Ухвала
29 липня 2022 року
м. Київ
справа № 128/2246/20
провадження № 61-5711ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,
ОСОБА_1 у червні 2022 року через засоби поштового зв'язку подала касаційну скаргу на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 червня 2022 року у вищезазначеній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків. Зокрема, заявнику запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн.
У липні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду заяву, в якій просить звільнити її від сплати судового збору, що підлягає сплаті, у зв'язку зі скрутним майновим станом, до заяви додає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2021 року по І квартал 2022 року.
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження наведених обставин. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Суд касаційної інстанції звертає увагу ОСОБА_1 на те, що надані нею відомості про відсутність у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про суми виплачених доходів та утриманих податків за період часу з І кварталу 2021 року по І квартал 2022 року свідчать саме про відсутність такої інформації у Державній фіскальній службі України, а не про відсутність доходів у ОСОБА_1 за вказаний період часу.
Отже, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 має право звернутись із іншим клопотанням про звільнення сплати судового збору, з наданням доказів на підтвердження майнового стану або сплатити суму судового збору у розмірі 496,20 грн за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений, в тому числі і за ініціативою суду.
Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 05 липня 2022 року не виконані, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків вказаної касаційної скарги.
Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», частиною другою статті 127, статтею 136 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков