28 липня 2022 року Справа № 280/10066/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (вул. Північне шосе, буд. 20, м. Запоріжжя, 69600) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (вул. Гоголя, буд. 105а, м. Запоріжжя, 69002) про визнання протиправним та скасування припису,
23.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - позивач, ПрАТ «Український графіт») до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати припис відповідача №60/08-6027/000007 від 21.09.2021.
Крім того, просив: призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження; стягнути на користь позивача судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний припис є очевидно протиправним. Зазначає, що оскаржуваним приписом відповідач вимагає від позивача здійснення дій, що не передбачені чинним законодавством, а саме, при кожному митному оформленні експорту продукції позивача, запакованої в дерев'яний пакувальний матеріал, щодо якого вже проведений фітосанітарний контроль та складений відповідний акт, запрошувати державного фітосанітарного інспектора для проведення додаткового (повторного) інспектування у зоні митного контролю. Крім того, виконання припису є надмірним фінансовим тягарем для позивача, адже проведення інспектування здійснюється на платній основі й позивач буде вимушений двічі сплачувати за ту саме процедуру інспектування. Також проведення інспектування у зоні митного контролю потребує залучення додаткових трудових ресурсів та спричиняє затримку вантажів на час здійснення повторної експертизи дерев'яного пакувального матеріалу, що матиме наслідком сплату штрафних санкцій перевізникам за простій транспортних засобів. Відтак, виконання припису створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Крім того, від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису відповідача №60/08-6027/000007 від 21.09.2021 до набрання чинності рішенням суду у справі.
Ухвалою від 25.10.2021 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 18.11.2021.
Ухвалою від 25.10.2021 була задоволена заява позивача про забезпечення позову, зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням по справі №280/10066/21, дію припису Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 21.09.2021 №60/08-6027/000006.
04.11.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ПрАТ «Укрграфіт» про зміну позовних вимог, в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 21.09.2021 №60/08-6027/000006 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері карантину рослин, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю).
11.11.2021 до суду, від представника відповідача, надійшов відзив на позовну заяву (вх. №62100), в якому останній зазначає, що приписом щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері карантину рослин, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), вимагається від ПрАТ «Укрграфіт» під час експорту переміщувати дерев'яний пакувальний матеріал через карантинні зони з проходженням інспектування. Така вимога обумовлена неможливістю встановити, який саме дерев'яний пакувальний матеріал супроводжував вантажі ПрАТ «Укрграфіт», які переміщувались через карантинні зони під час експорту, а також відсутня інформація щодо кількості відправленої дерев'яної тари на експорт. Враховуючи зазначене, при складанні припису відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
18.11.2021 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Протокольною ухвалою від 18.11.2021 підготовче засідання відкладалось до 02.12.2021.
24.11.2021 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №63691), в якій позивач зазначає, що продукція позивача упаковується в виготовлений позивачем дерев'яний пакувальний матеріал виключно після проведення всіх необхідних фітосанітарних заходів - знезараження та фітосанітарного контролю (інспектування, експертизи). Наявність на дерев'яному пакувальному матеріалі фітосанітарного маркування - штампу з персональним кодом підприємства для маркування, свідчить про належне виконання ПрАТ «Укрграфіт» вимог діючого законодавства у сфері карантину рослин. Акт перевірки не містить опису конкретних фактичних обставин, що стали передумовою та підставою для висновку про порушення законодавства, фактів та доказів здійснення позивачем переміщення дерев'яного пакувального матеріалу через ці карантинні зони без проходження інспектування, що є порушенням вимог наказу Мінагрополітики №242 від 07.05.2019 про затвердження уніфікованої форми Акту та приписів ч. 15 ст. 4, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження зазначених в акті перевірки висновків.
02.12.2021 від представника позивача надійшло клопотання, погоджене з представником відповідача, про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання. Справу просить розглядати в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
З урахуванням зазначеної норми суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ПрАТ «Український графіт» зареєстроване як юридична особа 27.09.1994 виконавчим комітетом Запорізької міської ради та здійснює господарську діяльність у сфері: виробництва іншого електричного устаткування, будівництво житлових і нежитлових будівель, виробництво вогнетривких виробів, виробництво неметалевих мінеральних виробів, постачання інших готових страв, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.
