Ухвала
Іменем України
28 липня 2022 року
м. Київ
провадження № 51-3015 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2022 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені відносно нього судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Мотиви Суду
Статтею 427 КПК України встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 5 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаєтьсяобґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням.
Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення. Крім того, коли сторона вимагає скасування судових рішень і призначення судового розгляду в суді відповідної інстанції, вона має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на яке вона посилається.
Зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що засуджений ОСОБА_4 не погоджується з постановленими відносно нього вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2021 року та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2022 року, просить їх скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, однак, взагалі не вказує обґрунтованих доводів та підстав для цього, з огляду на положення ст. 412 КПК України.
Як на підстави для скасування вироку й ухвали засуджений також вказує на: невідповідність висновків суду; невідповідність доказів; покази свідків, які можуть бути зацікавлені в створенні штучних показників ефективності. Проте, вищезазначене, з огляду на вимоги як ст. 438, так і ст. 433 КПК України, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Разом з цим, засуджений вважає, що судові рішення не відповідають вимогам, передбаченим ст. 370 КПК України. Проте, ОСОБА_4 взагалі не вказує в чому саме полягає їх незаконність, необґрунтованість та невмотивованість.
Крім того, усупереч вимогам, передбачених ч. 5 ст. 427 КПК України, засуджений не додав копії оскаржуваних судових рішень, у зв'язку з чим Суд позбавлений можливості визначитись, що касаційна скарга подана із дотриманням вимог статей 424 - 427 цього Кодексу, а тому не можна вирішити питання, чи є підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу засудженого без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5