26 липня 2022 року Справа № 280/12516/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Гончарової В.І.,
представників:
первинного позивача - Гаврик С.Є.,
первинного відповідача - Булдигіної М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Федорова Максима Дмитровича (69035, м. Запоріжжя, а/с 7569), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
15.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - первісний позивач) до ОСОБА_1 (далі - первісний відповідач), в якій первісний позивач просить суд: стягнути з первісного відповідача кошти у сумі податкового боргу з наступних податків:
з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, у розмірі 357136,76 грн.;
з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, у розмірі 29747,24 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що первісний відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, який виник на підставі узгоджених податкових повідомлень-рішень від 22.02.2019 №0003051305, №0003061305 та №0003071305 та нарахованої пені.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України суддею був вчинений запит щодо місця реєстрації первісного відповідача.
16.12.2021 до суду надійшла інформація, відповідно до якої первісний відповідач зареєстрований за зазначеною у позові адресою.
Ухвалою від 20.12.2021 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була отримана первісним відповідачем 23.12.2021.
30.12.2021 від представника первісного відповідача до суду надійшов відзив на позов.
04.01.2022 від первісного відповідача до суду надійшов зустрічний позов, в якому відповідач просить суд:
прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом;
постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;
визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області:
від 22.02.2019 №0003051305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 297011 грн. 19 коп., у тому числі - 237608,95 грн. - податкові зобов'язання, 59402,24 грн. - штрафні санкції;
від 22.02.2019 №0003061305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, у розмірі 24750,94 грн., у тому числі 19800,75 грн. - податкові зобов'язання, 4950,19 грн. - штрафні санкції;
від 22.02.2019 №0003071305, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 170 грн.
Крім того, просить витребувати в АТ «Райффайзен банк» наступні докази:
- копії всіх укладених між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кредитних договорів, договорів іпотеки та додаткових угод до них;
- копію угоди про прощення боргу, укладеної між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та АТ «Райффайзен банк» в 2016 році;
- довідку про розмір та структуру прощеної в 2016 році заборгованості за кредитним договором, укладеним між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області сплачені судові витрати.
В обґрунтування зустрічного позову зазначає, що первісному відповідачу було прощено банком суму штрафних санкцій, сам кредит був отриманий в іноземній валюті та забезпечений іпотекою житлової нерухомості, а спірні суми були прощені після закінчення строків позовної давності. Тому вважає, що прощений банком борг на суму 1320738,73 грн. не може вважатися оподатковуваним доходом платника податків. Крім того, зазначає, що первісним відповідачем не отримувалось повідомлення від банку про прощення боргу.
Ухвалою від 10.01.2022 зустрічний позов був залишений без руху, первинному відповідачу наданий строк для усунення недоліків зустрічного позову.
17.01.2022 від представника первинного відповідача до суду надійшла заява на усунення недоліків зустрічного позову.
Ухвалою від 18.01.2022 зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом у справі №280/12516/21, об'єднано в одне провадження вимоги за зустрічним позовом з первісним позовом, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08 лютого 2022 року.
07.02.2022 від представника первісного відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
07.02.2022 від первісного позивача до суду надійшов відзив на зустрічний позов, до якого додані копії документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних за зустрічним позовом податкових повідомлень-рішень.
Протокольною ухвалою від 08.02.2022 підготовче засідання було відкладене на 16.02.2022.
16.02.2022 від первісного позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі за зустрічним позовом.
У підготовче засідання 16.02.2022 представник первісного відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, не прибув, причини неприбуття суду не повідомив.
Протокольною ухвалою від 16.02.2022 підготовче засідання було відкладене на 01.03.2022.
Разом із тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введений воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов'язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2022 №11 встановлено особливий режим роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану, у зв'язку із чим всі адміністративні справи були зняті з розгляду. Строк дії наказу від 28.02.2022 №11 продовжено наказами від 09.03.2022 №12, від 11.03.2022 №13, від 18.03.2022 №14, від 25.03.2022 №15, від 01.04.2022 №16, від 08.04.2022 №17, від 15.04.2022 №18, від 22.04.2022 №21, від 29.04.2022 №22.
