Справа № 947/14845/22
Провадження № 1-кс/947/6681/22
21.07.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022162480000853 від 09.07.2022 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петровське Біляївського району Одеської області, громадянина України, українця,з середньо-професійною освітою, офіційно не працюючого, перебуваючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 10.03.2010 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, 15.10.2012 року Білгород-Дністровським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років позбавлення волі, 18.05.2017 року Апеляційним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 26.03.2021 року по відбуттю покарання,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний злочин проти власності при наступних обставинах.
Так, 08.07.2022 року приблизно о 19:49 годині, ОСОБА_4 , перебуваючи біля ТРЦ «Сіті-Центр», що за адресою: м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 2, побачив велосипед фірми «CrosserUltra 29» чорно-зеленого кольору, який був припаркований на велопарковці біля вказаного ТРЦ та в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи за вказаною адресою, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, викрав належний потерпілому ОСОБА_6 велосипед, вартістю 9 530 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 9 530 гривень.
14.07.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, характер вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які виражаються у можливості підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав в повному обсязі.
Підозрюваний у судовому засіданні свою провину у вчиненому визнав, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
14.07.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у наступних джерелах: протоколі прийняття усної заяви ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколі огляду місця події від 08.07.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який надав покази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; протоколі допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка заклала викрадене майно у ломбард; протоколі допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який отримав від підозрюваного викрадене майно; протоколі огляду місця події від 12.07.2022 року за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого було вилучено кусачки (ножиці для різки металу, якими підозрюваний перекусив металевий трос); протоколі огляду предмета, а саме вилученого відеозапису, на якому зафіксована крадіжка, яка мала місце 08.07.2022 року; протоколі огляду предмета, а саме вилученого відеозапису, на якому зафіксований факт закладення викраденого майна у ломбард, який мав місце 09.07.2022 року;
протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших матеріалах кримінального провадження.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи зухвалий характер вказаного кримінального правопорушення, а також характеризуючі дані відповідно до яких підозрюваний не працевлаштований, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Аналогічним чином, слідчий суддя вважає обґрунтованим та доведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Зокрема, на думку слідчого судді, існування такого ризику обґрунтовується характеризуючими підозрюваного даними, серед яких наявність у останнього судимостей, а також відсутність офіційного місця роботи, а відтак і заробітку.
В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та з огляду на відсутність належного обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення того яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).
Слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_4 , свою вину у вчиненому визнає та щиро кається, має постійне місце реєстрації та проживання, перебуває у цивільному шлюбі, а також має на утриманні малолітню дитину.
Вищевикладені обставини вказують на наявність міцних соціальних зв'язків, а також на неможливість утримувати підозрюваного під вартою в умовах слідчого ізолятора, слідчим суддею враховуються як обставини того, що ризикам, які встановлено, можливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчим суддею враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, - УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022162480000853 від 09.07.2022 року відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 14.09.2022 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 14.09.2022 року, наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, на визначений час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1