згідно виконавчого документа є юридична особа, зокрема 2 270 *8.
Водночас, відповідачем обчислено розмір основної винагороди за приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», якою обумовлено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Так, відповідач зазначив, що відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2021 року складає 6000 грн. Отже розрахунок основної винагороди приватного виконавця складає 6000,00 грн*4=24 000,00 грн.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправною і скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 01.02.2021 ВП № 64337944, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул Іваном Івановичем.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На виконання цих вимог відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не надано суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності спірної постанови.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено 2270,00 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією № 541 від 12.02.2021.
Враховуючи ту обставину, що судом задоволено позовні вимоги, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 71, 77, 90, 143, 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 01.02.2021 ВП № 64337944, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул Іваном Івановичем
3. Стягнути на користь Садівничого товариства «Заліське» (ідентифікаційний код 23566951; місцезнаходження: Київська область, Броварський район, с. Богданівка, Ст «Заліське», вул. Центральна, 2/1) з приватного виконавця Крегула Івана Івановича (місцезнаходження: 07300, Київська область, м. Вишгород, «Карат» промисловий майданчик, 5-А, офіс 511) суму судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Панова Г. В.