Враховуючи зазначені обставини, призначене на 01.03.2022 підготовче засідання не відбулось.
Ухвалою від 14.06.2022 підготовче засідання було призначене на 13.07.2022.
Ухвалою від 13.07.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду.
У підготовчому засіданні 13.07.2022 представник первісного відповідача не наполягав на витребуванні від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» додаткових доказів.
Протокольною ухвалою від 13.07.2022 було закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті на 26.07.2022.
У судовому засіданні 26.07.2022 представник первинного позивача підтримав вимоги первинного позову, з підстав наведених у ньому, та заперечив проти зустрічного позову, представник первинного відповідача заперечив проти первинного позову та наполягав на задоволенні зустрічного позову.
У судовому засіданні 26.07.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Суд, розглянувши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 10.02.2016 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та первісним відповідачем (позичальник) був укладений договір про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/17-40/1291-36 від 21.12.2006.
Відповідно до п. 1 цього договору сторони визнають і підтверджують, що розмір непогашеної позичальником заборгованості за кредитним договором станом на 10.02.2016 складає 103060,30 доларів США та пені 9919169,10 грн., що складає еквівалент 12593020,67 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору, в тому числі:
сума основного боргу (неповернутого кредиту) - 50906,24 доларів США, що складає еквівалент 1320738,73 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору;
проценти, нараховані за користування кредитом - 52154,06 доларів США, що складає еквівалент 1353112,84 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору;
розрахована пеня за порушення строків повернення заборгованості за кредитним договором 9919169,10 грн.
Пунктом 2 договору визначено, що у зв'язку із виконанням позичальником умов кредитора, сторони домовились, що з 10.02.2016 боргові зобов'язання за кредитним договором припиняються внаслідок звільнення кредитором позичальника від сплати боргових зобов'язань (прощення боргу), а кредитний договір вважається розірваним.
Пунктом 5 договору визначено, що з підписанням цього договору позичальник вважається повідомленим, відповідно до пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, про анулювання (прощення) заборгованості в сумі основного боргу (неповернутого кредиту), що зазначена в п. 1 договору, та про те, що сума анульованого (прощеного) основного боргу буде включена кредитором до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому борг було анульовано (прощено).
Позичальнику повідомлено, що про анулювання (прощення) його основного боргу Кредитором буде повідомлено органам Державної фіскальної служби шляхом включення суми анульованого (прощеного) основного боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь позичальника, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).
При цьому на позичальника, відповідно до Податкового кодексу України, покладається обов'язок оплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу та відображення суми отриманого доходу у вигляді анульованого (прощеного) основного боргу у річній податковій декларації.
Згідно інформації з державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів в першому кварталі 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було подано до цього реєстру інформацію про отримання первісним відповідачем доходу в сумі 1320738,73 грн. з ознакою доходу 126 - додаткове благо.
Первісним відповідачем не було подано податкову декларацію за 2016 рік, в якій би було зазначено суму отриманого доходу в 2016 року у вигляді додаткового блага - прощеної суми основного боргу у розмірі 1320738,73 грн.
В жовтні 2018 року первісним позивачем було надіслано в адресу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» запит щодо нарахованого (виплаченого) на користь первісного відповідача у 1 кварталі 2016 року доходу у сумі 1320738,73 грн., на який листом від 23.10.2018 №1406 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надало відповідь із копією договору від 10.02.2016 про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/17-40/1291-36 від 21.12.2006.
В жовтні 2018 року первісним позивачем було надіслано в адресу первісного відповідача запит щодо отриманого від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в 2016 році доходу в сумі 1320738,73 грн. та подання податкової декларації за 2016 рік, який був отриманий первісним відповідачем 11.10.2018.
Актом первісного відповідача від 27.12.2018 №1097/08-01-13-05/2144704365 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, достовірності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за ознакою доходу «126» у 2016 році (далі - акт перевірки), встановлено порушення первісним відповідачем:
пп. «д» 164.2.17 пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 ПК України, в результаті донараховано військового збору за 2016 рік у сумі 19800,75 грн.;
пп. 49.18.4 п.49.18 ст. 49, п. 179.1, п. 179.7 ст. 179 ПК України не надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік;
пп. «д» 164.2.17 пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПК України, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 237608,95 грн.
