Справа № 947/15256/22
Провадження № 1-кс/947/6715/22
29.07.2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника ТОВ «ЛЕВ ГРУПП» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши скаргу директора ТОВ «ЛЕВ ГРУПП» ОСОБА_4 на постанову дізнавача, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшла скарга директора ТОВ «ЛЕВ ГРУПП» ОСОБА_4 , в якій він просить визнати бездіяльність дізнавача, щодо не вжиття заходів, передбачених ст.171 КПК України, скасувати постанову старшого дізнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 12.07.2022 року про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12022164480000312 та накласти арешт на майно.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, посилаючись на службову зайнятість.
Представник у судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги, посилаючись на викладені в скарзі доводи.
Вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступного.
Як встановлено під час розгляду скарги, директор ТОВ «ЛЕВ ГРУПП» звернувся до дізнавача з клопотанням про вжиття відповідних процесуальних заходів з метою тимчасового арешту майна та передачі його на відповідальне зберігання ТОВ «ЛЕВ ГРУПП», в задоволенні якого дізнавачем було відмовлено, про що складено відповідну постанову від 12.07.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Тобто, кримінально процесуальним законом чітко визначено коло осіб, які можуть звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді, суду про арешт майна в рамках кримінального провадження. Дізнавач таким правом не наділений.
При вказаних обставинах, підстави для визначення бездіяльності дізнавача щодо невжиття заходів, передбачених ст.171 КПК України, яка не відповідає вимогам закону - відсутні.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст.298-3 КПК України, речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей, вилучаються уповноваженою службовою особою Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань. Вилучені речі і документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вони можуть бути повернені в виключних випадках.
Таким чином, законом визначений порядок зберігання вилучених речей у кримінальному провадженні щодо вчинення кримінального проступку, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді.
Крім того, вирішення питання слідчим суддею про арешт майна не може бути предметом розгляду в рамках розгляду скарги, поданої в порядку ст.303 КПК України, оскільки законом передбачений інший порядок вирішення зазначеного питання.
В зв'язку з чим, вважаю, що за таких обставин, скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304 і 372 КПК України, -
В задоволенні скарги директора ТОВ «ЛЕВ ГРУПП» ОСОБА_4 на рішення дізнавача в рамках кримінального провадження №12022164480000312 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1