У період з 07.09.2021 по 20.09.2021 ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, на підставі наказу №898 від 03.09.2021 та направлення №962 від 03.09.2021, проводився плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ПрАТ «Укрграфіт» вимог законодавства в сферах карантину та захисту рослин, санітарного законодавства за адресою: вул. Північне Шосе, буд. 20, м. Запоріжжя, 69600.
За результатами проведеної перевірки складено Акт дотримання вимог законодавства у сфері карантину рослин №60/08-6027/000007 від 20.09.2021, яким зафіксоване порушення п. 19 постанови №1177 від 15.11.2019, а саме: Суб'єкт господарювання не виконує фітосанітарні правила та не здійснює фітосанітарні заходи, а саме: під час експорту переміщує дерев'яний пакувальний матеріал через карантинні зони без проходження інспектування.
Також в Акті перевірки зазначено про негативні наслідки, що настали в результаті порушення вимог законодавства, а саме: Розповсюдження регульованих карантинних організмів на потужностях та за її межами, та ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у вигляді забруднення оточуючого природного середовища регульованими карантинними організмами.
Акт перевірки підписаний заступником генерального директора з екології та охорони праці позивача із запереченнями.
З метою усунення виявлених порушень та на підставі ч.ч. 7, 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області винесено припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері карантину рослин, виявлених під час здійснення державного нагляду (контролю) від 21.09.2021 №60/08-6027/000006, яким вимагалось: виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні заходи, а саме: під час експорту переміщувати дерев'яний пакувальний матеріал через карантинні зони з проходженням інспектування (п. 19 постанови № 1177 від 15.11.2019р.) з 21.09.2021 в процесі роботи - постійно.
Разом з цим, у приписі зазначено, про необхідність ПрАТ «Укрграфіт» повідомити про його виконання ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області у термін до 21.10.2021.
Припис отримано заступником генерального директора з екології та охорони праці ПрАТ «Укрграфіт» Вагіним А.В.
Листом від 21.09.2021 №29/4126 позивачем надіслано на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області заперечення до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері карантину рослин №60/08-6027/000007 від 20.09.2021.
Вважаючи прийнятий відповідачем припис протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров'я рослин визначає Закон України «Про карантин рослин» від 30.06.1993 №3348-ХІІ (далі - Закон №3348-ХІІ).
Відповідно до статті 12 Закон №3348-ХІІ особи, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами і рослинними продуктами, зобов'язані: виконувати фітосанітарні правила та здійснювати фітосанітарні заходи; виконувати законні розпорядження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, щодо проведення відповідних карантинних заходів; подавати визначену законом інформацію для реєстрації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, якщо це вимагається згідно із статтею 27 цього Закону; подавати на вимогу спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, відомості про об'єкти регулювання; здійснювати систематичний моніторинг земельних угідь, які належать їм на правах власності або користування, а також потужностей (об'єктів), на яких здійснюється виробництво та/або обіг рослин, продуктів рослинного походження з метою виявлення регульованих шкідливих організмів; надавати державним фітосанітарним інспекторам у визначених законом випадках безперешкодно доступ до об'єктів регулювання на будь-якій стадії виробництва, переробки чи обігу для проведення інспектування, перевірки документації та відбору зразків від об'єктів регулювання для визнання їх фітосанітарного стану в порядку, передбаченому цим Законом; сприяти проведенню карантинних заходів у карантинних та прилеглих до них зонах у разі виявлення карантинних організмів; зберігати усі фітосанітарні сертифікати, карантинні сертифікати протягом одного року починаючи з дати видачі.
Відповідно до Закону України «Про карантин рослин» та інших нормативно-правових актів, які поширюються на осіб, які займаються ввезенням з-за кордону, перевезенням в межах країни, експортом, виробництвом та маркуванням пакувального матеріалу, наказом Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 №731 затверджено Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев'яного пакувального матеріалу (далі - Фітосанітарні правила).
