Провадження № 22-ц/803/5177/22 Справа № 186/195/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Янжула С. А. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
28 липня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Барильської А.П.,
суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.
секретар судового засідання Астатурян А.В.
сторони:
скаржник: ОСОБА_1
заінтересовані особи: Першотравенський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року, яка постановлена суддею Янжулою С.А. у місті Першотравенськ, відомості щодо дати складання повного тексту ухвали суду відсутні, -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, заінтересовані особи: Першотравенський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2 , на рішення (дії) державного виконавця.
В обгрунтування скарги ОСОБА_1 посилається на те, що з 2016 року в провадженні Першотравенського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває ВП №51885978 з примусового виконання виконавчого листа №186/195/15-ц від 16 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на його користь заборгованості в розмірі 18722,60 гривень, залишок боргу станом на 27 січня 2022 року становить 14 416,56 гривень, тобто за п'ять років стягнуто примусово 4 306,04 гривень, що свідчить про бездіяльність державного виконавця. 16 серпня 2016 року дане виконавче провадження приєднане до ЗВП №47922780.
15 січня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області визнав неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Клименко Н.М. при примусовому виконанні ЗВП № 47922780, до якого 16 серпня 2016 року було приєднано виконавче провадження ВП № 51885978 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 18 722,60 гривні, зобов'язав її здійснити всі необхідні дії для виконання вказаного виконавчого провадження у строки та у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
04 липня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області визнав постанову про опис й арешт майна від 09 жовтня 2017 року, постановлену старшим державним виконавцем Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області (далі - відділ ДВС) такою, що не відповідає вимогам ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», визнав бездіяльність державного виконавця Першотравенського МВ ДВС ГТУЮ Дніпропетровській області в частині не проведення з 13 жовтня 2015 року по 09 жовтня 2017 року дій по відношенню до майна - неправомірною та зобов'язав здійснити всі необхідні примусові виконавчі дії у законний спосіб по примусовому виконанню ЗВП №47922780.
На протязі п'яти років, з дати відкриття вказаного виконавчого провадження, і до 02 січня 2022 року, суд неодноразово визнавав бездіяльність державного виконавця та зобов'язував здійснити всі необхідні примусові виконавчі дії для примусового виконання вказаного виконавчого провадження у строки та у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
04 лютого 2022 року від начальника Першотравенського відділу ДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бухтіярової Є.В. скаржник отримав лист від 27 січня 2022 року №821 з інформацією про примусове виконання ЗВП № 48585342, до складу якого входить і ВП № 51885978, а в заяві від 10 січня 2022 року просив надати його інформацію щодо виконавчого провадження ВП № 51885978 з примусового виконання виконавчого листа № 186/195/15-ц від 16 грудня 2015 року, виданого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 18 722,60 грн.
Згідно інформації, отриманої з листа від 27 січня 2022 року № 821, яка є неправдивою та недостовірною, вбачається бездіяльність державного виконавця, начальника Першотравенського відділу ДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бухтіярової Є.В. щодо примусового виконання вищевказаного виконавчого листа - виконавче провадження ВП № 51885978, що входить до складу ЗВП № 47922780.
Як зазначено в листі, 18 червня 2019 року, згідно акту передачі виконавчих проваджень, відбулася передача зведеного виконавчого провадження ЗВП № 48585342 (29 виконавчих проваджень), до складу якого входить і виконавче провадження ВП №51885978.
01 червня 2020 року начальником відділу ДВС винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Тобто, один рік знадобилося начальнику відділу ДВС Бухтіяровій Є.В., щоб призначити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, що ніяк не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".
02 березня 2021 року скаржник звернувся до начальника Першотравенського МВ ДВС ПС МУМЮ (м. Дніпро) із заявою про передачу арештованого та оціненого майна боржника, а саме: нежитлових приміщень магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 275.8 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і, згідно висновку про вартість майна № 1206-22/20 від 12 червня 2020 року суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_3 , вартість належного ОСОБА_2 вказаних нежитлових приміщень, становить 452 600 грн без ПДВ і саме в даному розмірі вартості майна, 452600 грн. без ПДВ, він просив начальника відділу ДВС Бухтіярову Є.В. передати йому майно в рахунок погашення боргу за виконавчими провадженнями, що входять до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 48585342, до якого також входить і виконавче провадження ВП № 51885978. В заяві від 02 березня 2021 року він просив передати йому, як стягувачу, арештоване та оцінене майно боржника ОСОБА_2 - будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 275.8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення боргу (виконання судових рішень). У випадку меншого залишку боргу від вартості майна, брав на себе зобов'язання компенсувати цю різницю на рахунок державної виконавчої служби в продовж 10 (десяти) днів.