Акт перевірки надсилався в адресу первісного відповідача, проте був повернений без вручення адресату із позначкою пошти - за закінченням терміну зберігання.
На підставі висновків акту перевірки первісним відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
від 22.02.2019 №0003051305, яким первісному відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 297011,19 грн., з яких за податковим зобов'язанням 237608,95 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59502,24 грн.;
від 22.02.2019 №0003061305, яким первісному відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 24750,94 грн., з яких за податковим зобов'язанням 19800,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4950,19 грн.;
від 22.02.2019 №0003071305, яким до первісного відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилались первісному відповідачу, проте були повернені первісному позивачу із позначкою пошти - за закінченням встановленого строку зберігання.
25.06.2019 первісним позивачем була складена та надіслана первісному відповідачу податкова вимога №25351-49 щодо необхідності сплати грошових зобов'язань за зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями на загальну суму 386884,00 грн., в тому числі за основним платежем 257409,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64522,43 грн., пеня 64951,87 грн., проте зазначена податкова вимога була повернена первісному позивачу без вручення первісному відповідачу із позначкою пошти - за закінченням встановленого строку зберігання.
За даними облікової картки первісного відповідача судом встановлено, що з податку на доходи фізичних осіб первісному відповідачу нарахована пеня за період з 09.04.2019 по 28.02.2021 у сумі 59955,57 грн., з військового збору за той саме період - 4996,30 грн.
За приписами пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи є платниками податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до вимог пп. 163.1.1-163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно із п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
В силу приписів пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції, яка була чинною станом на дату укладання договору від 10.02.2016 про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/17-40/1291-36 від 21.12.2006) визначалось, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 (у редакції Закону №1791-VІІІ від 20.12.2016 - 25%) відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відповідно до вимог пп.165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України (в редакції, яка була чинною станом на дату укладання договору від 10.02.2016 про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/17-40/1291-36 від 21.12.2006) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 (у редакції Закону №1791-VІІІ від 20.12.2016 - 25%) відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 №928-VІІІ з 1 січня 2016 року була встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 1378 грн.
Отже, отриманий первісним відповідачем дохід внаслідок прощення суми основного боргу за кредитним договором повинен включатися до її загального оподатковуваного доходу за 2016 рік.
Щодо твердження первісного відповідача про те, що їй було прощено суму штрафних санкцій, а спірні суми були прощені після закінчення строків позовної давності, про неотримання нею повідомлення банку про прощення боргу, суд зазначає наступне.
Зі змісту договору від 10.02.2016 про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/17-40/1291-36 від 21.12.2006, копія якого додана до матеріалів справи вбачається, що первісному відповідачу були прощені не лише суми штрафних санкцій за зазначеним кредитним договором, а й сума основного боргу в розмірі 50906,24 доларів США, що складає еквівалент - 1320738,73 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладання цього договору, при цьому конвертація валюти кредиту відбулась за згодою сторін договору, про що свідчать підписи його сторін.
Договір від 10.02.2016 про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/17-40/1291-36 від 21.12.2006 у встановленому законом порядку не визнаний недійсним, а тому є дійсним, доказів іншого матеріали справи не містять.
В зазначеному договорі міститься повідомлення банку про необхідність первісному відповідачу подати податкову декларацію за наслідками 2016 року, в якій відобразити суму прощеного основного боргу за кредитним договором, а також про те, що банк відобразить суму отриманого первісним відповідачем доходу у своїй податковій звітності.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази закінчення строків позовної давності за кредитним договором, навпаки за змісту договору від 10.02.2016 про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/17-40/1291-36 від 21.12.2006 вбачається визнання первісним відповідачем суми заборгованості за кредитним договором.