Згідно з 3.1 Фітосанітарних правил, виробництво та маркування дерев'яного пакувального матеріалу на території України здійснюють особи, що включені до загальнодержавного реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу, який веде Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Кожній особі, яка включена до Реєстру, Держпродспоживслужба присвоює персональний п'ятизначний код та видає посвідчення про реєстрацію особи, яка здійснює господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу (пункт 3.5. глави 3 Фітосанітарних правил). Одночасно із таким кожна особа, яка включена до Реєстру згідно з присвоєним їй персональним п'ятизначним кодом, виготовляє штамп для маркування (пункт 3.7. глави 3 Фітосанітарних правил).
Згідно п. 5.9 Фітосанітарних правил після проведення особою окорування, знищення залишків непридатної для використання деревини та кори, термообробки або знезараження та здійснення фітосанітарного контролю фітосанітарним інспектором шляхом проведення огляду партії дерев'яного пакувального матеріалу на дерев'яний пакувальний матеріал наноситься маркування шляхом проставлення штампа.
Згідно приписів пункту 4.1 глави 4 Фітосанітарних правил увезення з-за кордону, перевезення в межах України та експорт дерев'яного пакувального матеріалу як супровідного матеріалу для будь-яких вантажів здійснюються за умови його окорування, термічної обробки або знезараження, про що свідчить наявність маркування на ньому з двох протилежних боків.
Згідно приписів пункту 4.2 глави 4 Фітосанітарних правил маркований дерев'яний пакувальний матеріал, який супроводжує будь-який вантаж, не супроводжується документами дозвільного характеру у сфері карантину рослин, крім випадків, якщо країна призначення не виставляє інших умов.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ПрАТ «Укрграфіт» включене до Реєстру осіб, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу, підприємству присвоєно персональний п'ятизначний код для маркування дерев'яного пакувального матеріалу - 09010 з кодом обробки - НТ.
Дерев'яний пакувальний матеріал виготовляється позивачем для власних потреб та використовується позивачем як супровідний матеріал для пакування продукції власного виробництва. Позивач не здійснює імпорт та експорт дерев'яного пакувального матеріалу як партій товару. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Пиломатеріал для виробництва дерев'яного пакувального матеріалу надходить до позивача з сертифікатами фітосанітарного контролю та Актами, виданими ГУ Держпродспоживслужби у Запорізькій області, які свідчать про відповідність його стану вимогам фітосанітарного законодавства, що підтверджується наданими суду доказами та Актом перевірки від 20.09.2021 №60/08-6027/000007 (п. 6 Акту).
Згідно пункту 4.1 «Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев'яного пакувального матеріалу», затверджених наказом Мінагрополітики України від 22.12.2005 №731 (Фітосанітарні правила) увезення з-за кордону, перевезення в межах України та експорт дерев'яного пакувального матеріалу як супровідного матеріалу для будь-яких вантажів здійснюються за умови його окорування, термічної обробки або знезараження, про що свідчить наявність маркування на ньому з двох протилежних боків.
Згідно пункту 5.9 Фітосанітарних правил після проведення особою окорування, знищення залишків непридатної для використання деревини та кори, термообробки або знезараження та здійснення фітосанітарного контролю фітосанітарним інспектором шляхом проведення огляду партії дерев'яного пакувального матеріалу на дерев'яний пакувальний матеріал наноситься маркування шляхом проставлення штампа.
ПрАТ «Укрграфіт» здійснюється під наглядом ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області термообробка (знезараження) деревини, яка забезпечує повне знищення можливих регульованих шкідливих організмів, що підтверджується наданими суду відповідними актами.
Матеріалами справи також підтверджується, що після виготовлення ПрАТ «Укрграфіт» дерев'яного пакувального матеріалу з термообробленої деревини посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області здійснюється фітосанітарний контроль об'єктів регулювання, а саме, проводиться огляд (інспектування) виготовленого дерев'яного пакувального матеріалу, експертиза зразків та складаються Акти про відповідність дерев'яного пакувального матеріалу фітосанітарним вимогам, після чого позивачем здійснюється маркування дерев'яного пакувального матеріалу.
