Справа № 638/16497/21
Провадження № 1-і/638/1/22
21 липня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у судовому провадженні стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Азербайджан, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 КК України;
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 КК України.
09.12.2020 року до суду подано клопотання про скасування арешту транспортного засобу - Lexus RX 270, 2014 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , що видано Центром ДАІ, дата реєстрації: 10.10.2014 року; ключа від вказаного автомобіля, накладений ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 02.03.2018 року у справі №638/2680/18, який належить на праві власності ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання потерпіла зазначає, що вказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12018220480000823 від 26.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 КК України. ОСОБА_5 є потерпілою у вказаному провадженні та їй належить транспортний засіб Lexus RX 270. Зазначеним автомобілем до теперішнього часу потерпіла та її родина користуються. Однак потерпіла має намір відчужити вказаний транспортний засіб, у зв'язку із чим є підстави для скасування арешту. Також вважає, що наявні підстави для скасування арешту, оскільки відпала необхідність у подальшому його застосуванні. При цьому зазначає, що автомобіль не є знаряддям вчинення злочину, щодо нього відсутні підстави чи розумні підозри вважати, що автомобіль підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Також вважає неспівмірним та нерозумним продовження арешту. Вважає, що відчуження автомобіля не порушить цілі кримінального провадження, не стане перешкодою встановлення істини в кримінальному провадженні. В свою чергу продовження арешту спричинить відсутність на даному етапі судового розгляду розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, представник потерпілої надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі та потерпілої. Клопотання підтримала.
Прокурор просила розглянути клопотання про скасування арешту без її участі, заперечувала проти задоволення клопотання у зв'язку з його передчасністю. Вважала, що це питання повинно бути вирішено під час ухвалення судового рішення.
Розглянувши клопотання, оглянувши матеріали судового провадження, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 02.03.2018 року, зокрема, накладено арешт на автомобіль марки «Lexus RX270», 2014 року випуску, коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.10.2014; ключ від вказаного автомобіля.
При вирішенні питання про накладення арешту слідчий суддя виходив з того, що арешт є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що само по собі є самостійною підставою для накладення на нього арешту. Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, і у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому, майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстави передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На переконання суду, на цей час таке втручання у право власності як арешт майна переслідує легітимну мету, а саме, забезпечення збереження речових доказів, тому, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Розглядаючи клопотання, оцінюючи надані докази на обґрунтування клопотань, суд дійшов висновку про недоведеність того, що в подальшому у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба або, що такий арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що розгляд кримінального провадження на теперішній час незавершений, суд дійшов висновку, що підстави для скасування арешту відсутні, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна застосовано відповідно до вимог КПК України.
З урахуванням викладеного, в задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 369, 371, 376 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у судовому провадженні стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.289 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 26.07.2022 року о 15:00 годині.
Головуючий суддя: ОСОБА_1