Справа № 726/1092/22
Провадження №3/726/875/22
Категорія 332
29.07.2022 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, одруженого, настоятеля Свято-Покровського храму, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 185-1 КУпАП, -
05.07.2022, приблизно о 06:00, в м. Чернівці по вул. Каштанова, 37 Е, гр. ОСОБА_1 , не проінформувавши органи державної та місцевої влади про проведення заходу, організував збори громадян та Хресну ходу з м. Чернівці до с. Хрещатик, чим порушив п.8 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Таким чином, своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185-1 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У телефонному режимі просив розгляд справи провести за його відсутності, у зв'язку із віддаленістю місця проживання, врахувати надані ним пояснення, а також те, що він є особою із інвалідністю.
Європейський суд з прав людини констатував, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Враховуючи, вказане та зважаючи на обмежені строки розгляду справи, за наявності в матеріалах справи ґрунтовних письмових пояснень ОСОБА_1 по суті події, з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, та беручи до уваги те, що строк накладення адміністративного стягнення спливає, віддаленість місця проживання та введений на території України воєнний стан, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та недопущення затягування розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази, надавши їм відповідну правову оцінку, приходжу до наступного висновку.
Так, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 185-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, яке тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 39 Конституції України визначає, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Разом із тим, ст. 64 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Тобто, в умовах воєнного стану реалізація права громадян на збори, мітинги, походи і демонстрації може бути обмежена.
Указом Президента України №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Тобто, наразі в Україні введено воєнний стан на усій її території та правовий режим воєнного стану діяв, на час вчинення адміністративного правопорушення.
Законом України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року, передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, відповідні заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів (п.8, ч.1 ст. 8 вказаного Закону).
Більше того, в умовах воєнного стану забороняються проведення страйків, масових зібрань та акцій (згідно ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.185-1КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 180540 від 19.07.2022 року (а.с.1), який складений у відповідності з вимогами КУпАП та містить виклад суті вчиненого правопорушення; даними рапорту поліцейського щодо виявленого правопорушення та його обставин, які стали підставою для проведеної перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2); даними таблиці ілюстрацій щодо маршруту Хресної ходи та кількості вірян, що взяли у ній участь, а також наявними у ній фотографіями зробленими у різних місцях та різний період часу (а.с.5); відомостями Чернівецької міської ради від 25 липня 2022 року, згідно яких на адресу Чернівецької міської ради від релігійних громад повідомлень з приводу проведення 05.07.022 на території Чернівецької міської територіальної громади заходу у вигляді Хресної ходи не надходило (а.с.8).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
У своїх письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 не заперечує того, що 05.07.2022 відбувалася Хресна хода від Свято-Покровської церкви до храму Івана-Богослова в с. Хрещатик. Чіткого організатора не було, оскільки віряни щороку збираються на таку ходу (а.с.2).
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , який є протоієрей настоятелем Свято-Покровської церкви, з території якої о 06:00 збиралися віряни на молитву та починали Хресну ходу, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-1 КУпАП, а саме: порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій - доведена та знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника ОСОБА_1 в даному випадку судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, те що останній раніше він не притягався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, надану позитивну характеристику (а.с.6).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції статті, у виді попередження, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та сприятиме запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
Для застосування інших видів адміністративних стягнень, які є більш суворими, достатніх підстав не убачається.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги від сплати судового збору, у відповідності до яких, особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
На підставі наведеного, Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 35, 36, 40-1, 185-1, 251, 278, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.
Від слати судового збору звільнити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
СуддяС. А. Асташев