Наявність на виготовленому позивачем дерев'яному пакувальному матеріалі, в який упаковується продукція позивача, фітосанітарного маркування - штампу з персональним кодом позивача для маркування, свідчить про належне виконання позивачем вимог діючого в Україні законодавства у сфері карантину рослин та Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів МСФЗ №15, відповідачем не доведено протилежне.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження фактів переміщення позивачем по території України та при експорті продукції підприємства, упакованої в дерев'яний пакувальний матеріал без належного маркування, фактів невідповідності виготовленого позивачем дерев'яного пакувального матеріалу фітосанітарним вимогам та фактів розповсюдження з вини позивача регульованих карантинних організмів на потужностях та за їх межами.
Фактично приписом, що оскаржується, вимагається від позивача при кожному митому оформленні експорту продукції позивача, запакованої в виготовлений позивачем дерев'яний пакувальний матеріал, щодо якого вже проведений фітосанітарий контроль та складений відповідний Акт контролю державним фітосанітарним інспектором, повторно запрошувати державного фітосанітарного інспектора для проведення додаткового інспектування у зоні митного контролю.
Така вимога не відповідає діючому законодавству України, яке не передбачає здійснення обов'язкового додаткового фітосанітарного контролю дерев'яного пакувального матеріалу як супровідного матеріалу при вивезенні з України.
Згідно пункту 2 «Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об'єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України «Про карантин рослин», контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів)», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1177 від 15.11.2019, у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: фітосанітарний контроль - захід офіційного контролю, що вживається до об'єктів регулювання, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), який здійснюється державним фітосанітарним інспектором відповідно до фітосанітарних заходів.
Згідно частини 3 пункту 19 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1177 від 15.11.2019, залучення державного фітосанітарного інспектора до інспектування об'єктів регулювання у пунктах пропуску через державний кордон України відбувається лише у разі припинення попереднього документального контролю посадовими особами Держмитслужби.
Відповідачем не надано доказів, що позивачем здійснюється ввезення об'єктів регулювання на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється вивезення з України/ввезення в Україну дерев'яного пакувального матеріалу як партій товару, чи були випадки припинення попереднього документального контролю посадовими особами Держмитслужби.
В той же час, порядок здійснення фітосанітарного контролю дерев'яного пакувального матеріалу чітко визначений Фітосанітарними правилами, зокрема, пунктом 5.9, і цей контроль є достатнім та остаточним для дерев'яного пакувального матеріалу, який супроводжує вантаж і не переміщується у вигляді партій товару як вантаж з об'єктами регулювання.
В обґрунтування припису відповідачем визначено порушення позивачем п. 19 постанови Кабінету Міністрів України №1177 від 15.11.2019.
Однак, частина 1 пункту 19 Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об'єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України «Про карантин рослин», контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів)», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1177 від 15.11.2019, не регулює питання вивезення об'єктів регулювання з України (експорту), а стосується тільки переміщення об'єктів регулювання через карантинні зони.
Частина 2 пункту 19 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1177 від 15.11.2019, стосується виключно імпорту об'єктів регулювання.
Водночас, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що позивач здійснює імпорт об'єктів регулювання, або переміщує їх через карантинні зони.
Згідно п. 18 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1177 від 15.11.2019 неефективність знезараження об'єктів регулювання під час транспортування експортних та реекспортних вантажів визначається отриманням Держпродспоживслужбою нотифікації про невідповідність фітосанітарним заходам відповідно до Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів №13 щодо виявлення живих шкідливих організмів у вантажі об'єктів регулювання з урахуванням результатів з'ясування обставин, які спричинили надходження такої нотифікації.
Нотифікацій щодо невідповідності виготовленого позивачем дерев'яного пакувального матеріалу фітосанітарним заходам від країн, до яких поставляється продукція підприємства, не надходило. Доказів протилежного відповідач не надав.