Надана інформація, яка викладена в відповіді на звернення стосовно передачі арештованого майна в рахунок погашення боргу, є такою, що не відповідає дійсним обставинам щодо примусового виконання судових рішень, стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_2 .
Виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_2 відкрито наприкінці 2014 року і за весь час, державна виконавча служба лише наклала арешт на нерухоме майно, який ніяким чином не спонукає боржника до повернення боргу, а звернення стягнення з пенсії ОСОБА_2 потребує десятихвилинних затрат.
Також зазначив, що ще у 2020 році, начальник відділу ДВС Бухтіярова Є.В. надавала інформацію, що нежитлові приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 275.8 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з вартістю в розмірі 452 600 грн без ПДВ, були передані на примусову реалізацію до СЕТАМ і про хід торгів інформацію буде надано додатково, але як з'ясувалося, начальник відділу ДВС Бухтіярова Є.В., ввійшовши в злочинну змову з боржником, всіляко перешкоджала, перешкоджає і враховуючи відносини з ОСОБА_2 , буде всіляко затягувати виконання судових рішень, діяти, як в інтересах боржника ОСОБА_2 , так і в своїх інтересах.
Всі «заходи», які зазначені у відповіді від 27 січня 2022 року № 821 начальника Першотравенського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бухтіярової Є.В., в розумінні статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» не направлені на примусове виконання судового рішення, а здебільшого є прикриттям бездіяльності державного виконавця стосовно примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів (ВП 47295620; ВП 48106576; ВП 472951104; ВП 51884505; ВП 51885978; ВП 51884732 та ВП 62194087) в розмірі 459 099,65 грн, зведене виконавче провадження ЗВП № 47922780, до складу якого входить і виконавче провадження ВП № 51885978.
На протязі тривалого часу державною виконавчою службою не встановлене місце знаходження (перебування) боржника по виконавчому провадженню ВП № 51885978 (ЗВП № 47922780) ОСОБА_2 , не перевірявся майновий стан за місцем його проживання (місця реєстрації боржника та місця перебування), в строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Скаржник просив суд визнати неправомірними дії, бездіяльність начальника Першотравенського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровській області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бухтіярової Є.В. при примусовому виконанні виконавчого провадження №51885978, що входить до ЗВП №47922780; зобов'язати начальника Першотравенського відділу ДВС ПС МУМЮ (м. Дніпро) передати нежитлові приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 275.8 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 452 600 гривень без ПДВ - стягувачу ОСОБА_1 в рахунок повернення боргу; постановити окрему ухвалу в зв'язку з порушенням законодавства та виявлені чисельні недоліки в діяльності державного виконавця Першотравенського відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення; всі витрати по розгляду скарги покласти на Першотравенський відділ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року провадження за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Першотравенський відділ державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_2 , на рішення (дії) державного виконавця закрито, у зв'язку з тим, що вказана скарга не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції суперечить Закону України “Про виконавче провадження” та ЦПК України з огляду на те, що з 2015 року при неодноразових зверненнях до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання виконавчих листів виданих зазначеним вище судом першої інстанції такі скарги розглядались в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного судочинства, по ним виносились рішення, крім того вказані вище скарги розглядались апеляційною інстанцією і касаційною.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2, статті 371 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності не з”явившихся у судове засідання сторін по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.
Водночас, за приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.19 КАС України визначені справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Пунктом першим частини першої цієї статті передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.
Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з тим у частині п'ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Тобто частина п'ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.
Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц; від 24 квітня 2019 року у справі 805/3267/16-а; від 05 травня 2020 року у справі № 589/117/17, Постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року справа № 906/530/17; від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 та № 5028/16/2/2012; від 16 січня 2019 року в справі № 657/233/14-ц.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця здійснені на виконання зведеного виконавчого провадження № 47922780 ,у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Із урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то справа за скаргою ОСОБА_1 , належить до юрисдикції адміністративного суду, на підставі ч.1 ст.287 КАС України та повинна розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду першої інстанції суперечить Закону України “Про виконавче провадження” та ЦПК України, з огляду на те, що з 2015 року, при неодноразових зверненнях до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання виконавчих листів виданих зазначеним вище судом першої інстанції, такі скарги розглядались в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного судочинства, по ним виносились рішення, крім того вказані вище скарги розглядались апеляційною інстанцією і касаційною не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та ОСОБА_1 не позбавлений права на судовий захист, тому апеляційний суд не вбачає правових підстав для зміни або скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Першотравенського міского суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 28 липня 2022 року.
Головуючий: А.П. Барильська
Судді: Н.М. Деркач
Т.Р. Куценко