Відтак, твердження первісного відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо посилання первісного відповідача на норми пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України в редакції Закону № 1383-IX від 13.04.2021 та, відповідно, зазначення про те, що сам кредит отриманий в іноземній валюті, забезпечений іпотекою житлової нерухомості, суд зазначає, що станом на дату укладення договору від 10.02.2016 про припинення зобов'язань за кредитним договором №014/17-40/1291-36 від 21.12.2006, а так само станом на дату прийняття оскаржуваних за зустрічним позовом податкових повідомлень-рішень, редакція пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України не містила застереження - крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, а пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України не містив абзацу третього щодо не включення до складу оподатковуваного доходу основної суми боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що отриманий первісним відповідачем кредит за кредитним договором №014/17-40/1291-36 від 21.12.2006 мав статус іпотечного кредиту, забезпеченого іпотекою житлової нерухомості.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктами 16.1.3, 16.1.4, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язки платників податків: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Також суд зазначає, що стаття 60 ПК України не містить такої підстави для відкликання податкового повідомлення-рішення як зміна законодавства.
Посилання первісного відповідача на той факт, що з 23.04.2021 року набрали чинності зміни, внесені до ПК України, зокрема, в частині оподаткування доходу, отриманого у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності, суд не приймає, оскільки спірні правовідносини склалися до цих змін, зокрема прощення боргу відбулось 10.02.2016, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті 22.02.2019.
За приписами п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Судом встановлено, що первісним відповідачем податкова декларація про майновий стан та доходи за 2016 рік не подана до органів податкової служби та не задекларований дохід отриманий у вигляді додаткового блага за ознакою «126» в сумі 1320738,73 грн.
Згідно із приписами п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до вимог п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (з урахуванням приписів пп. 164.1 ст. 164 ПК України щодо зменшення загального оподатковуваного доходу на суму податкової знижки - сума загального доходу, яка підлягає оподаткуванню становить - 1320049,73 грн.).
Отже, сума податку на доходи фізичних осіб, яку первісний відповідач мав сплатити з отриманого у 2016 році доходу у вигляді додаткового блага (прощена сума основного зобов'язання за кредитним договором) становить 237608,95 грн.
Відповідно до вимог пп. 1.1-1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України первісний відповідач є платником військового збору з доходів, визначених статтею 163 цього Кодексу, у розмірі 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
З урахуванням встановлених судом обставин, військовий збір, який первісний відповідач мав сплатити з отриманого у 2016 році доходу у вигляді додаткового блага (прощена сума основного зобов'язання за кредитним договором) становить 19800,75 грн.
Згідно із приписами п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що у зв'язку зі збільшенням податковим органом суми грошового зобов'язання первісного відповідача з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, оскаржуваними за зустрічним позовом податковими повідомленнями-рішеннями до первісного відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 59102,24 грн. та 4950,19 грн., відповідно.
Крім того, на підставі вимог ст. 129 ПК України податковим органом нарахована первісному відповідачу пеня за прострочення сплати нарахованого за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору у сумі 59955,57 грн. та 4996,30 грн., відповідно.
Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомлення про вручення була направлена податкова вимога форми «Ф» №27351-49 від 25.06.2019 на суму 386884,00 грн., яка повернулась до податкового органу без вручення первісному відповідачу із позначкою пошти за закінченням встановленого строку зберігання.
За приписами п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відтак, в силу наведених норм Податкового кодексу України оскаржувані за зустрічним позовом податкові повідомлення-рішення, а так само податкова вимога, вважаються врученими платнику податків.
Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що первісним відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму узгодженого податкового боргу, а отже позовні вимоги первісного позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в свою чергу у суду відсутні правові підстави для визнання оскаржуваних за зустрічним позовом податкових повідомлень-рішень протиправними, відповідно, відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з первісного відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 кошти у сумі податкового боргу з наступних податків:
з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, у розмірі 357136,76 грн. (триста п'ятдесят сім тисяч сто тридцять шість гривень 76 коп.), які зарахувати на р/р UА 878999980333119341000008479, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/11010500, код отримувача 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банка отримувача - 89998, код класифікації доходів бюджету - 11010500;
з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, у розмірі 29747,24 грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок сім гривень 24 коп.), які зарахувати на р/р UА 238999980313000137000008479, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/11011001, код отримувача 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банка отримувача - 89998, код класифікації доходів бюджету - 11011001.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено та підписано 29.07.2022.
Суддя Р.В. Кисіль