Справа № 640/5303/19
н/п 1-кп/953/135/22
"26" липня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе, Балаклійського району, Харківської області, громадянина України, не працюючого, розлученого, маючого малолітню дитину, раніше судимого: 12.09.2006 Апеляційним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185; ст. 353; ч. 2 ст. 186; ч. 4 ст. 189; ч. 2 п.п. 9, 12 ст. 115; ч. 1 ст. 357; ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 357; ч. 3 ст. 146 КК України до позбавлення волі на строк 15 років, з конфіскацією майна, звільнений 23.02.2017 року на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова: умовно-достроково, на не відбуте покарання 1 рік 8 місяців 23 дні, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.263 КК України, -
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 07.07.2022 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.263 КК України і призначено йому остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України у вигляді 8 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна, задоволено цивільні позови, на підставі ч. 1 ст. 174 КК України, скасовані арешти майна, накладенні ухвалами слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2018, 15.06.2018, 22.05.2018, вирішено долю речових доказів, та стягнуто витрати за проведення судових експертиз.
Але, у резолютивній частині вказаного вироку суду, а саме в частині скасування арештів майна, містяться описки щодо адресів, за якими було вилучено в ході проведення обшуків майно, а саме зазначено:
- «Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2018, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , згідно переліку зазначеному в ухвалі, повернувши його власнику», замість вірного «Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2018, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , згідно переліку зазначеному в ухвалі, повернувши його власнику» (т. 10 а.с. 44);
-«Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2018, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , згідно переліку зазначеному в ухвалі, повернувши його власнику», замість вірного «Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2018, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , згідно переліку зазначеному в ухвалі, повернувши його власнику» (т. 10 а.с. 44 зворотній бік).
Учасники кримінального провадження в судове засідання не викликались.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного.
Згідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно вимог п.5 постанови Пленуму ВСУ №11 від 21.12.1990 р. Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків, суд може виправити очевидні описки та арифметичні помилки, допущені в судовому рішенні.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття, а саме: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені в порядку, передбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Отже, судом можуть бути усунуті помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне виправити описки в резолютивній частині вироку суду.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 372,379, 395 КПК України, суд,-
Виправити у резолютивній частині вироку Київського районного суду м. Харкова від 07.07.2022 по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.5 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.263 КК України, допущені описки, а саме: замість не вірно зазначеного:
- «Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2018, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , згідно переліку зазначеному в ухвалі, повернувши його власнику», зазначити - «Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2018, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , згідно переліку зазначеному в ухвалі, повернувши його власнику» (т. 10 а.с. 44);
-«Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2018, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , згідно переліку зазначеному в ухвалі, повернувши його власнику», зазначити - «Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2018, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , згідно переліку зазначеному в ухвалі, повернувши його власнику» (т. 10 а.с. 44 зворотній бік).
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова.
Головуючий суддя ОСОБА_1