В наданому на запит ПрАТ «Укрграфіт» листі Мінагрополітики від 19.07.2019 за №37-15-15/15680, яке до 11.09.2019 координувало діяльність Держпродспоживслужби, надані наступні роз'яснення щодо питання необхідності проведення додаткового фітосанітарного контролю при вивезенні з України дерев'яного пакувального матеріалу, як супровідного матеріалу: фітосанітарний контроль дерев'яного пакувального матеріалу, як супровідного матеріалу, при вивезенні з України не має обов'язкового характеру та здійснюється лише за зверненням суб'єкта господарювання, а фітосанітарний стан об'єктів регулювання визначається державним фітосанітарним інспектором після їх знезараження на підставі результатів інспектування та фітосанітарної експертизи. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 №960 скасовано дію постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1031, якою було визначено Перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю), у разі переміщення їх через митний кордон України. В тому числі, даним Переліком передбачалась обов'язковість проведення фітосанітарного контролю супровідного дерев'яного пакувального матеріалу при вивезенні з України.
Таким чином, висновок про порушення ПрАТ «Укрграфіт» вимог Фітосанітарних правил, не здійснення фітосанітарних заходів, а саме: переміщення під час експорту дерев'яного пакувального матеріалу через карантинні зони без проходження інспектування, не знаходить свого підтвердження.
Відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Уніфікована форма акту, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері карантину рослин, затверджена Наказом Мінагрополітики №242 від 07.05.2019.
В складеному відповідачем Акті перевірки в розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» в графі «Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства» відповідачем не зазначені фактичні обставини: коли саме відбулось порушення, місце його вчинення, факт запровадження карантинного режиму у зв'язку з виявленням карантинного організму та встановлення карантинних зон згідно відповідних рішень уповноважених органів, через які саме карантинні зони переміщувався позивачем дерев'яний пакувальний матеріал, який саме, в якій кількості тощо.
Також відповідачем не відображено в Акті перевірки докази (письмові, речові, електронні тощо), якими б підтверджувалось порушення позивачем вимог законодавства: факт експорту позивачем дерев'яного пакувального матеріалу; факт переміщення позивачем дерев'яного пакувального матеріалу через карантинні зони без проходження інспектування тощо.
Так само не підтверджено доказами і суперечить змісту Акту перевірки зазначене відповідачем в графі «Опис негативних наслідків, що настали в результаті порушення вимог законодавства (за наявності)» твердження щодо розповсюдження регульованих карантинних організмів на потужностях та за її межами.
За таких обставин висновок відповідача про наявність порушення не відповідає фактичним обставинам, не підтверджений належними доказами, Акт перевірки відповідача є необ'єктивним, складений з порушенням уніфікованої форми, а внесений на підставі цього Акту припис, є протиправним.
Відповідно до п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003 справа №1-12/2003, зазначено, що: «9... Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).».
Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ):
- «Конвенція гарантує не теоретичні та ілюзорні права, а права, які мають практичний вплив і є ефективними» (Рішення ЄСПЛ у справі «Ейрі проти Ірландії» від 09.10.1979);
- «засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці» (рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.22005 заява №38722/02);
- рішення ЄСПЛ в, якому останній зазначає: «83. Суд нагадує, що стаття 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення суті конвенційних прав і свобод» (рішення ЄСПЛ у справі «Неділенько проти України» від 18.01.2018р. заява №43104/04).
За таких обставин, з метою повного та ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача та відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оскаржуваний припис. Адже, саме таким способом зможуть бути ефективно поновлені порушені права позивача.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 2270,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у сумі 681,00 грн., загалом 2951,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (вул. Північне шосе, буд. 20, м. Запоріжжя, 69600) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (вул. Гоголя, буд. 105а, м. Запоріжжя, 69002) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 21.09.2021 №60/08-6027/000006 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері карантину рослин, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю).
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2951,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна гривня 00 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «28» липня 2022 року.
Суддя Р.В. Кисіль