Номер провадження: 11-сс/813/922/22
Справа № 522/3809/22 1-кс/522/4075/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.07.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах захисту підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2022року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України у кримінальному провадженні №22022160000000022 від 02.03.2022 року,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , яке мотивовано наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та неможливістю застосування відносно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2022 року було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_9 , погодженого із прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 1 984 800 (1 мільйон 984 тисячі 800 гривень).
Своє рішення слідчий суддя мотивував репутацією підозрюваного, а також що кримінальне правопорушення вчинене в умовах російського військового вторгнення в Україну та ведення РФ війни проти України, що у свою чергу свідчить про обґрунтовані підстави вважати, що у розмірі застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу чи внесення ним визначеного слідчим суддею розміру застави, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, оскільки ризики, заявлені прокурором нічим не підтверджені; слідчим суддею не в повній мірі враховано положення ст. 178 КПК України; розмір застави є завідомо непомірним; підозрюваний має сталі соціальні зв'язки, раніше не судимий, є публічною особою.
Позиції учасників апеляційного розгляду
Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Зазначені вимоги суд першої інстанції виконав в повному обсязі. В оскарженій ухвалі слідчий суддя навів належні та достатні мотиви для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, відсутні підстави стверджувати про необґрунтованість та невмотивованість судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у проваджені СВ УСБУ в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження за №22022160000000022 від 02.03.2022 року серед іншого за ч.2 ст.114-2 КК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за наступних підстав.
Так, згідно матеріалів клопотання, в ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_8 , який усвідомлюючи та достовірно знаючи із засобів масової інформації та інших джерел інформації про введення правого режиму воєнного стану на всій території України, а також введеної органами державної влади заборони щодо збору та передачі даних про розміщення сил та засобів ЗСУ, в період часу з 16.05.2022 до 21.05.2022, виник злочинний умисел, направлений на збір та поширення інформації про розташування ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, при тому, що дана інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
З метою реалізації вищевказаного злочинного умислу, ОСОБА_8 в період часу з 16.05.2022 до 21.05.2022, під час перебування за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи месенджер «WhatsApp» здійснював поширення інформації, про місця пересування та розташування сил та засобів Збройних сил України, а також про місця влучання ракет, запущених по території Одеської області військовими російської федерації, на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , оператору мобільного зв'язку російської федерації, записаний в телефонній книзі ОСОБА_8 , як « ОСОБА_10 » та номер мобільного телефону НОМЕР_2 оператору мобільного зв'язку республіки білорусь, записаний в телефонній книзі ОСОБА_8 , як « ОСОБА_11 ».
Зокрема, 16.05.2022 ОСОБА_8 використовуючи месенджер «WhatsApp» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , оператору мобільного зв'язку російської федерації, записаний в телефонній книзі останнього, як « ОСОБА_10 » надіслав смс повідомлення з текстом такого змісту: «Ракета, уничтожена большая гостиница, новая, пять звезд и два дачных домика. С 7 утра проследовало 2 воинских эшелона, в сторону Одессы, и состав с зерном в сторону Измаила (Рени)». В гостинице была база «захисников» та «В Одессе, возможно, будет даже жарче - от моего дома до штаба округа 350 м, и столько же до Одесской киностудии, где готовят вторую «Азовсталь. Это по диагонали».
Крім того, 21.05.2022 ОСОБА_8 використовуючи месенджер «WhatsApp» на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , оператору мобільного зв'язку республіки білорусь, записаний в телефонній книзі останнього, як « ОСОБА_11 » надіслав смс повідомлення з текстом такого змісту: «Затока, 3,2 км от ликвидированного моста, 12 эшелонов, туда зерно и ЖРК, обратно техника и бк…».
ОСОБА_8 достовірно розумів те, що здійснення такої діяльності є протиправним та за яке передбачена кримінальна відповідальність відповідно до кримінального законодавства України.
При цьому, інформація щодо розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
01.07.2022 року ОСОБА_8 затримано згідно зі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.
02.07.2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, за ознаками: поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими слідчим суддею та перевіреними під час апеляційного розгляду та учасниками провадження не оскаржується.
Не погоджуючись із доводами захисника про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, які були б підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу, колегія суддів наголошує на таких обставинах.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого та висновками слідчого судді стосовно існування ризиків що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити спроби переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які обумовлені обґрунтованістю підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вчиненим в період воєнного стану, тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
Також апеляційний суд погоджується з тим, що доведений ризик, що ОСОБА_8 може впливати на свідків даного кримінального провадження, які вже допитані на стадії досудового розслідування, однак можуть під незаконним впливом підозрюваного змінити свої покази під час судового розгляду.
Наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 перебуваючи на волі та усвідомлюючи передбачене законодавством за вчинення інкримінованого йому кримінальне правопорушення покарання, може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам.
Колегія суддів не приймає доводи захисника стосовно того, що ОСОБА_8 є раніше не судимим, має сталі соціальні зв'язки, постійне місце проживання та місце роботи, оскільки дані, що характеризують підозрюваного, не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Ці обставини існували і на момент вчинення інкримінованого йому злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в його поведінці.
Так, відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Що стосується доводів апеляційної скарги про непомірний розмір застави, апеляційний суд, зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до приписів п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до приписів ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий суддя, згідно до приписів ч. 5 ст. 182 КПК України, при визначенні розміру застави обґрунтовано встановив обставини, які свідчать про виключний випадок, з врахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, відносно якого здійснюється досудове розслідування у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України в період військового стану, та визначив розмір застави, який перевищує розмір, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, який здатен, у разі внесення застави, забезпечити виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків та запобіганню встановленим ризикам, з чим погоджується апеляційний суд.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги з цих обставин, так як вважає, що саме такий розмір застави, у разі його внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам.
В ході розгляду апеляційної скарги обставин, які відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, є перешкодою для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не встановлено.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що доводи захисника щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Таким чином, аналізуючи всі викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість можливого призначеного покарання, наявність обґрунтованої підозри та ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, ризиків незаконного впливу на свідків, а також особу підозрюваного, на переконання апеляційного суду, прокурором доведено те, що обрання підозрюваному ОСОБА_8 іншого, більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним ризикам, а слідчий суддя вірно оцінив та відобразив ці факти в своїй ухвалі.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що відносно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів, зможе забезпечити запобігання названим вище ризикам, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді без змін.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , діючого в інтересах захисту підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2022року відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України у кримінальному провадженні №22022160000000022 від 02.03.2022 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4