29 липня 2022 року
м. Київ
справа № 756/10191/21
провадження № 61-6257ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувану постанову отримав 09 червня 2022 року в Оболонському районному суду міста Києва, тому є поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків. Заявнику запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн, зазначити поважні та обґрунтовані підстави пропуску строку на касаційне оскарження, надати належні та допустимі докази на їх підтвердження, а також докази отримання оскаржуваного рішення суду.
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 надіслав касаційну скаргу, в якій зазначив, що розмір запропонованого судового збору не перевищує 5% від отриманого ним доходу за 2021 рік, він сплачує аліменти на утримання своєї матері, тому просив звільнити його від сплати судового збору.
Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи те, що заявник не надав належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, його клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Щодо пропущеного строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 надав докази отримання 09 червня 2022 року постанови Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року та зазначив, що у лютому 2022 року введений воєнний стан у країні, його транспортний засіб тимчасово затримано та арештовано, постанова суду апеляційної інстанції йому не надходила, доступ до Єдиного реєстру судових рішень був обмежений у зв'язку із введенням воєнного стану, ОСОБА_1 здійснював догляд за особою, обмеженою в пересуванні.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.
Київський апеляційний суд прийняв постанову 22 листопада 2021 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 23 грудня 2021 року, із касаційною скаргою заявник звернувся 08 липня 2022 року.
У справі «Устименко проти України» від 29 січня 2016 року Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, суд касаційної інстанції зобов'язаний оцінити вказані особою, яка подала касаційну скаргу, причини його пропуску та надати оцінку усім доказам на їх обґрунтування, інакше буде порушено вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення.
Заявник не надав належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а лише посилання на те, що постанова суду апеляційної інстанції на поштову адресу не надходила без надання відповідних доказів, є недостатнім для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Отже, станом на 29 липня 2022 року ухвалу Верховного Суду від 22 липня 2022 року заявник не виконав, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник